Позначка про порушення правил військового обліку в застосунку «Резерв+» – це не просто неприємний рядок на екрані телефону. За нею стоїть цілком реальна загроза: на підставі такої відмітки поліція може затримати людину й доставити її до територіального центру комплектування. А що робити, якщо ви взагалі не отримували повістку, а ТЦК вже зафіксував порушення? Одеський окружний адміністративний суд нещодавно розібрався в такій ситуації – і його висновки варто знати кожному військовозобов’язаному.
Історія однієї позначки
Уявіть собі: ви відкриваєте «Резерв+», а там – «порушення правил військового обліку». Жодних дзвінків, жодних листів, повістку в руки вам ніхто не давав. Саме з таким сюрпризом зіткнувся військовозобов’язаний, який перебував на обліку в одному з районних ТЦК Одеської області.
Ще в січні 2025 року він особисто з’явився до центру комплектування й уточнив усі облікові дані. У червні пройшов військово-лікарську комісію, отримав висновок «придатний». Жодних претензій до нього не було. Аж раптом у грудні того ж року система зафіксувала порушення – мовляв, не прибув за повісткою.
Коли адвокат військовозобов’язаного почала з’ясовувати, звідки взявся цей запис, картина прояснилася. ТЦК ще у вересні 2025-го видав повістку про явку на 6 жовтня. Але вручити її особисто не змогли: під час візиту за адресою проживання чоловіка не було вдома. Тоді повістку просто залишили в поштовій скриньці. А згодом, 5 грудня, сформували електронне звернення до Національної поліції – мовляв, особа не з’явилася за викликом, отже, порушила правила.
Чесне слово, читаєш таке – і дивуєшся. Людина навіть не знала, що її кудись викликали, а ТЦК уже відзвітував про порушення правил військового обліку.
Що сказав суд – і чому це принципово
Суд дослідив головне питання: чи був військовозобов’язаний належним чином повідомлений про виклик? Від цього залежало все інше.
Річ у тім, що і Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і Правила військового обліку пов’язують обов’язок з’явитися за викликом саме з отриманням повістки. Не з фактом її виписування в кабінеті ТЦК, не з тим, що її хтось кудись поклав, а з тим, що ви її отримали.
А що вважається належним підтвердженням оповіщення? Відповідь дає пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (постанова Кабміну №560). Ось вичерпний перелік: особистий підпис про отримання повістки; відеозапис вручення або ознайомлення з її змістом; або – якщо повістку надсилали поштою – відмітка поштового оператора про вручення, відмову чи відсутність особи за адресою.
Кидання папірця в поштову скриньку без жодного підтвердження, що адресат його побачив, до цього переліку не входить. І суд прямо на це вказав.
Більше того, наданий ТЦК акт про оповіщення мав доволі дивний вигляд. Датований він 2 жовтня, а оповіщення нібито відбулося 3 жовтня – тобто акт склали раніше за подію, яку він засвідчує. Який саме документ залишили в скриньці – не зазначено. За якою адресою та скринька – теж незрозуміло. Посадовці просто написали: «оповіщення проведено через поштову скриньку». І на цьому все.
Суд визнав такі докази недостатніми. Раз немає належного оповіщення – немає й обов’язку з’явитися. А раз немає обов’язку – немає і порушення. Логіка проста, як двері.
Звернення до поліції – це не «просто службова дія»
Окремо варто зупинитися на аргументі, який ТЦК часто використовують у судах. Мовляв, звернення до поліції – це лише службова інформаційна дія, вона не є рішенням про притягнення до відповідальності й не оголошує особу в розшук. Звучить начебто невинно, правда ж?
Але давайте подивимося, що каже Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (постанова Кабміну №1487). Абзац третій пункту 56 цього Порядку прямо передбачає: саме за таким зверненням Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення особи до ТЦК.
Тобто механізм працює так: ТЦК формує електронне звернення – поліція отримує підставу для затримання – людину можуть зупинити на вулиці й доправити до центру комплектування. Без рішення суду, без постанови про адмінправопорушення. Достатньо самого лише звернення.
Саме тому суд і відхилив аргумент про «невинність» такої позначки. Позов стосувався не притягнення до відповідальності, а дій зі складання та направлення звернення – дій, які вже самі по собі створюють для військовозобов’язаного цілком конкретні правові наслідки.
До речі, Кодекс України про адміністративні правопорушення теж не на боці ТЦК у таких випадках. Частина шоста статті 258 КУпАП говорить: протокол не складається, якщо особа не з’явилася без поважних причин, будучи належним чином повідомленою, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику. От саме «належне повідомлення» і «підтвердні документи» тут – ключові слова. А коли повістку просто кинули в скриньку – ні того, ні іншого немає.
Що вирішив суд у результаті
Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Дії ТЦК щодо складання та направлення звернення до поліції визнано протиправними. Крім того, суд зобов’язав відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку.
А от далі сталося цікаве. Під час розгляду справи ТЦК змінив формулювання позначки: замість «Порушення правил військового обліку» з’явилося «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції». Звучить м’якше, еге ж? Але дата й причина звернення залишилися тими самими – 5 грудня 2025 року, «не прибув за повісткою». Суд побачив цей маневр і вийшов за межі позовних вимог: зобов’язав виключити також оновлену інформацію, незалежно від того, як вона називається. Адже йшлося про одне й те саме звернення, визнане протиправним.
Стягнуто й судовий збір – 1064,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК. Дрібниця, звісно, але показова: державний орган заплатив за неправомірні дії.
Практичні уроки з цієї справи
Перше й найголовніше: оповіщення через поштову скриньку без особистого підпису, відеофіксації або поштового підтвердження не є законним доказом того, що ви отримали повістку. І суди це визнають.
Друге: якщо у вашому «Резерв+» з’явилася позначка про порушення, а повістку вам не вручали за жодним із трьох способів, визначених пунктом 41 Порядку №560, – варто негайно звертатися по правову допомогу. Такі дії ТЦК можна й потрібно оскаржувати.
Третє: навіть якщо згодом назву позначки змінюють на більш нейтральну, правові наслідки для вас залишаються. Підстава для затримання поліцією нікуди не зникає, поки саме звернення не скасоване або не виключене з реєстру.
Четверте: відсутність у конкретного відділу ТЦК статусу юридичної особи не рятує його від суду. Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визнає суб’єктом владних повноважень будь-який орган, який здійснює публічно-владні функції, – навіть без статусу юрособи та коду ЄДРПОУ. Позиватися можна безпосередньо до того відділу, де ви на обліку.
І наостанок: суд у цій справі ще раз підтвердив, що тягар доказування правомірності своїх дій лежить на ТЦК. Не на військовозобов’язаному, який має доводити, що він не порушував, а на державному органі, який має довести, що порушення справді було. Частина друга статті 77 КАС України – не просто гарна норма, а реальний інструмент захисту. І ця справа – яскраве тому підтвердження.
