Перебування в укритті під час повітряної тривоги – це поважна причина відсутності на робочому місці. Таку позицію висловила Держпраці. Роботодавець не має права примушувати людей працювати, якщо є загроза життю чи здоров’ю. І звільнити за те, що людина пішла в укриття, теж не можна. Давайте розберемося, як це працює на практиці.
Що сказала Держпраці
Роз’яснення Держпраці з’явилося не випадково. Під час війни повітряні тривоги стали частиною життя. Люди чують сирену на роботі, вдома, у магазині. І головне питання: що робити? Продовжувати працювати чи бігти в укриття? Відповідь однозначна: безпека людини понад усе. Якщо є небезпека, робота зупиняється, а працівники прямують до укриття.
Стаття 153 КЗпП – фундамент
Тут важливий момент. Стаття 153 Кодексу законів про працю України покладає на роботодавця обов’язок створювати безпечні та нешкідливі умови праці. Це не просто гасло. Це норма прямої дії. Якщо умови стають небезпечними, працівник має право відмовитися від роботи. І не боятися, що його покарають. У статті прямо сказано: працівник може відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. Повітряна тривога – саме така ситуація.
Чи можна звільнити за похід в укриття?
Ні. Законно звільнити людину лише за те, що вона залишила робоче місце під час тривоги, не можна. Це не прогул. Прогул – це відсутність без поважної причини. А перебування в укритті – причина поважна. Держпраці підкреслює: роботодавець не має права розривати трудовий договір через такі дії. Якщо керівник погрожує звільненням, це тиск, який можна оскаржити.
Коли роботодавець може вимагати працювати?
Буває, що робота критично важлива. Лікарні, комунальні служби, об’єкти критичної інфраструктури. Але навіть там безпека людей залишається пріоритетом. Роботодавець може організувати роботу в укритті або в безпечному місці. Він не може змушувати людей залишатися на відкритому майданчику чи в цеху, якщо є пряма загроза. Кожен випадок треба оцінювати за реальною небезпекою. Якщо сирена застала вас у безпечному приміщенні з укриттям поруч, алгоритм простий: перейти туди.
Алгоритм для працівника
Ось кілька кроків, які варто пам’ятати.
- Почувши тривогу, не панікуйте. Оцініть, де найближче укриття.
- Повідомте керівника або колег, що йдете в безпечне місце.
- Перейдіть в укриття. Візьміть телефон, документи, воду, якщо є час.
- Після відбою тривоги поверніться на робоче місце або зв’яжіться з керівником.
- Якщо роботодавець погрожує, фіксуйте факти: час, свідків, повідомлення.
Що робити роботодавцю
Роботодавцю теж варто діяти розумно. Не чекати, поки хтось постраждає. Мати план дій на випадок тривоги. Призначити відповідальних, визначити укриття, провести інструктаж. Якщо працівники йдуть в укриття, це не саботаж. Це виконання вимог безпеки. Краще організувати роботу так, щоб тривога не зривала процеси повністю. Наприклад, передбачити дистанційну роботу або переміщення в безпечне приміщення.
А як щодо оплати?
Питання оплати хвилює багатьох. Якщо через тривогу робота припинилася, час вимушеного простою не з вини працівника зазвичай оплачується. Конкретні правила можуть бути прописані в колективному договорі чи трудовому контракті. Якщо роботодавець не платить, варто звернутися до профспілки або до Держпраці. Але це вже окрема історія, яку ми якось розберемо.
Приклад з життя
Уявіть офіс у центрі міста. Лунає сирена. Частина працівників біжить у підвал, частина залишається за комп’ютерами. Керівник кричить, що треба працювати, бо це не страшно. Чи законно це? Ні. Якщо є загроза, люди мають право піти в укриття. А якщо керівник погрожує звільненням, це вже порушення. Працівник може скаржитися до Держпраці. Інший приклад: склад, де немає укриття. Роботодавець має подбати про безпечне місце. Якщо його немає, люди можуть залишити робоче місце і перейти в найближче укриття.
Чи завжди тривога означає зупинку?
Не завжди. Якщо ви працюєте в лікарні й рятуєте життя, повністю зупинитися неможливо. Але й тоді потрібно максимально захистити людей. У звичайному офісі чи магазині робота під час тривоги не варта ризику. Закон не вимагає героїзму. Він вимагає безпеки. Тож перебування в укритті – це не втеча, а відповідальна поведінка.
Якщо конфлікт загострюється
Буває, роботодавець не розуміє. Тоді варто діяти офіційно. Напишіть заяву, поясніть причину відсутності. Посилайтеся на статтю 153 КЗпП. Згадайте роз’яснення Держпраці. Якщо є профспілка, попросіть підтримки. Можна звернутися до Держпраці зі скаргою. Це не скарга на життя, а спосіб захистити свої права. Головне – не мовчати, якщо вас змушують ризикувати.
Поважна причина – що це означає?
Поважна причина – це обставина, яка виправдовує відсутність. Хвороба, аварія, стихійне лихо. Повітряна тривога та перебування в укритті теж належать до таких обставин. Це не вередування. Це реальна загроза. Тому роботодавець не може карати за те, що працівник зберіг своє життя. Судова практика теж схиляється до захисту працівника в таких випадках.
Що має бути в інструкції
Кожне підприємство має інструкцію з охорони праці. Бажано, щоб там були чіткі дії під час повітряної тривоги. Хто відповідальний, де укриття, як повідомляти. Це допомагає уникнути паніки. І зменшує кількість конфліктів. Якщо такої інструкції немає, це вже проблема роботодавця. Бо безпека працівників – його прямий обов’язок.
Міфи та реальність
Іноді кажуть, що під час тривоги нічого не станеться і можна працювати. Але ніхто не може гарантувати безпеку. Інший міф: якщо пішов в укриття, це прогул. Це неправда. Ще один: роботодавець має право покарати. Не має. Закон на боці працівника. Головне – діяти розумно і фіксувати порушення.
Як документувати свій похід в укриття
Простіше, ніж здається. Повідомте керівника в месенджері. Збережіть скріншот. Якщо є журнал відвідування укриття, підпишіться. Попросіть колег підтвердити, що ви були в безпечному місці. Це стане в пригоді, якщо виникне спір. Не зайвим буде записати час тривоги. Тоді у вас будуть докази, що ваша відсутність була поважною.
І пам’ятайте: жодна робота не варта вашого життя. Перебування в укритті під час повітряної тривоги – законна і розумна дія. Якщо хтось вимагає іншого, ви маєте право відмовитися і захистити себе. А якщо потрібна допомога, звертайтеся до Держпраці або юриста. Це не соромно. Це правильно.
Зверніть увагу: У роз’ясненні Держпраці йдеться про загальне правило. Для окремих категорій працівників (лікарі, рятувальники, працівники критичної інфраструктури) можуть діяти особливі умови. Тому формулювання про те, що робота має бути припинена, не є абсолютним для всіх.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
