Скасування постанови ВЛК через порушення процедури: що показала справа № 560/21208/25

Для зв'язку з адвокатом:

Скасування постанови ВЛК через порушення процедури – саме так завершився спір у Хмельницькому окружному адміністративному суді. Рішення ухвалили 4 листопада 2026 року у справі № 560/21208/25, головуючий – суддя Печений Є.В. Ця історія добра тим, що суд не поліз у медицину й не переоцінював діагнози. Він просто запитав у комісії, коли саме відбулося засідання. І не отримав відповіді.

Якщо ви військовозобов’язаний і вже проходили ВЛК, ви знаєте, як це виглядає: кілька лікарів, картка обстеження, довідка з діагнозами й категорією придатності. Питання в тому, що робити, коли висновок здається несправедливим. Не подобається діагноз – це ще не привід для позову. А от коли порушено саму процедуру, шанси зовсім інші.

Що сталося насправді

Чоловік проходив військово-лікарську експертизу у грудні 2025 року. Комісія видала довідку № 2025-1201-1053-3186-7 від 01.12.2025. У ній зафіксовано чималий перелік діагнозів: гіпертонічна хвороба III стадії, 3 ступеня, ризик 4, гостре порушення мозкового кровообігу у 2023 році, серцева недостатність I стадії, компресія нервових корінців при ураженнях міжхребцевого диска, астигматизм і міопія.

За статтями 49а, 39б, 23б і 41в графи II Розкладу хвороб його визнали придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони. Водночас довідка прямо вказує: непридатний до підрозділів спеціального призначення, Десантно-штурмових військ, морської піхоти, підводних човнів і надводних кораблів.

Чого хотів позивач

Із таким висновком чоловік не погодився й звернувся до суду. На його переконання, гіпертонічна хвороба III стадії разом із перенесеним інсультом вимагала пункту «а» статті 39 Розкладу хвороб, а комісія застосувала пункт «б». Крім того, він наполягав на неповноті огляду, на неналежному дослідженні хронічного пієлонефриту, первинного двобічного коксартрозу та ожиріння III ступеня. Окремо вказував на відсутність фотокартки в картці обстеження й на виправлення статті 39а на 39б.

Військово-лікарська комісія подала відзив і просила в позові відмовити. Логіка звична: встановлення діагнозу, визначення ступеня придатності та співвіднесення хвороб зі статтями Розкладу – виключна компетенція ВЛК. А ще особа має право оскаржити постанову до Центральної військово-лікарської комісії, тож суд тут нібито зайвий.

Де проходить межа судового контролю

Із частиною цих аргументів суд погодився. Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 справді зазначав, що адміністративний суд не уповноважений самостійно оцінювати професійні дії лікарів. Проте у постанові від 25.04.2025 у справі № 620/11008/24 Верховний Суд додав важливе уточнення. Невтручання у спеціальну медичну компетенцію не звільняє суд від обов’язку перевірити, чи дотримано процедуру прийняття постанови. Саме посилання на дискреційні повноваження ВЛК доказом не є.

Тож питання про те, який пункт статті 39 застосувати, суд залишив лікарям. Він зауважив, що виписка № 7343 підтверджує ішемічний інсульт і комп’ютерну томографію головного мозку ще у 2023 році. Але встановлювати незворотність структурних уражень органів-мішеней замість комісії не став. Це та сама межа, на якій ламається більшість подібних позовів.

Головна знахідка: розбіжність у датах

А далі суд побачив те, що й вирішило справу. Довідка ВЛК датована 01.12.2025 і прямо каже, що медичний огляд проведено того ж дня. Картка обстеження та медичного огляду свідчить про інше. Запис про огляд терапевтом датовано 02.12.2025. Інші лікарські записи також з’явилися після 1 грудня. Електронні підписи голови, членів і секретаря комісії накладені 05.12.2025.

Тут варто згадати документ, за яким працюють комісії. Це Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Пункт 20.1 глави 20 розділу II говорить, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. Пункт 22.4 вимагає, щоб документ підписали голова, усі члени комісії, які брали участь у засіданні, та секретар – не пізніше наступного робочого дня після засідання.

Чому дата засідання – не формальність

Виходить, дата має значення. Вона показує, чи були в комісії на руках висновки всіх лікарів на момент голосування. Протоколу засідання ВЛК у матеріалах справи немає. Відповідач не пояснив, звідки взялася дата 01.12.2025, якщо окремі огляди документально з’явилися пізніше. Суд прямо зауважив: він не встановлює, що засідання відбулося саме 1 грудня, бо доказів немає. Але й перевірити, чи ухвалили постанову після завершення огляду, теж неможливо. А це вже істотний недолік.

Що суд не визнав самостійною підставою

Не всі доводи позивача спрацювали. Відсутність фотокартки в картці суд назвав недоліком оформлення, але доказів підміни особи немає. Рукописні виправлення справді є, однак встановити, хто, коли і чому їх вніс, неможливо, тож про умисел посадових осіб не йдеться. Ожиріння III ступеня, хронічний пієлонефрит і коксартроз самі по собі ступінь придатності не визначають. Розрахунок індексу маси тіла теж не аргумент.

Був і довід про відсутність належного направлення. Суд перевірив матеріали: у справі є акт дослідження стану здоров’я № 158 від 01.12.2025, оформлений у зв’язку з обстеженням за направленням ТЦК. Повної відсутності документів немає. Водночас наявність акта не підтверджує автоматично дотримання всіх процедурних вимог. Саме направлення формується за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Хто що має доводити

Далі – розподіл тягаря доказування. За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність свого рішення доводить суб’єкт владних повноважень. Позивач натомість показав документи, які підтверджують розбіжності в датах. Відповідач обмежився загальними посиланнями на повноваження комісії та не усунув суперечностей. За критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України цього замало. Суд наголосив: скасування постанови ВЛК через порушення процедури не означає, що він оцінює правильність діагнозів.

Як суд захистив право

За статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт, а також зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії. Самостійно визначати ступінь придатності суд не має права. Тому позов задовольнили повністю. Постанову ВЛК, оформлену довідкою № 2025-1201-1053-3186-7 від 01.12.2025, визнали протиправною та скасували. Комісію зобов’язали повторно провести медичний огляд із дотриманням вимог Положення № 402 та з урахуванням правової оцінки суду. Наперед зміст нової постанови суд не визначав.

Скасування постанови ВЛК через порушення процедури та повторний огляд – це той обсяг захисту, який суд визнав достатнім для позивача.

Судовий збір у розмірі 1211,20 грн стягнули з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача. Рішення можна оскаржити до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту.

Що з цього винести практично

Якщо вам належить проходити ВЛК і ви вже маєте сумніви щодо висновку, зберіть власний паперовий слід. Копії виписок, дати оглядів, записи в картці, відомості з електронної системи – усе це працює на вас. Просите письмово копію довідки та картки обстеження, фіксуйте, хто і коли вас оглядав. Розбіжність між датою довідки й датами лікарських записів – не дрібниця. У справі № 560/21208/25 саме вона стала основою для скасування постанови ВЛК через порушення процедури.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: