Поновлення строку апеляційного оскарження – це не просто формальна процедура, а реальний інструмент захисту, коли життєві обставини не вписуються в жорсткі процесуальні рамки. Уявіть: ви присутні на судовому засіданні, чуєте лише коротку резолютивну частину – «відмовити», «задовольнити» – а далі тиждень чекаєте на повний текст із мотивами. І от коли цей текст нарешті з’являється, строк на оскарження вже минув. Знайома картина? Саме таку ситуацію розглядав Верховний Суд у справі № 619/7773/25, і його висновки варті вашої уваги.
Що сталося: фабула справи
У лютому 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли кримінальне провадження за № 12024226030000002. Через деякий час, 30 березня 2024 року, начальник сектора дізнання це провадження закрив. Потерпіла сторона з таким рішенням не погодилася – адвокат оскаржив постанову про закриття до слідчого судді.
І ось тут починається найцікавіше. 8 січня 2026 року слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області виносить ухвалу, якою скаргу адвоката залишає без задоволення. Оголошують лише резолютивну частину – суть рішення, без мотивів. Повний текст обіцяють пізніше.
Далі хронологія подій виглядала так: 10 січня резолютивна частина потрапила до електронного кабінету адвоката; повний текст суддя підписав електронним підписом аж 20 січня; 21 січня ухвала з’явилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень; і 22 січня адвокат подав апеляційну скаргу.
Коли адвокат звернувся до апеляційного суду, то разом зі скаргою подав і клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Харківський апеляційний суд 24 лютого 2026 року йому відмовив. Логіка була приблизно така: резолютивну частину ви отримали 10 січня, строк закінчувався 13 січня – які ще можуть бути поважні причини?
Чому повний текст має значення
Тут важливий момент. Апеляційна скарга – це не просто заява про незгоду. Кримінальний процесуальний кодекс України у пункті 4 частини 2 статті 396 вимагає, щоб у ній були зазначені конкретні обґрунтування вимог. А як ви будете щось обґрунтовувати, якщо не знаєте, чим суд мотивував своє рішення?
Резолютивна частина каже тільки про результат: відмовити чи задовольнити. А от де суд помилився, які доводи не врахував, де неправильно застосував закон – про це ви дізнаєтесь лише з повного тексту. По суті, без мотивувальної частини повноцінна апеляція неможлива.
Адвокат, до речі, діяв максимально сумлінно. Він заздалегідь подав до суду заяву, в якій просив надсилати всі процесуальні документи через систему «Електронний суд». Тобто людина офіційно повідомила: я хочу отримувати рішення в електронному вигляді, чекаю на них там.
Що сказав Верховний Суд
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду підійшла до питання ґрунтовно і нагадала кілька базових речей.
По-перше, право на апеляційний перегляд справи – це конституційна гарантія. Стаття 129 Конституції України прямо називає її однією з основних засад судочинства. Не формальність, не примха – це один зі стовпів справедливого правосуддя.
По-друге, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. І тут доречно згадати позицію Європейського суду з прав людини: доступ до суду має бути реальним, а не суто теоретичним. Людина повинна мати чітку практичну можливість оскаржити рішення, яке втручається в її права.
По-третє, Верховний Суд послався на власну правову позицію, викладену в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18. Суть її така: якщо заінтересована особа не була обізнана з мотивами рішення слідчого судді, то це може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
У нашій ситуації все склалося саме так. Повний текст ухвали від 8 січня 2026 року суддя підписав лише 20 січня – тобто вже після того, як строк на оскарження сплив. І адвокат фізично не міг ознайомитися з мотивами суду раніше.
Строки і сумлінність: де межа
Частина 1 статті 117 Кримінального процесуального кодексу України каже: пропущений із поважних причин строк має бути поновлений. Поняття «поважні причини» – оціночне, тут багато залежить від розсуду суду. Але є сталий підхід: поважними вважаються обставини, які об’єктивно не залежали від волі людини і реально перешкоджали їй вчасно звернутися до суду.
Верховний Суд звернув увагу на ще один показовий момент. Адвокат отримав повний текст 20 січня 2026 року, а апеляційну скаргу подав уже 22 січня. Це п’ятиденний строк, який стаття 395 КПК якраз і відводить для оскарження ухвал слідчого судді. Жодних зволікань, жодного затягування – людина працювала в темпі, встановленому законом.
Апеляційний суд, натомість, цього не врахував. Він механічно відрахував п’ять днів від дати отримання резолютивної частини – і на цьому поставив крапку. Але ж резолютивна частина не дає головного: розуміння того, чому суд ухвалив саме таке рішення і що саме варто оскаржувати.
Наслідки для судової практики
Своєю постановою Верховний Суд скасував ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року та призначив новий розгляд в апеляційній інстанції. Підстава – істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 438 КПК.
І хоча формально це рішення стосується конкретної справи, його логіка має ширше значення. Суд касаційної інстанції фактично нагадав: коли повний текст судового рішення з об’єктивних причин недоступний у межах строку оскарження, це має визнаватися поважною причиною для поновлення такого строку. Інакше право на апеляцію перетворюється на ілюзію.
До слова, цікава деталь: у цій справі навіть прокурор у Верховному Суді висловився на користь задоволення касаційної скарги адвоката. Тобто сторона обвинувачення погодилася, що доступ до правосуддя не повинен блокуватися через технічну затримку з виготовленням повного тексту.
Коротко кажучи, якщо вам колись доведеться оскаржувати судове рішення, а повний текст ви отримали вже після спливу строку – не опускайте руки. Судова практика на вашому боці, а аргументи для клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження у вас тепер є більш ніж переконливі. Головне – діяти без зволікань одразу після отримання повного тексту, як це зробив адвокат у справі № 619/7773/25.
