Скасування постанови ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних українців. І це не дивно: штрафи за порушення правил військового обліку сягають 17 000 гривень, а самі постанови нерідко виносять із грубими помилками. Саме таку ситуацію розглядав Новобаварський районний суд міста Харкова у справі №639/5495/26. Рішення ухвалено 14 серпня 2026 року, і воно – показовий приклад того, як працює судовий захист, коли ТЦК діє з порушенням закону.
Давайте розберемо цю історію детально. Вона варта уваги кожного, хто отримав «лист щастя» зі штрафом і сумнівається, чи все було зроблено правильно.
Що сталося: дві версії однієї справи
У березні 2026 року ОСОБА_1 отримав постанову про адміністративне правопорушення. Йому інкримінували порушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – неявку за повісткою або неоновлення облікових даних в особливий період. Штраф – 17 000 гривень.
Позивач із таким рішенням не погодився. Його версія подій виглядала так: жодних повісток він не отримував – ні поштою, ні телефоном. Про те, що його оголосили в розшук, дізнався від дільничного поліцейського й одразу з’явився до ТЦК. До того ж ОСОБА_1 має інвалідність 3 групи, вчасно уточнив свої облікові дані, і вони з того часу не змінювалися.
Але найцікавіше навіть не це. У самій постанові, яку винесла посадова особа ТЦК, було зазначено… іншу людину. У тексті документа йшлося про те, що адміністративне правопорушення скоїв громадянин ОСОБА_3, а не ОСОБА_1. Просто уявіть: вас штрафують на 17 000 гривень, а в постанові пишуть прізвище вашого сусіда. Це не дрібна описка – це дефект, який зводить нанівець усе рішення.
Позиція ТЦК: що відповіли військові
Представник відповідача подав відзив на позов. Його аргументи зводилися ось до чого.
По-перше, ОСОБА_1 дійсно військовозобов’язаний. З 10 травня 2025 року він перебував на обліку в одному районному ТЦК, а з 24 лютого 2026 року – в іншому. Усе це підтверджується даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (система «Оберіг»).
По-друге, 10 лютого 2026 року ТЦК звернувся до органів Національної поліції через порушення правил військового обліку. Причина: «Змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП». Номер цього звернення – Е4666523.
По-третє, представник відповідача стверджував, що докази порушення є. У матеріалах адміністративної справи №437 щодо ОСОБА_1 наявна інформація про порушення, взята з реєстру «Оберіг».
Але, як з’ясувалося пізніше, окрім довідок із реєстру, жодних інших матеріалів ТЦК суду не надав. Ні протоколу в належному вигляді, ні доказів вручення повістки, ні підтвердження зміни місця проживання позивачем.
Що сказав суд: три причини для скасування
Суд дослідив усі матеріали й ухвалив рішення, яке варто взяти на замітку кожному, хто хоче домогтися скасування постанови ТЦК.
Перша причина – чужа людина в постанові. Це, мабуть, найбільш кричущий момент. Коли в документі, що встановлює для вас обов’язок сплатити 17 000 гривень, зазначено іншу особу, жодної довіри до такого рішення бути не може. Суд прямо вказав: це викликає обґрунтовані сумніви в достовірності відомостей, визначених у матеріалах справи.
К слову, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності – це акт індивідуальної дії. Він має бути бездоганним, бо встановлює права й обов’язки конкретної особи. Інакше сама суть адміністративної відповідальності втрачається.
Друга причина – порушення процедури. Позивач стверджував, що його не викликали на розгляд справи, не ознайомили з матеріалами, не роз’яснили права, передбачені статтею 268 КУпАП. А це вже порушення статей 278 і 279 КУпАП.
Тут важливий момент. Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко встановлює: справа розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності. Заочно – лише якщо є дані про своєчасне сповіщення цієї особи про місце й час розгляду. У нашому випадку ТЦК таких даних суду не надав. Верховний Суд уже неодноразово підтверджував цю позицію, зокрема в постановах від 31 березня 2021 року (справа №676/752/17) та від 30 січня 2020 року (справа №308/12552/16-а).
Третя причина – недоведеність порушення. Стаття 251 КУпАП каже: доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність правопорушення. І обов’язок збирати ці докази лежить саме на тому, хто складає протокол.
ТЦК надав лише довідки з реєстру «Оберіг». Але цього замало. Потрібен протокол із зазначенням місця, часу, суті правопорушення. Потрібні докази того, що особу справді викликали й вона не з’явилася. Без цього немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Чим усе закінчилося
Суд задовольнив позов повністю. Постанову від 5 березня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 17 000 гривень скасували. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрили на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП – через відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Чесно кажучи, це рішення – хороша ілюстрація того, що суди не завжди автоматично підтримують позицію ТЦК. Якщо процедуру порушено, а доказів бракує, домогтися скасування постанови ТЦК цілком реально.
На що звернути увагу у своїй ситуації
Якщо ви отримали подібну постанову, ось кілька речей, які варто перевірити негайно.
Чи правильно зазначено ваші дані в постанові. Помилка в прізвищі, імені чи інших ідентифікаційних даних – це не формальність. Це підстава для скасування, що підтверджено судовою практикою.
Чи повідомляли вас про розгляд справи. Якщо ви не отримували виклику, а справа розглянута без вас – це порушення статей 277-2 і 268 КУпАП.
Чи є в матеріалах справи належні докази. Сам лише запис у реєстрі «Оберіг» не є достатнім доказом вчиненого правопорушення. Мають бути: протокол, докази вручення повістки, фіксація неявки.
І ще одне, про що часто забувають. Згідно з правилами військового обліку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, військовозобов’язаний зобов’язаний стати на облік за новим місцем проживання в семиденний строк. Але якщо ви не змінювали місце проживання – то й обов’язку ставати на облік заново не виникає. І тягар доказування факту зміни проживання лежить на ТЦК, а не на вас.
Справа №639/5495/26 – далеко не єдиний приклад, коли суди скасовують постанови ТЦК через процедурні порушення. Головне – не ігнорувати ситуацію, вчасно подати позов (на це є 10 днів з дня отримання постанови) і чітко викласти всі обставини. Судова система хоч і не бездоганна, але вона все ж працює. Особливо коли на вашому боці – закон і факти.
