Євросоюз готує серйозний перегляд правил тимчасового захисту для українців – наймасштабніший з моменту запуску цього механізму навесні 2022 року. Польське видання Rzeczpospolita розкрило подробиці, і вони здатні суттєво перекроїти звичну картину.
Головне нововведення формулюється гранично чітко: тимчасовий захист зможуть отримати лише ті громадяни України, які пред’являть довідку про звільнення від мобілізації. Немає документа – немає захисту. Жодних винятків поки що не передбачено. Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик підтвердив, що робота над змінами наближається до фіналу, і додав: Варшава ці зміни повністю підтримує.
А тепер – контекст, без якого картина була б неповною. У червні Україна офіційно закликала країни ЄС обмежити прийом своїх громадян за цим механізмом. Логіка Києва прозора: до європейських країн масово виїжджають чоловіки, які за законом підлягають мобілізації. Фактично йдеться про те, що інструмент, створений для порятунку від війни, перетворився на легальний канал ухилення від призову. І от тепер Брюссель, схоже, готовий цей канал перекрити.
Куди цікавіше виглядає інша історія, що розгортається паралельно. Володимир Зеленський нещодавно скасував заборону на виїзд за кордон для чоловіків віком 18–22 роки. З одного боку – жест доброї волі, розширення прав. З іншого – сухі цифри: за перші три місяці після послаблення кордон із Польщею перетнули понад 121 тисяча молодих українців саме цієї вікової категорії. Сто двадцять одна тисяча за дев’яносто днів – це приблизно 1300 осіб щодня.
«Так, ці два рішення можуть сприйматися як такі, що взаємовиключають одне одного, проте це продумана стратегія президента Зеленського», – поділився з журналістами Кшиштоф Нечипор, аналітик Групи з питань Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень. Його оцінка досить жорстка: на думку експерта, Київ уже два-три роки намагається перекласти відповідальність за низькі показники призову на західних партнерів, залишаючись «з чистими руками» в очах внутрішньої аудиторії.
Хто ще відчує нові правила на собі? Душчик окремо уточнив: обмеження стосуватимуться не лише чоловіків, а й українок. Тобто вимога підтвердити звільнення від мобілізації поширюється на всіх без винятку заявників. Як це працюватиме для жінок, які за загальним правилом не підлягають призову – поки що відкрите питання. Можливо, для них запровадять окремий перелік документів або спрощену процедуру. Деталей наразі немає.
Тепер про терміни. Директиву планують ухвалити в липні, проте набере вона чинності аж у березні 2027 року. Саме до цієї дати Євросоюз подовжив дію цього механізму для біженців з України. Іншими словами, у людей є ще час, щоб зорієнтуватися, зібрати документи або знайти альтернативні підстави для перебування в Європі. Але загальний вектор очевидний: епоха безумовного прийому добігає кінця.
Масштаб явища красномовно описують цифри Євростату. На сьогодні цим статусом у країнах ЄС користуються 4,3 мільйона українців. Найбільше – у Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 тисяч). Серед них дорослі чоловіки становлять 26,6% – це приблизно 1,15 мільйона осіб по всьому Євросоюзу. Тільки в Польщі, за даними реєстру PESEL, налічується понад 218 тисяч чоловіків зі статусом UKR у віці від 18 до 65 років. Помножте ці цифри на нове правило про довідку – і стає зрозуміло, яку кількість людей зачепить реформа.
І на цьому зміни не закінчуються. Міністерство внутрішніх справ Польщі паралельно допрацьовує поправки до закону про громадянство. Саме українці роками становили найбільшу національну групу серед охочих отримати польський паспорт, тож нововведення вдарять передусім по них.
Проєкт стоїть на чотирьох опорах. Перша: термін обов’язкового проживання в Польщі зросте до восьми років. Чи зарахують час, проведений під тимчасовим захистом, – поки невідомо. Друга: тест на натуралізацію за данським зразком. Екзамен складатимуть польською на рівні B2 – це досить серйозна планка, яка передбачає вільне спілкування і розуміння складних текстів. Тест охопить питання з історії Польщі, конституційних норм і, ймовірно, культурних особливостей.
«Польське громадянство надає низку привілеїв, зокрема право обирати та бути обраним. Тому ми маємо бути впевнені, що така людина інтегрована в нашу систему цінностей», – пояснив заступник голови МВС Польщі. Логіка зрозуміла: держава хоче бачити перед собою не просто формального громадянина, а людину, яка свідомо поділяє її цінності.
Але найбільш дискусійний елемент – «заява про лояльність». На фінальному етапі процедури іноземець муситиме її підписати. І це не декоративний документ. «Заява про лояльність дасть нам змогу позбавити громадянства особу, яка виступила проти безпеки чи інтересів Польщі – наприклад, вступивши у співпрацю з ворогами. Наразі позбавлення польського громадянства неможливе навіть для осіб, засуджених за шпигунство», – підкреслив Душчик. Відмовлятися від першого громадянства при цьому не вимагатимуть, але ціна за нелояльність різко зросте.
Чехія теж не стоїть осторонь. České noviny повідомляє про активну політичну дискусію навколо майбутнього українських біженців. Лідер правопопулістської партії SPD і спікер нижньої палати парламенту Томіо Окамура під час телеефіру заявив: якби рішення залежало тільки від нього, він негайно скасував би режим тимчасового захисту. Аргументація – «забагато українців» і невдоволення місцевого населення. Поки що це лише позиція однієї політичної сили, але показово, що такі голоси звучать дедалі гучніше в різних куточках Європи.
Загальна картина складається така: правила гри для тих, хто рятувався від війни, переглядають одразу на кількох рівнях – і на рівні Євросоюзу через директиву, і на рівні окремих держав через національне законодавство. Березень 2027-го – це вододіл, після якого безумовний прийом замінять на прийом за чіткими, доволі жорсткими критеріями. І до цієї дати варто готуватися вже сьогодні.
