Причинний зв’язок із захистом Батьківщини – це не просто рядок у свідоцтві про хворобу. Для військовослужбовця, який отримав тяжку травму під час воєнного стану, це питання статусу, соціальних гарантій і просто справедливості. Саме за це формулювання боровся позивач у справі №380/8387/26, яку 14 жовтня 2026 року розглянув Львівський окружний адміністративний суд.
І суд визнав: комісія підійшла до справи надто формально.
Що трапилося з військовослужбовцем
24 лютого 2022 року чоловіка призвали на військову службу за мобілізацією. А 5 липня того ж року, під час переміщення у військовій колоні з Донецької до Сумської області, він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. ДТП сталася на автодорозі М-03 поблизу села Червоне Полтавської області.
Наслідки виявилися катастрофічними. Тяжка нейроскелетна травма: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, перелом правої вертлюгової западини з вивихом правого стегна, перелом кісток носа. А далі – роки болю: гнійні післяопераційні ускладнення, понад десять хірургічних втручань, ендопротезування кульшового суглоба, видалення ендопротеза, повторне ендопротезування. Укорочення правої ноги на один сантиметр. І як підсумок – третя група інвалідності.
Що вирішила військово-лікарська комісія
18 лютого 2026 року госпітальна ВЛК провела медичний огляд і склала свідоцтво про хворобу. У частині наслідків нейроскелетної травми комісія записала: «Поранення, Травма, ТАК, пов’язана з виконанням обов’язків військової служби». Те саме формулювання отримала гіпертонічна хвороба. Ішемічну хворобу серця та наслідки інсульту визнали такими, що не пов’язані зі службою.
16 Регіональна військово-лікарська комісія затвердила цю постанову протоколом №2026-0303-1435-4030-3 від 3 березня 2026 року.
Позивач із таким рішенням не погодився. Він наполягав: травма має кваліфікуватися за підпунктами «а» та «ґ» пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України – тобто із формулюванням «пов’язане із захистом Батьківщини». Адже колона рухалася за бойовим наказом в умовах воєнного стану.
Аргументи комісії: географія як головний доказ
Логіка відповідача була прямолінійною. ДТП трапилася поблизу села Червоне – а Полтавська область не входить до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, затвердженого наказом Мінреінтеграції №309 від 22 грудня 2022 року. Крім того, на момент огляду позивач не подав довідку про безпосередню участь у бойових діях за формою додатку 6 до Порядку №413.
Коротше кажучи: раз траса проходила через «мирну» область, то й травма до захисту Батьківщини стосунку не має.
Але чи справді цього достатньо?
Що сказав суд
Львівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Грень Н.М. визнав такий підхід передчасним. У рішенні чітко зазначено: організоване передислокування підрозділів у складі військової колони за бойовим наказом – це невіддільна складова оборони держави та відсічі збройній агресії.
Просте географічне проходження автодороги через область, яка не віднесена до районів активних бойових дій, не може автоматично виключати причинний зв’язок із захистом Батьківщини. Особливо коли колона прямує з лінії зіткнення одного оперативного напрямку на інший.
Тут важливий момент. Відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, штатна ВЛК має не лише право, а й прямий обов’язок у разі неповноти даних самостійно надсилати запити до військових частин. Витребовувати бойові накази, журнали бойових дій, матеріали розслідування. Комісія цього не зробила. Обмежилася формальним зіставленням географії місця ДТП із переліком Мінреінтеграції.
Суд також послався на позицію Верховного Суду: формальний підхід суб’єкта владних повноважень до аналізу обставин отримання травми без витребування витягів із бойових наказів і матеріалів розслідування є неприпустимим.
Чому суд не зобов’язав ВЛК одразу змінити формулювання
Тут є тонка межа, яку варто розуміти кожному, хто збирається оскаржувати рішення військово-лікарської комісії. Суд не може підміняти собою спеціалізований експертний орган. Встановлення причинного зв’язку захворювань і травм із військовою службою чи із захистом Батьківщини – це виключна компетенція ВЛК, що вимагає спеціальних медичних знань.
Тому вимога позивача безпосередньо зобов’язати комісію записати формулювання «ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» була відхилена як передчасна.
Але це не означає поразки. Суд визнав протиправною та скасував постанову 16 РВЛК у частині затвердження спірного причинного зв’язку. І зобов’язав комісію повторно розглянути питання – вже з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Іншими словами: комісія має переглянути справу по суті, а не за географічною позначкою на карті.
Що це означає на практиці
Справа №380/8387/26 – гарний приклад того, як адміністративний суд виконує свою контролюючу функцію. Суд не лізе в медицину, але пильно перевіряє процедуру: чи всі документи дослідила комісія, чи не обмежилася вона суто формальними аргументами, чи виконала свій обов’язок щодо витребування додаткових доказів.
Ключовий урок для військовослужбовців: якщо ви бачите, що ВЛК відмовляється визнавати причинний зв’язок із захистом Батьківщини через суто формальні підстави – не погоджуйтеся мовчки. Судова практика показує: надмірний формалізм не проходить перевірку за критеріями частини другої статті 2 КАС України. Рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, всебічним і враховувати всі обставини – а не лише одну географічну координату.
Крім того, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України прямо зобов’язує комісію самостійно збирати докази, коли поданих документів недостатньо. Якщо ВЛК цього не робить – це вже її помилка, а не ваша.
