Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», а там – статус «розшук ТЦК». Жодних повісток не отримували, про виклик навіть не здогадувалися. А поліція вже має право вас затримати й доставити до військкомату. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі, яку розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд 26 травня 2026 року.
Тепер за порядком. Чоловік (у рішенні він фігурує як ОСОБА_1) перебуває на військовому обліку. У липні 2024 року він уточнив свої облікові дані – чесно повідомив адресу проживання, виконав вимогу закону. А в березні 2026-го раптом виявив, що в «Резерв+» його позначено як порушника правил військового обліку й оголошено в розшук ТЦК та СП.
Причина, як з’ясувалося, була така: ТЦК сформував повістку №6642174 ще 16 лютого 2026 року. У ній вимагалося з’явитися 3 березня 2026 року для уточнення даних. Позивач не прийшов – і його автоматично внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів як порушника. Одночасно через електронну взаємодію між реєстром «Оберіг» та системою МВС сформувалося звернення до поліції – для адміністративного затримання й доставлення.
Звучить логічно? На перший погляд – так. Але суд почав розбиратися і знайшов суттєву прогалину.
Де поділася повістка?
Ось тут криється головна проблема. За приписами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560), повістка має бути або вручена особисто під підпис, або надіслана рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Це не просто формальність – це гарантія того, що людина справді знає про виклик.
У матеріалах справи не виявилося жодного доказу того, що позивач цю повістку отримав. Ні підпису про вручення. Ні відеозапису. Ні поштового повідомлення. Нічого.
ТЦК у відзиві стверджував, що повістка направлялася. Але суд нагадав: самого факту формування повістки недостатньо. Потрібно довести, що людина про неї дізналася. Інакше – як можна говорити про «неприбуття за викликом», якщо самого виклику людина не бачила?
Ключовий момент: відповідно до пункту 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення є або особистий підпис, або відеозапис вручення, або дані від поштового оператора. У цій справі не було нічого. Тож суд визнав дії ТЦК протиправними.
Що каже закон про військовий облік
Тут варто зробити невеликий відступ і пояснити правову базу. Обов’язки військовозобов’язаних визначені відразу кількома нормативними актами.
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що громадяни мають перебувати на обліку, уточнювати дані, з’являтися за викликом. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додає обов’язок проходити медогляд і прибувати на збірні пункти в строки, зазначені в повістках. Порядок організації та ведення військового обліку (затверджений постановою Кабміну №1487) деталізує, як саме ТЦК мають працювати з військовозобов’язаними.
Але є одне «але». Усі ці обов’язки працюють за умови, що людину належним чином повідомили. Якщо повістку не вручено і не надіслано – говорити про порушення некоректно.
Суд також звернув увагу на цікаву деталь. Раніше – постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №688/807/26 – вже були скасовані три постанови про притягнення цього ж позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Тобто ТЦК намагався штрафувати людину, а апеляція визнала ці штрафи незаконними. А після цього – нове внесення до розшуку. Виглядає щонайменше дивно.
Що вирішив суд
Рішення вийшло частковим. Позов задовольнили в головній частині. Дії ТЦК щодо внесення відомостей про порушення до реєстру та направлення звернення до поліції визнано протиправними.
Крім того, суд зобов’язав ТЦК виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку. Логіка тут проста: якщо немає постанови про адмінправопорушення – немає підстав для запису в реєстрі (пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону України №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»).
Також зобов’язали направити до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для затримання й доставлення. Судові витрати – 1331,20 грн – стягнули з ТЦК на користь позивача.
А от у решті вимог відмовили.
Чому не дали 50 000 гривень моральної шкоди
Позивач просив стягнути з ТЦК 50 000 грн моральної шкоди. Аргументував тим, що через статус розшуку він зазнав психологічного тиску, було заблоковане бронювання, існував ризик затримання.
Суд підійшов до цього питання прагматично. Послався на практику Верховного Суду – зокрема, на постанову від 11 серпня 2023 року у справі №300/64/19. Там чітко сказано: самого факту визнання дій протиправними недостатньо для стягнення моральної шкоди. Потрібно довести, що негативні емоції досягли рівня страждань або приниження.
Крім того, потрібно підтвердити причинно-наслідковий зв’язок: шкода має бути прямим наслідком саме протиправних дій відповідача, а не якихось інших обставин. І тут у позивача аргументи закінчилися.
Він не надав жодних доказів – ні медичних довідок, ні свідчень про погіршення здоров’я, ні обґрунтування суми в 50 000 грн. Суд резюмував: сам лише факт порушення прав не є безумовною підставою для компенсації моральної шкоди.
Така ж доля спіткала вимогу про судовий контроль. Позивач просив зобов’язати ТЦК подати звіт про виконання рішення (за статтею 382 КАС України). Але суд не побачив доказів того, що відповідач ухилятиметься від виконання. Це право суду, а не автоматичний обов’язок.
Практичний погляд: що робити зі статусом «розшук ТЦК»
Якщо ви виявили статус «розшук ТЦК» у «Резерв+», а повістку вам не вручали – це не привід для паніки. Судова практика вже сформувала чітку позицію: без доказів належного оповіщення не може бути й мови про порушення.
Але важливо розуміти кілька речей. По-перше, судовий процес вимагає часу і грамотної підготовки. По-друге, якщо ви хочете стягнути моральну шкоду – готуйте докази: фіксуйте, як саме статус розшуку вплинув на ваше життя, збирайте медичні документи, якщо з’явилися проблеми зі здоров’ям.
І головне: якщо ви оновили свої облікові дані, повідомили актуальну адресу, а повістку вам не вручали – закон на вашому боці. Саме це підтвердив Хмельницький окружний адміністративний суд, зобов’язавши ТЦК прибрати неправомірний статус розшуку й повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання.
До речі, ця справа важлива ще й тим, що в ній ТЦК спробував вдруге оголосити людину в розшук уже після відкриття судового провадження. Позивач назвав це спробою обходу судового контролю. І хоча цей аргумент суд не підтвердив через брак доказів, сам прецедент показовий: не варто сподіватися, що ТЦК добровільно виправить помилку. Часто єдиний шлях – судовий захист.
