Скасування наказу про призов незаконно мобілізованого чоловіка, якого задовго до цього виключили з військового обліку за станом здоров’я, – саме так завершилася справа №140/11099/25. Її розглянув Волинський окружний адміністративний суд, а повний текст рішення з’явився 5 жовтня 2026 року.
Історія тут показова. Не через якісь екзотичні деталі, а тому що добре видно, як бюрократична машина іноді «оживляє» людину в реєстрі, з якого її прибрали багато років тому. Тож давайте розберемося, що сталося і на чому наполягав суд.
Непридатний, якого раптом визнали придатним
Ще 21 жовтня 2013 року призовна комісія визнала чоловіка непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І статті 57А Розкладу хвороб. Це зафіксували в обліковій картці та в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, виданому 12 липня 2023 року. У графі 34 прямо записано: не підлягає переогляду.
Простими словами, держава в особі уповноваженого органу свого часу вирішила, що ця людина служити не може. І звільнила її від виконання військового обов’язку.
А 19 вересня 2025 року все перевернулося. Група оповіщення зупинила чоловіка в селищі Маневичі, побачила в посвідченні позначку про виключення з обліку й запропонувала проїхати до військово-лікарської комісії. Там його оглянули за один день і визнали придатним. Довідка ВЛК №2025-0919-1455-2252-3 від 19 вересня 2025 року.
Того ж дня з’явився наказ начальника районного ТЦК №220 про призов, а командир військової частини своїм наказом №270 зарахував новоспеченого солдата до списків особового складу. Людину, яка за документами не мала жодного стосунку до військового обліку.
Що казали відповідачі
Представники військової частини та ТЦК у відзивах наполягали: обраний позивачем спосіб захисту нібито не відповідає суті порушеного права. Мовляв, процедура призову незворотна, а скасування наказу не поверне людину в попередній стан.
Слушний аргумент? На перший погляд так. Але суд подивився глибше.
Ключова різниця, яку часто плутають
Тут важливий момент, який варто зрозуміти кожному. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII чітко розрізняє два поняття: зняття з військового обліку та виключення з нього.
- Зняття з обліку не розриває зв’язок із державою. Людина залишається військовозобов’язаною, і її можуть поставити на облік повторно.
- Виключення з обліку означає інше: особа втрачає статус військовозобов’язаного. Повторне взяття на облік законом не передбачене.
Саме на цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24. Різними є і підстави, і правові наслідки. Громадяни, яких виключили з обліку, втрачають статус військовозобов’язаного, тоді як зняті з обліку цей статус зберігають.
А тепер найцікавіше. Нинішня редакція частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» справді вже не містить формулювання про визнання військово-лікарськими комісіями непридатними з виключенням з обліку. Але в ній є інша підстава, визнані непридатними до військової служби. Тобто сама суть збереглася.
Чому повторний огляд був незаконним
Призов проводився на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII. А медогляд регулює Положення про військово-лікарську експертизу, затверджене наказом Міноборони №402. У пункті 3.3 розділу II воно допускає повторний огляд осіб, визнаних непридатними. Але не просто так, а після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я, з електронним направленням в ЕСОЗ.
Чи були такі обстеження? Ні. Доказів ТЦК не надав, і суд їх не отримав. Матеріали справи не містять і жодного підтвердження, що рішення призовної комісії від 2013 року хтось переглянув, скасував чи змінив.
Суд нагадав і про інше. Зміни до Положення №402, внесені наказом Міноборони від 18 серпня 2023 року №490, зокрема щодо обов’язкового затвердження постанов ВЛК штатною комісією, заднім числом не діють. Це забороняє стаття 58 Конституції України, яка гарантує незворотність законів, що погіршують становище людини.
Окремо суд згадав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року №3621-IX. Він зобов’язав пройти повторний медогляд тих, кого раніше визнали обмежено придатним. А ось щодо непридатних такого обов’язку законодавець не встановив. Відчуваєте різницю?
Принцип належного урядування на боці людини
Далі суд звернувся до практики Європейського суду з прав людини. У рішенні «Рисовський проти України» сформульовано принцип належного урядування: державні органи мають діяти вчасно, послідовно й прозоро, а ризик їхніх помилок покладається на державу, не на людину.
Простіше кажучи, органи не можуть отримувати вигоду з власних помилок. І не можуть перекладати свої прорахунки на плечі громадянина.
Суд також нагадав про доктрину «плодів отруйного дерева», відому ще з практики США і згодом сприйняту ЄСПЛ. Якщо дерево доказування отруєне, то його плоди теж. Іншими словами, неправомірні дії не породжують правомірного результату.
Тут сталося саме так. Протиправні дії ТЦК потягнули за собою взяття на облік, медогляд, наказ про призов і наказ про зарахування до військової частини. Увесь ланцюжок виявився похідним від першої ланки.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Результат – скасування наказу про призов незаконно мобілізованого та виключення людини зі списків особового складу. Суд визнав протиправними й скасував:
- наказ начальника районного ТЦК від 19 вересня 2025 року №220 у частині призову позивача;
- наказ командира військової частини по стройовій частині від 19 вересня 2025 року №270 у частині зарахування його до списків особового складу.
Крім того, військову частину зобов’язали виключити чоловіка зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Показово, що командир частини, за висновком суду, безпосередньо протиправних дій не вчиняв. Він лише виконував те, що надійшло від ТЦК. Але наказ усе одно визнали протиправним, бо він похідний від незаконного призову. Суд спирався на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22, де підтверджено можливість звільнення особи з військової служби через визнання протиправними наказів про мобілізацію та зарахування до списків.
Що з цього варто запам’ятати
Кілька практичних речей. По-перше, виключення з військового обліку за станом здоров’я не можна переграти простим рішенням ВЛК без належного обстеження в спеціалізованому закладі. По-друге, ТЦК, а не громадянин, несе тягар наслідків власних процедурних прорахунків. По-третє, скасування наказу про призов тягне за собою долю всіх похідних наказів.
І ще одна деталь. Суд підкреслив, що тема мобілізації в умовах воєнного стану надзвичайно чутлива. Але брак мобілізаційних ресурсів не виправдовує порушень. Кожна людина має право на справедливу процедуру, і навіть у найскладніші часи ця гарантія не зникає.
Ось так скасування наказу про призов незаконно мобілізованого стало не просто перемогою одного позивача. Це нагадування всім органам: закон працює в обидві сторони, і держава теж має його дотримуватися.
