Скасування постанови ТЦК – тема, яка сьогодні хвилює тисячі військовозобов’язаних. І Дубенський міськрайонний суд Рівненської області нещодавно ухвалив рішення, яке варто взяти на замітку кожному, хто отримав штраф від територіального центру комплектування. Ситуація – майже детектив: чоловік добровільно визнав порушення через електронний кабінет, а штраф у 17 000 гривень все одно скасували. Розберімося, як таке можливо.
Що сталося: хронологія подій
Уявіть: ви заходите в застосунок «Резерв+» і бачите, що перебуваєте в розшуку через неявку за повісткою. Саме в такій ситуації опинився військовозобов’язаний, який стоїть на обліку в одному з районних ТЦК Рівненщини з грудня 2013 року.
Йому виписали повістку з викликом на 15 жовтня 2025 року – потрібно було з’явитися для уточнення облікових даних. Чоловік не прийшов. Ні у визначений день, ні протягом наступних семи календарних днів, як того вимагає стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причини неявки він також не повідомив.
ТЦК не став чекати. 23 жовтня 2025 року посадовці направили до поліції звернення про доставлення порушника для складання протоколу за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це та сама стаття, що передбачає відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства в особливий період – штраф від 17 000 до 25 500 гривень для громадян.
Далі – найцікавіше. Чоловік побачив у «Резерв+» відмітку про розшук і вирішив діяти. 15 квітня 2026 року він подав через електронний кабінет військовозобов’язаного заяву, в якій визнав допущене порушення та дав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності без його особистої присутності.
Коротше кажучи – сам прийшов і сказав: «Так, винен, карайте».
Електронна щирість, яка обернулася пасткою
Механізм, яким скористався військовозобов’язаний, передбачений статтею 279-9 КУпАП. За цією нормою особа може подати заяву до ТЦК, де перебуває на обліку, вказавши, що не оспорює порушення і згодна на заочне притягнення до відповідальності. Заява подається через електронний кабінет – той самий, через який оновлюють облікові дані.
Відповідач – начальник ТЦК – отримав заяву і наступного ж дня, 16 квітня 2026 року, виніс постанову № R480686. Система «Оберіг» згенерувала документ автоматично. Штраф – 17 000 гривень, причому з можливістю сплатити лише 50% протягом десяти днів. Жодних сумнівів, здавалося б: людина сама все визнала.
Але позивач, порадившись із адвокаткою, подав позов до суду, вимагаючи скасування постанови ТЦК. Частина його аргументів стосувалася недостатньої конкретизації обставин у постанові – мовляв, не вказано номер повістки, спосіб оповіщення, адресу явки. Проте вирішальним фактором став зовсім інший.
Строки, які вирішують усе
Тут важливий момент, який часто випускають з уваги. Стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює чіткі часові межі для накладення адміністративного стягнення. Для правопорушень за статтями 210 і 210-1 КУпАП, вчинених в особливий період, це не пізніше трьох місяців із дня виявлення (але не більше одного року з дня вчинення).
Коли ж ТЦК виявив порушення? Суд звернув увагу на ключову дату – 23 жовтня 2025 року. Саме тоді посадовці направили до поліції звернення про доставлення військовозобов’язаного. Це офіційна процесуальна дія, яка беззаперечно свідчить: ТЦК уже знав про порушення і вважав дії чоловіка протиправними.
До речі, сам відповідач у відзиві підтвердив цю обставину, зазначивши: позивач не з’явився до 22 жовтня 2025 року, чим порушив закон. Тобто на 23 жовтня ТЦК уже достеменно знав про наявність ознак складу адміністративного правопорушення.
А тепер рахуємо. Три місяці від 23 жовтня 2025 року – це 23 січня 2026 року. Постанова ж винесена 16 квітня 2026 року. Різниця – майже три місяці понад дозволений строк. Іншими словами, ТЦК елементарно запізнився.
Що сказав суд
Дубенський міськрайонний суд під головуванням судді Жуковської О.Ю. розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження і дійшов однозначного висновку: строки пропущено.
Суд прямо послався на пункт 7 статті 247 КУпАП: якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38, провадження підлягає закриттю. Це імперативна норма – жодних винятків. Навіть якщо особа добровільно визнала провину, навіть якщо порушення справді мало місце – закон однаково вимагає дотримання строків.
Цікаво, що суд відхилив аргумент позивача про те, що заяву було подано виключно для зняття статусу «в розшуку» в «Резерв+». Бажання прибрати неприємну відмітку з електронного кабінету, зазначив суд, не звільняє від відповідальності. Але це й не знадобилося – адже строки вже спливли.
Також суд зауважив, що сама по собі заява через електронний кабінет є офіційною, усвідомленою та юридично значущою процесуальною дією. Чоловік справді підтвердив порушення, і ТЦК мав усі підстави для застосування спрощеної процедури. Просто зробив це надто пізно.
Результат: постанову № R480686 скасовано, провадження у справі закрито. Скасування постанови ТЦК відбулося на підставі, яку позивач навіть не висував як головну, – строки давності спрацювали краще за будь-які аргументи.
Практичний урок цієї історії
Кейс показовий одразу з кількох причин. По-перше, визнання провини через електронний кабінет не означає, що дороги назад немає. Якщо ТЦК порушив процедуру або пропустив строки – постанова може бути скасована в судовому порядку.
По-друге, дата виявлення правопорушення – це не момент, коли начальник ТЦК сів і підписав постанову. Це день, коли орган вчинив першу офіційну процесуальну дію, спрямовану на фіксацію порушення. У цій справі – направлення звернення до поліції. І сам ТЦК цю дату підтвердив.
По-третє, строки накладення адміністративного стягнення – не формальність і не технічна деталь. Це гарантія, прямо закріплена в Кодексі України про адміністративні правопорушення, і суди послідовно її захищають. Коли йдеться про скасування постанови ТЦК, пропуск тримісячного строку – один із найнадійніших аргументів.
Що робити, якщо ви отримали постанову про штраф від ТЦК? Насамперед перевірте дати. Коли сталося порушення? Коли ТЦК про нього дізнався – тобто вчинив першу офіційну дію? Коли винесли постанову? Якщо між виявленням і постановою минуло більше трьох місяців – звертайтеся до суду. Адвокат у цій справі допоможе правильно вибудувати позицію, але сама логіка захисту вже відпрацьована.
Рішення Дубенського міськрайонного суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів, однак підхід суду першої інстанції задає чіткий орієнтир. Строки давності в адміністративних справах – це не бюрократична дрібниця, а один із фундаментальних принципів, який здатен переважити навіть власноручне визнання провини.
