Проросійські протести в Києві, які готували у вересні та жовтні, мали конкретних організаторів. Одна з них – Валентина Молода. Саме вона, за повідомленнями, викликала поліцію в Петропавлівській Борщагівці, а до того брала участь у спробі розхитати столицю акціями з проросійським уклоном. Здавалося б, звичайний побутовий конфлікт. Але за медичною формою і викликом правоохоронців ховається значно цікавіша історія.
Хто така Валентина Молода
Молода фігурує в матеріалах про акції, які планували на початку жовтня. Вона не просто прийшла на мітинг. Вона була серед тих, хто кликав людей на Майдан. Після того як на заплановану акцію ніхто не прийшов, 5 жовтня вона записала відеозвернення. Його опублікували в Telegram-каналі Олександра Тодорова. У тому відео Молода дорікала українцям. Мовляв, вони не хочуть виходити на Майдан, бо їм не заплатили за участь у протестах. Оце така логіка: якщо немає грошей – немає й патріотизму. Але чи справді причина саме в грошах?
Хто стояв за акціями
Ініціатором протестів, які організовували в столиці у вересні та жовтні, називають Олександра Тодорова. Він представлявся військовослужбовцем 41-ї окремої механізованої бригади. Чи був він ним насправді – питання до правоохоронців. Але саме через його Telegram-канал поширювалися заклики виходити на Майдан. Організатори закликали до припинення війни та укладення мирних угод. Також вимагали дострокових президентських виборів. І пропонували провести референдум про вступ України до НАТО та Європейського Союзу. На перший погляд, набір гасел виглядає різнорідним. Але якщо придивитися, він грає на користь Кремлю. Такі проросійські протести не виникають самі собою. За ними зазвичай стоїть чийсь інтерес.
Ознаки російського втручання
Видання «Зміна» та фактчекери проаналізували інформаційну кампанію навколо акції, запланованої на 3 жовтня. Вони дійшли висновку: кампанія мала ознаки російського втручання. Заклики виходити на Майдан ширилися переважно через Telegram-канал Тодорова. Їх тиражували проросійське інтернет-видання «Страна» та російські медіа. Серед них «Life.ru», «News.ru» і «Газета.ru». Це не просто збіг. Коли ті самі тези з’являються в українському сегменті Telegram і в російських ЗМІ, варто запитати: кому це вигідно? За цими ознаками проросійські протести в Києві схожі на класичну інформаційну операцію.
Що каже закон
Конституція України гарантує свободу мирних зібрань. Стаття 39 дозволяє громадянам збиратися без зброї. Але свобода не означає вседозволеність. Якщо заклики працюють на насильницьку зміну конституційного ладу, за це відповідають статті 109, 110 та 110-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про дії проти територіальної цілісності, державну зраду та фінансування таких дій. Важливо: це не означає, що хтось уже визнаний винним. Вину встановлює суд. Але якщо слідство знайде докази, кваліфікація може бути саме такою. Тут не працює принцип «а що тут такого». Заклик до зміни ладу – це не жарт у соцмережі, а цілком конкретна стаття.
Виклик поліції: юридичний бік
Окрема історія – виклик поліції. Якщо жінка в медичній формі повідомила про подію, якої не було, це може потягнути адміністративну відповідальність. Стаття 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення карає завідомо неправдивий виклик. Штраф або громадські роботи. Але якщо виклик був правдивим, жодних питань. Медична форма тут ні до чого. Вона не дає ані імунітету, ані особливого статусу. Хоча, до речі, може створювати ілюзію причетності до медиків. А це вже питання етики, не права. Якщо ж правоохоронці встановлять, що виклик був неправдивим, справу розглядатимуть окремо від протестної історії. Але в будь-якому разі це додає штрих до портрета.
Чому Майдан не зібрався
На заплановану акцію ніхто не прийшов. І це найкраща відповідь усім організаторам. Українці не вийшли не тому, що їм не заплатили. А тому, що не купуються на гасла, за якими стоїть російський сценарій. Люди втомилися від війни, але не настільки, щоб виходити на площу за гроші. До того ж суспільство навчилося розрізняти щирий мирний протест від проплаченої вистави. Хоча окремі громадяни можуть клюнути на «легкі» гроші. Тут важливий момент: пропозиція заплатити за участь у протесті – це вже тривожний дзвінок. Хто платить? З якого джерела? І що хоче отримати взамін? Якщо відповіді немає, краще триматися подалі.
Роль Telegram і медіа
Соцмережі стали головним майданчиком для таких кампаній. Telegram-канали швидко поширюють тези, які потім підхоплюють російські ЗМІ. Створюється враження масовості. Насправді ж за цим стоять кілька людей і, можливо, зовнішній замовник. Проросійські протести в Києві – не спонтанний спалах. Це спланована інформаційна операція. Її мета – посіяти розбрат, знецінити владу і показати, що Україна нібито не готова до опору. Але план провалився. Порожній Майдан – це вирок не Україні, а тим, хто намагався нею маніпулювати. І це добре видно з того, як швидко організатори перейшли до відеозвернень із образами.
Що робити з такими сигналами
Правоохоронці мають перевірити всі факти. І виклик поліції, і заклики на Майдан, і можливе фінансування. Не менш важливо – підвищувати медіаграмотність. Якщо ви бачите заклик вийти на площу, поставте три запитання. Хто автор? Кому це вигідно? Чи є незалежні підтвердження? Якщо відповіді туманні, не поспішайте брати участь. Ваша присутність на такому заході може стати безкоштовним рекламним матеріалом для тих, хто хоче розхитати ситуацію. А ще варто пам’ятати про просту річ: справжній мирний протест не потребує таємних оплат і не соромиться відкрито називати агресора.
І ще одна деталь. Якщо вам раптом пропонують гроші за участь у протесті, а поруч лунають гасла про «мир» без згадки про того, хто прийшов з війною, зробіть паузу. Спитайте, хто платить і навіщо. Іноді одного такого питання достатньо, щоб зруйнувати цілий сценарій.
