Уявіть: відкриваєте Резерв+, а там зазначено порушення правил військового обліку. І це при тому, що жодного протоколу на вас ніхто не складав, штраф не виписував, рішення суду про притягнення до відповідальності не існує. Приблизно так виглядала ситуація, що стала предметом розгляду в Запорізькому окружному адміністративному суді. Рішення у справі № 280/2742/26 виявилося досить показовим для всіх, хто стикається з подібними «сюрпризами» в електронному сервісі.
Давайте розберемося, що саме сталося, чому суд частково задовольнив позов і які висновки з цього можна зробити.
Що трапилося у цій історії
Позивач перебував на військовому обліку в одному з ТЦК Запорізької області. У травні 2023 року він отримав довідку внутрішньо переміщеної особи – зареєструвався як ВПО в Одесі. А от стати на військовий облік за новим місцем перебування – не став.
Чому так вийшло? У позові він зазначав, що фактично продовжує проживати за зареєстрованим місцем – у місті Токмак Запорізької області. Сам факт внутрішнього переміщення заперечував.
Втім, для ТЦК це значення не мало. У листопаді 2025 року відповідач вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (а отже – і в систему Резерв+) дані про порушення правил військового обліку. Заодно подав звернення до Національної поліції про розшук позивача – для доставлення і складання протоколу за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
І ось тут криється головна юридична проблема.
Що каже закон
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» у ч. 4 ст. 37 дійсно зобов’язує: якщо ви отримали довідку ВПО, то протягом семи днів маєте стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування. Це імперативна норма – без варіантів.
Чесно кажучи, позивач справді мав це зробити. Суд підтвердив: обов’язок існує, і невиконання його – це порушення.
Але далі починається найцікавіше.
Справа в тому, що Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає, які саме дані можна вносити до Реєстру. У ст. 7 цього закону сказано: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП. Тобто потрібен конкретний протокол, постанова – офіційний документ.
А його не було.
Ні протоколу. Ні постанови. Ні рішення суду.
Ключовий аргумент суду
Суд звернув увагу на просту, але вирішальну обставину: відповідач не надав жодних доказів того, що позивача притягали до адміністративної відповідальності. Не довів, що складався протокол, виносилася постанова, накладався штраф.
А раз немає притягнення до відповідальності – немає й законних підстав для внесення даних про порушення правил військового обліку до Реєстру.
Простими словами: ТЦК може вважати, що людина порушила правила. Може викликати її, складати протокол, доводити це в суді. Але автоматично «вішати ярлик» порушника в системі, не пройшовши всю процедуру – це незаконно. Суд саме це і підтвердив.
І зобов’язав виключити ці дані з Реєстру.
А що з розшуком
Ось тут рішення суду виявилося несподіваним для позивача – у цій частині позов не задовольнили.
Чому? Суд пояснив це досить цікаво. Виявляється, ні Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», ні Порядок №1487 взагалі не містять такого поняття, як «розшук» військовозобов’язаного. І окремого механізму оголошення розшуку для ТЦК просто не існує.
Тож що таке оцей запис «Розшукує ТЦК та СП» у Резерв+? За логікою суду – це суто інформаційне повідомлення. Спосіб проінформувати особу, що їй варто з’явитися до територіального центру. Не більше.
Це не той «розшук», який оголошує Національна поліція, не система заходів із встановлення місцезнаходження. Радше – запрошення, хоч і в досить тривожному формулюванні.
Позивач не довів, що стосовно нього реально здійснювалися розшукові заходи. Тому суд не побачив порушеного права в цій частині.
Чому це рішення важливе
Кейс цікавий тим, що він окреслює межі повноважень ТЦК щодо внесення інформації до електронних реєстрів. Технічна можливість додати запис є – а от законних підстав може і не бути.
Отримавши часткову перемогу в суді, позивач домігся головного: негативний запис про порушення правил військового обліку має бути видалений. Суд визнав дії ТЦК у цій частині протиправними.
Крім того, суд стягнув на користь позивача половину сплаченого судового збору – 665,60 грн. За правилами КАС України, при частковому задоволенні позову витрати розподіляються пропорційно.
Декілька практичних моментів
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – побачили в Резерв+ запис про порушення, з яким не згодні, – варто пам’ятати кілька речей.
По-перше, перевірте, чи справді вас притягали до адмінвідповідальності. Має бути протокол або постанова. Якщо їх немає – це вже аргумент на вашу користь. Ключове тут: закон дозволяє вносити до Реєстру дані саме про притягнення до відповідальності, а не про сам факт порушення.
По-друге, якщо ви дійсно змінили місце проживання і стали на облік як ВПО – краще все-таки виконати вимогу закону і стати на військовий облік за новим місцем. Семиденний строк, передбачений ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», – це не рекомендація, а обов’язок.
І по-третє, не варто панікувати через позначку про розшук у Резерв+. Як показує судова практика, це часто лише спосіб ТЦК привернути вашу увагу, а не справжній поліцейський розшук. Хоча й ігнорувати її теж не варто.
Головний же підсумок цієї історії простий: державні органи зобов’язані діяти в межах закону, і суд готовий це перевіряти. Навіть коли йдеться про складні часи воєнного стану – процедура має значення, а ярлики в електронних реєстрах не можна вішати без належних правових підстав.
