Скасування штрафу ТЦК – тема, що сьогодні турбує багатьох. Коли на вас вішають 25 500 гривень за неявку, а ви навіть не знали, що вас викликали – це не просто прикрість, а серйозний удар по бюджету. Подільський районний суд міста Києва нещодавно розглянув саме таку ситуацію і став на бік людини. Давайте розберемо цю справу детально – вона може стати у пригоді кожному, хто опинився в подібній халепі.
Що сталося: 25 500 гривень із нізвідки
Уявіть: ви дізнаєтеся, що на вас наклали штраф у 25 500 грн, хоча жодної повістки ви в руках не тримали. Саме так трапилося з позивачем у справі №961.
28 жовтня 2024 року начальник одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки виніс постанову про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суть порушення – неявка 16 жовтня 2024 року за викликом до ТЦК.
Але була одна проблема: людина стверджувала, що взагалі не отримувала цієї повістки. І, як згодом з’ясував суд, це виявилося правдою.
Розгляд справи в ТЦК відбувся без присутності чоловіка. Тобто його не просто оштрафували за неявку за повісткою, яку він не отримував, – його ще й позбавили можливості бути присутнім під час розгляду цієї справи. Подвійне порушення прав.
Коли чоловік дізнався про штраф (а сталося це, вочевидь, уже після відкриття виконавчого провадження 17 лютого 2025 року), він подав адміністративний позов до суду. Його метою було скасування штрафу ТЦК як незаконного.
Що сказав ТЦК у відповідь
Представник ТЦК подав відзив на позов, у якому просив відмовити. Аргументи зводилися до того, що постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП і містить опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Також ТЦК послався на статтю 258 КУпАП, згідно з якою протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо правопорушення за статтями 210 та 210-1 вчинено в особливий період. Мовляв, усе законно – протокол не потрібен, постанова є.
До відзиву додали дві речі: копію самої постанови №961 від 28.10.2024 та копію опису вкладення до поштового відправлення. Саме цей опис і став вирішальним доказом – але не на користь ТЦК.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Чому суд не повірив ТЦК: хроніка судового розбору
Суддя Подільського районного суду міста Києва ретельно дослідила всі докази. І ось що виявилося.
По-перше, повістка-фантом. ТЦК надав опис вкладення до поштового відправлення №0504060926067 – мовляв, повістку надіслали. Але коли суд перевірив це відправлення на офіційному сайті Укрпошти, дані про нього були відсутні. Тобто або відправлення взагалі не існувало, або воно загубилося десь на шляху. У будь-якому разі, факт отримання повістки позивачем не підтверджено.
А раз людина не отримала повістку – вона не могла знати, що має з’явитися 16 жовтня 2024 року до ТЦК. І тут спрацьовує проста логіка: немає належного повідомлення – немає обов’язку з’явитися – немає складу правопорушення.
По-друге, розгляд без людини. Суд звернув увагу на частину 1 статті 268 КУпАП. Вона чітко каже: справа про адмінправопорушення розглядається в присутності особи, яку притягують до відповідальності. За відсутності людини – лише якщо є дані, що її своєчасно сповістили про місце і час розгляду.
У матеріалах справи таких даних не було. ТЦК не довів, що позивач знав про дату, час і місце розгляду справи щодо нього. Отже, людину позбавили права на захист, права подавати докази, давати пояснення, користуватися допомогою адвоката.
Тут важливий момент: обов’язок повідомити особу про розгляд справи лежить на уповноваженій посадовій особі. І недостатньо просто надіслати листа – треба переконатися, що людина отримала повідомлення. Без цього право на участь у розгляді стає порожнім звуком.
Що каже закон про обов’язки військовозобов’язаних
Щоб краще зрозуміти ситуацію, нагадаю: стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII дійсно зобов’язує громадян з’являтися за викликом до ТЦК. Причому в строк і місце, зазначені в повістці.
Якщо людина не може прибути – вона зобов’язана повідомити про причини протягом трьох діб і з’явитися не пізніше семи календарних днів. Поважними причинами визнаються: стихійне лихо, хвороба, воєнні дії, смерть близького родича.
Але ключове слово тут – «отриманих». У частині 3 статті 22 Закону №3543-XII прямо сказано: обов’язок з’явитися виникає у разі отримання повістки. Не відправлення, не складання, не реєстрації в журналі – саме отримання. І якщо ТЦК не може довести, що людина цю повістку отримала, то й обов’язок з’явитися не виникає.
Результат: що вирішив суд
Суд повністю задовольнив позов. Постанову №961 від 28 жовтня 2024 року визнано протиправною та скасовано. Справу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито.
Окремо суд вирішив стягнути з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Тобто людина не лише позбулася штрафу в 25 500 грн, а й повернула собі витрати на судовий процес. Рішення ухвалено 3 серпня 2026 року.
Ключова підстава для скасування штрафу ТЦК – відсутність складу адміністративного правопорушення, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Простіше кажучи: якщо людина не знала про виклик, вона не винна.
Ця справа – хороший приклад того, що навіть у період воєнного стану права громадян мають дотримуватися. ТЦК не може просто надіслати листа (чи зробити вигляд, що надіслав) і автоматично вважати людину повідомленою. Якщо ви опинилися в подібній ситуації – не бійтеся звертатися до суду. Судова практика показує: за відсутності належних доказів вручення повістки штраф підлягає скасуванню.
