Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», щоб перевірити свої облікові дані, і раптом бачите статус «Розшук ТЦК та СП». Жодних повісток вам не вручали, жодних протоколів не складали, але система вже вважає вас порушником. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 380/20857/25, яку розглянув Львівський окружний адміністративний суд. І суд став на бік людини.
Давайте розберемося, що сталося і чому це рішення важливе для кожного військовозобов’язаного.
Як усе почалося: неочікувана знахідка в застосунку
9 вересня 2025 року позивач сформував у «Резерв+» витяг з військово-облікового документа. Картина виявилася невтішною. У витязі значилося: статус – «Розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку», підстава розшуку – «не прибув за повісткою до ТЦК та СП», а дата початку розшуку – 26 січня 2025 року.
Що характерно – жодних даних про складення протоколу чи винесення постанови про адміністративне правопорушення у витязі не було. Тобто людину оголосили порушником і поставили позначку про розшук ТЦК у Резерв+ без дотримання елементарної юридичної процедури.
Позивач стверджував, що повісток не отримував і про їх надсилання належним чином не повідомлявся. Фактична неявка за повісткою була об’єктивно зумовлена відсутністю самого факту її вручення.
Спроба вирішити питання досудово
Не гаючи часу, 10 вересня 2025 року позивач звернувся до територіального центру комплектування із заявою. Суть прохання була простою: закрити справу про адміністративне правопорушення, оскільки строки притягнення до відповідальності вже спливли. Також просив прибрати згадану позначку.
12 вересня заяву надіслали цінним листом з описом вкладення (накладна № 7905300145211). І ось тут починається найцікавіше – ТЦК просто проігнорував звернення. Жодної відповіді, жодної реакції. Позначка про розшук ТЦК у Резерв+ продовжувала висіти в системі.
Довелося йти до суду.
Що каже закон про порядок виклику до ТЦК
Ключове питання цієї справи – чи була повістка вручена належним чином. І тут варто нагадати, як узагалі має відбуватися виклик військовозобов’язаного.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, чітко регламентує цю процедуру. Повістка може формуватися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів або оформлюватися на бланку. У першому випадку керівник ТЦК накладає кваліфікований електронний підпис, у другому – засвідчує особистим підписом і скріплює гербовою печаткою.
Коли повістку надсилають поштою, це має бути рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення. Належним підтвердженням оповіщення вважається або день фактичного отримання листа, або день, коли поштовий оператор зафіксував відмову від отримання чи відсутність особи за адресою.
У цій справі відповідач не надав суду жодних доказів того, що позивачу взагалі надсилали повістку. А без належного вручення повістки не може бути й мови про порушення обов’язку з’явитися.
Притягнення до відповідальності – це не просто позначка в базі
Тут важливий момент, на якому суд окремо акцентував увагу. «Вчинення адміністративного правопорушення» і «притягнення до адміністративної відповідальності» – це геть різні речі.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» № 1951-VIII передбачає, що до Реєстру вносяться відомості саме про притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто має бути складений протокол, винесена постанова, дотримана вся процедура.
Крім того, пункт 20-1 частини першої статті 7 цього ж Закону уточнює, які саме дані заносяться: дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови про адміністративне правопорушення. Жодного з цих документів у справі позивача не було.
А стаття 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо каже: розглядати справи про порушення правил військового обліку і накладати стягнення мають право керівники ТЦК. Без відповідної постанови керівника жодна позначка про розшук ТЦК у Резерв+ не має законних підстав для існування.
Чому суд став на бік позивача
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп’як О.О. дослідила всі матеріали і дійшла однозначного висновку: дії ТЦК є протиправними. Логіка проста і залізна.
По-перше, відповідач не надав жодних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Ні протоколу, ні постанови, ні будь-чого іншого.
По-друге, сам факт внесення до Реєстру позначки про порушення без дотримання процедури – це вже порушення Закону № 1951-VIII.
По-третє, ТЦК проігнорував заяву позивача від 10 вересня 2025 року. А це вже класична бездіяльність суб’єкта владних повноважень, яку суд також визнав протиправною.
У підсумку суд зобов’язав ТЦК виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку. Простіше кажучи – прибрати незаконну позначку про розшук ТЦК у Резерв+.
Чи можна було уникнути суду
Коли читаєш матеріали справи, мимоволі замислюєшся: а чи не простіше було б ТЦК просто розглянути заяву позивача ще у вересні 2025 року? Замість цього – повне ігнорування, а потім ще й компенсація судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Це рішення – чергове нагадування про те, що військовий облік має вестися в правовому полі. Навіть під час воєнного стану, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента № 64/2022, ніхто не скасовував статтю 19 Конституції: органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інакше кажучи, недостатньо просто поставити позначку в базі даних. Треба, щоб для цього були законні підстави. А якщо їх немає – суд допоможе відновити справедливість.
