Що робити, якщо ТЦК вніс до реєстру Оберіг дані про порушення правил військового обліку, а заяву про відстрочку навіть не розглянули по суті? Харківський окружний адміністративний суд 15 червня 2026 року виніс рішення у справі №520/26332/25, де розбирав саме таку ситуацію. І воно варте уваги кожного військовозобовʼязаного, хто стикався з подібними проблемами.
З чого все почалося
Уявіть: ви перевіряєте свій військово-обліковий документ у Резерв+ і бачите, що перебуваєте в розшуку ТЦК. Причина – порушення правил військового обліку. Саме в такій ситуації опинився позивач – військовозобовʼязаний, який перебував на обліку в одному з районних ТЦК Харківської області.
Що сталося насправді? 29 жовтня 2024 року ТЦК направив йому повістку №874113 рекомендованим листом із описом вкладення – за адресою задекларованого місця проживання. Повістка вимагала зʼявитися 30 травня 2025 року о 9:00. Але позивач не прийшов.
Відповідач діяв за процедурою, передбаченою пунктом 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Згідно з цим порядком, повістка може надсилатися поштою рекомендованим відправленням – і це вважається належним оповіщенням.
До речі, тут криється важливий момент: навіть якщо ви фізично не отримали листа, але поштовий оператор зафіксував позначку про відсутність за адресою чи відмову від отримання – з точки зору закону вас оповістили. Про це прямо говорить пункт 41 Порядку №560.
Чому суд не побачив порушення в записі реєстру
Позивач вимагав визнати протиправним внесення даних про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів і зобовʼязати ТЦК ці дані виключити. Здавалося б, логічна вимога. Але суд у цій частині відмовив.
Причина проста і водночас показова: на момент розгляду справи запису про порушення в реєстрі вже не було. 7 грудня 2025 року система АІКС «Оберіг» автоматично скасувала протерміноване порушення. ТЦК навіть сформував звернення до Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача.
Суд виходив із того, що немає предмета спору – немає й підстав для задоволення позову. Предмет спору просто зник ще до ухвалення рішення. Чесно кажучи, це хороша новина для позивача: проблема вирішилася автоматично, без додаткових судових зусиль.
Але суд також розʼяснив, чому сам запис був правомірним. Обовʼязок зʼявлятися за викликом ТЦК закріплений у частині 10 статті 1 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу» та частинах 1 і 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач цього обовʼязку не виконав, поважних причин неявки не навів. Тому підстави для внесення даних про порушення правил військового обліку були.
А що з відстрочкою? Отут усе цікавіше
Паралельно позивач 26 серпня 2025 року подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Підстава – пункт 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Йдеться про військовозобовʼязаних, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина – особа з інвалідністю I чи II групи.
Як відреагував ТЦК? Надіслав листа від 24 вересня 2025 року за №129/ВВОБ. У ньому – ні рішення про надання відстрочки, ні відмови. Натомість – повідомлення інформативного характеру: мовляв, прибудьте особисто, подайте заяву за формою згідно з додатком 4 до постанови КМУ №560 і додайте повний пакет документів.
І ось тут суд поставив крапку над «і». Лист – це не рішення.
Чому суд зобовʼязав комісію розглянути заяву
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ №154, районні ТЦК оформляють відстрочки від призову під час мобілізації. І роблять це після розгляду заяви військовозобовʼязаного. Тобто алгоритм простий: отримали заяву – розглянули – ухвалили рішення.
У цій справі алгоритм зламався на другому кроці. Комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки заяву по суті не розглянула. Відповідь-відписка у формі листа не замінює рішення – ні позитивного, ні негативного.
Суд визнав таку бездіяльність протиправною і зобовʼязав комісію розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення. Ключовий нюанс: суд не сказав «надайте відстрочку». Він сказав «розгляньте заяву і прийміть рішення». Це різні речі.
Суд не може підміняти собою адміністративний орган і вирішувати, чи має позивач право на відстрочку. Це компетенція комісії ТЦК. Але суд може – і повинен – змусити цей орган виконати свій прямий обовʼязок.
До речі, суд послався на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі №140/8613/23. Там аналогічний підхід: якщо ТЦК не розглянув заяву по суті – це протиправна бездіяльність.
Про що варто памʼятати
Перше. Якщо ви отримали повістку поштою – навіть якщо ви її фізично не тримали в руках – з точки зору закону ви оповіщені. Неявка без поважних причин (перешкода стихійного характеру, хвороба, воєнні дії, смерть близького родича) – це порушення правил військового обліку з усіма наслідками.
Друге. Запис про порушення в реєстрі Оберіг не вічний. Як показує ця справа, система може автоматично скасувати протерміноване порушення. Але розраховувати лише на автовидалення – так собі стратегія.
І третє, найголовніше. Якщо ви подали заяву про відстрочку, а у відповідь отримали лист-відписку замість рішення – це привід звертатися до адміністративного суду. Лист інформативного характеру не замінює рішення, і суди це підтверджують.
Позивач у цій справі домігся часткового успіху: суд зобовʼязав комісію розглянути його заяву про відстрочку, а також стягнув із ТЦК судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Не повна перемога, але важливий крок – і хороший прецедент для тих, хто опинився в подібній ситуації.
