Коли об’єднують кілька кримінальних справ, постає просте на перший погляд запитання: хто має право продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних провадженнях – прокурор чи слідчий суддя? Від відповіді залежить доля всієї справи, адже якщо строк продовжила не та особа – провадження можуть просто закрити.
Саме така ситуація склалася у справі № 755/15993/18, яку 25 лютого 2026 року розглянула Велика Палата Верховного Суду. Трьох осіб обвинувачували у зберіганні та збуті наркотичних речовин, однак суд першої інстанції закрив провадження через те, що строк досудового розслідування, на думку суддів, продовжив неналежний суб’єкт. Прокурор подав касаційну скаргу – і справа дійшла аж до найвищої судової інстанції.
Чому це рішення важливе для всіх, хто стикається з кримінальним процесом? Давайте розбиратися.
У чому суть проблеми
До 16 березня 2018 року строки досудового розслідування продовжував виключно прокурор. Жодних слідчих суддів у цьому процесі закон не передбачав. Усе змінилося після набрання чинності Законом № 2147-VIII, яким внесли правки до Кримінального процесуального кодексу України. Відтоді продовження строків за певних умов перейшло до компетенції слідчого судді – це мало посилити судовий контроль на стадії розслідування.
І тут виникла колізія. Уявіть: перше кримінальне провадження зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) ще до березня 2018 року. Згодом із ним об’єднали інші провадження, відомості про які внесли вже після цієї дати. Кому тепер продовжувати строк – прокурору за старими правилами чи слідчому судді за новими?
Питання не теоретичне. Якщо строк продовжить «не той» суб’єкт, суд може визнати це істотним порушенням і закрити всю справу на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Саме так і сталося у провадженні, яке дійшло до Великої Палати.
Як розвивалася судова практика
Спочатку касаційні суди схилялися до думки, що строки досудового розслідування в об’єднаних провадженнях має продовжувати слідчий суддя – незалежно від того, коли зареєстрували першу справу. Таку позицію зафіксували у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 23 квітня 2020 року, а згодом її підтвердила й Третя судова палата у справі № 199/4574/20.
Потім з’явилася протилежна практика. Колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у справі № 753/12578/19 зазначила: якщо перше з об’єднаних проваджень розпочали до 16 березня 2018 року, то й правовий режим визначається за старими правилами – строк продовжує прокурор.
Щоб усунути цю суперечність, справу передали на розгляд Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду. У постанові від 31 жовтня 2022 року ОП ККС ВС дійшла висновку: суб’єктом продовження строку є винятково слідчий суддя. Аргумент – судовий контроль на етапі розслідування є підвищеною гарантією захисту прав людини, що відповідає статтям 5 і 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Здавалося б, крапку поставлено. Але ні.
У жовтні 2024 року та сама Об’єднана палата ККС ВС у справі № 755/6898/21 відступила від власного висновку. Цього разу судді сказали: у провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, строки продовжує прокурор. А якщо це зробив слідчий суддя – нічого страшного, таке продовження теж відповідає процесуальним гарантіям.
Колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС, розглядаючи справу № 755/15993/18, побачила в цій ситуації виключну правову проблему і передала її на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Що вирішила Велика Палата
Велика Палата сформулювала чітке правило, яке відтепер має застосовуватися в усіх подібних ситуаціях.
Ключова теза: у разі об’єднання кількох проваджень правовий режим визначається за тим провадженням, яке розпочалося раніше. Якщо перше провадження зареєстрували в ЄРДР до 16 березня 2018 року – строки продовжує прокурор відповідного рівня. Якщо ж перше провадження розпочате після цієї дати – застосовується новий порядок, який у передбачених законом випадках вимагає звернення до слідчого судді.
Чому саме так? Суд звернув увагу на пункт 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII. Це спеціальна норма, яка прямо забороняє надавати зворотну дію змінам щодо судового контролю за продовженням строків. Іншими словами, нові правила не поширюються на провадження, відомості про які внесли до ЄРДР до 16 березня 2018 року.
І ще один важливий момент. Законодавець у прикінцевих положеннях вжив термін «справи», а не «процесуальні дії» чи «процесуальні рішення». Це означає, що новий правовий режим стосується кримінального провадження загалом як цілісного явища, а не окремих слідчих дій. А оскільки об’єднане провадження – це єдине ціле, то й правила для нього мають бути єдиними.
Велика Палата також наголосила: застосування різних правових режимів у межах одного об’єднаного провадження суперечило б принципу процесуальної економії та створювало б правову невизначеність. Уявіть собі ситуацію, коли ви змушені щоразу з’ясовувати, хто продовжує строки досудового розслідування в об’єднаних провадженнях, окремо для кожного епізоду. Це шлях у глухий кут.
А якщо строк продовжив не той суб’єкт
Тут важливий нюанс, який варто запам’ятати. Велика Палата сказала: якщо за старими правилами строк мав продовжувати прокурор, але це зробив слідчий суддя – таке порушення не є підставою для закриття провадження.
Логіка проста: судовий контроль апріорі надає більше гарантій дотримання прав учасників кримінального провадження, ніж продовження строку прокурором. Тож помилка у виборі суб’єкта не тягне за собою фатальних наслідків для справи – принаймні коли йдеться про заміну прокурора на слідчого суддю.
Цей підхід узгоджується з конституційним принципом правової визначеності: учасники процесу мають розуміти, які правові наслідки настануть, і не опинятися в ситуації, коли через суто формальну причину провадження закривають.
Як це вплинуло на конкретну справу
У провадженні № 42017101040000203 відомості про кримінальне правопорушення внесли до ЄРДР 19 жовтня 2017 року – тобто до набрання чинності Законом № 2147-VIII. Пізніше, 8 травня 2018 року, до нього приєднали ще два провадження, зареєстровані вже після 16 березня 2018 року. А 30 травня 2018 року строк досудового розслідування продовжив перший заступник прокурора міста Києва.
Обвинувальний акт направили до суду 19 жовтня 2018 року. І лише через майже шість років, 22 квітня 2024 року, Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення про закриття провадження. Суд спирався на висновок ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року і вирішив, що строк мав продовжувати виключно слідчий суддя. Апеляційний суд із цим погодився.
Велика Палата вказала, що суди попередніх інстанцій припустилися істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Адже перше провадження розпочали до 16 березня 2018 року, отже, продовження строку належало саме до компетенції прокурора. Касаційну скаргу задовольнили, обидві ухвали скасували, а справу направили на новий розгляд до суду першої інстанції.
На що звернути увагу
Велика Палата остаточно розставила акценти у багаторічній дискусії. Правило тепер таке: дивимося на дату внесення відомостей до ЄРДР за першим із об’єднаних проваджень. Вона і визначає, хто уповноважений продовжувати строк – прокурор чи слідчий суддя.
Крім того, суд відступив від висновку Об’єднаної палати ККС ВС, викладеного в постанові від 31 жовтня 2022 року, в частині твердження про виключну компетенцію слідчого судді. Тепер ця позиція втратила чинність, а застосуванню підлягає правовий висновок, сформульований у постанові Великої Палати.
Для практики це означає, що сторона обвинувачення отримала довгоочікувану визначеність. А сторона захисту більше не зможе посилатися на цю підставу для закриття провадження – принаймні у справах, де перше провадження зареєстрували до березня 2018 року, а строк продовжив прокурор.
