Запис про порушення правил військового обліку з’явився у застосунку «Резерв+» – а повістку вам ніхто не вручав. Знайома ситуація? Саме в такій опинився позивач у справі № 500/6672/25, яку розглянув Тернопільський окружний адміністративний суд. Чоловік оновив облікові дані й раптом виявив, що в системі значиться порушником. Ще й Нацполіцію попросили його затримати. Але суд вирішив інакше.
Давайте розберемося, що сталося, чому ТЦК діяло неправильно і як ця справа може допомогти вам захистити власні права.
Що побачив позивач у «Резерв+»
Уявіть: ви відкриваєте застосунок, щоб перевірити свої дані, а там – «ТЦК та СП 01.05.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас до складання протоколу». Причина – «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». І дата початку розшуку.
Позивач був шокований. Жодних повісток він не отримував, жодних протоколів про адміністративне правопорушення щодо нього не складали. Проте в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів уже красувався запис про порушення правил військового обліку. А це, погодьтеся, створює чимало проблем: від ризику бути затриманим на вулиці до неможливості оформити бронювання.
Чоловік не став чекати, поки ситуація розв’яжеться сама собою. Він пішов до суду.
Що вимагав позивач
Позовна заява містила чотири вимоги. По-перше, визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про порушення ним правил військового обліку. По-друге, зобов’язати виключити ці дані. По-третє, визнати незаконним звернення до поліції про його доставлення. І по-четверте – зобов’язати ТЦК повідомити Нацполіцію, що підстав для затримання більше немає.
Логіка позивача проста: немає врученої повістки – немає порушення. Немає протоколу чи постанови про адмінправопорушення – немає підстав вносити такі відомості до Реєстру. Здавалося б, усе очевидно.
Проте ТЦК мало іншу думку.
Аргументи відповідача: чому ТЦК наполягало на своєму
Відповідач у відзиві просив відмовити в позові повністю. Логіка була такою: позивач не прибув за викликом, жодних документів про поважність причин не надав – отже, порушив мобілізаційне законодавство. А відмітка в «Резерв+» про порушення – це ще не притягнення до відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП. Мовляв, це лише свідчення того, що через неприбуття ТЦК автоматично сформувало звернення до поліції для розшуку.
Крім того, ТЦК зауважило, що позивач не звертався із заявою в порядку статті 279-9 КУпАП (не оспорюю порушення і згоден на заочний розгляд). А раз так – підстав для виключення відомостей із Реєстру немає.
Коротше кажучи, відповідач вважав свої дії цілком правомірними. Але суд подивився на ситуацію зовсім інакше.
Що з’ясував суд: процедура має значення
Суддя детально проаналізував норми законів і підзаконних актів. І ось тут почалося найцікавіше.
Ключове питання: коли взагалі можна говорити про порушення правил військового обліку? Відповідь дає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. За цим Порядком, виклик до ТЦК здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки. А належним підтвердженням оповіщення є:
– особистий підпис про отримання, або відеозапис вручення, або відеозапис відмови;
– при надсиланні поштою – день отримання відправлення (підтверджений поштовим оператором), або день проставлення відмітки про відмову отримати, або день відмітки про відсутність особи за адресою.
Суд встановив, що відповідач фактично не вжив заходів для виклику позивача. Так, ТЦК надало копію повістки №3117559 від 08.04.2025 та опису поштового вкладення. Але суд перевірив номер відправлення через офіційний сайт «Укрпошти» – і виявив, що відправлення №0610244613830 в системі взагалі не зареєстроване. Тобто повістку навіть не відправили.
А без належного оповіщення не може бути й мови про порушення правил військового обліку з боку громадянина. Людина просто не знала, що її викликають.
Чому звернення до поліції теж визнали незаконним
Пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, дає ТЦК право звертатися до поліції для доставлення осіб, які вчинили адмінправопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Але це право не безмежне. Воно обумовлене наявністю самого порушення.
Суд наголосив: направленню електронного звернення про затримання має передувати вручення повістки. І ТЦК повинно мати підтвердження: день отримання, день відмови, день невручення. Без цього кваліфікувати дії військовозобов’язаного як порушення правил військового обліку неможливо.
Крім того, суд встановив, що жодної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не приймалося. Це підтвердив сам відповідач у відзиві. А стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII чітко каже: до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адмінвідповідальності – із зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу чи постанови. Немає постанови – немає підстав для запису.
Принцип належного урядування: чому держава не може отримувати вигоду від власних помилок
Суд послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України». Там підкреслюється принцип «належного урядування»: державні органи зобов’язані запроваджувати внутрішні процедури, мінімізувати ризик помилок і сприяти юридичній визначеності. А якщо вони не дотримуються своїх же процедур – не можуть отримувати вигоду від власних протиправних дій.
Ризик помилки держоргану має покладатися на саму державу, а не на людину, якої ця помилка стосується. Простими словами: якщо ТЦК не спромоглося правильно оформити й відправити повістку – проблеми має вирішувати ТЦК, а не військовозобов’язаний.
Що вирішив суд і що це означає для вас
Суд задовольнив позов повністю. Дії ТЦК щодо внесення даних про порушення визнано протиправними. Відомості мають виключити з Реєстру. Звернення до поліції теж визнано незаконним, і ТЦК зобов’язали повідомити Нацполіцію про відсутність підстав для затримання позивача. Крім того, з відповідача стягнули судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ця справа – не просто перемога конкретного позивача. Вона показує, що навіть в умовах воєнного стану державні органи мусять дотримуватися процедури. Запис про порушення правил військового обліку не може з’явитися в Реєстрі просто так, без належного оформлення повістки, без протоколу, без постанови.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – перевіряйте, чи справді повістка була вам вручена за правилами. Чи є докази надсилання. І чи оформлене рішення про притягнення до відповідальності. Якщо чогось із цього немає – ви маєте всі шанси захистити своє право в суді. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/6672/25 це підтверджує.
Суд також звернув увагу на важливий нюанс: не проходження ВЛК чи не уточнення персональних даних не звільняє ТЦК від обов’язку сформувати та надіслати повістку за встановленою процедурою. Тому навіть якщо ви з якихось причин не оновили дані вчасно – це не дає ТЦК права «перестрибувати» через обов’язкові етапи.
