Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, яким може бути компанія, ФОП або навіть фізична особа, яка наймає, наприклад, прибиральницю, водія, садівника для догляду за прибудинковою територією.
Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також передбачає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в документі, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати гідні й безпечні умови праці відповідно до законодавства. Працівнику повинні надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту, тощо.
За трудовим договором працівник є залежним від працедавця – отримання відпустки чи відгулу, наприклад для відвідування лікаря у робочий час – усе це має погоджуватись з роботодавцем чи безпосереднім керівником. Проте, заключення трудового договору, на відміну від цивільно-правового, надає працівникові більше трудових та соціальних гарантій, зокрема:
- регулярна оплата праці не рідше ніж два рази на місяць;
- оплачувані відпустки та врегульовані вихідні дні;
- нормований робочий час;
- оплачу вальний лікарняний;
- гарантії від переведення без згоди, понаднормової роботи без підвищенної оплати праці, захист від незаконного звільнення та ін.
Цивільно-правовий договір не містить таких понять як «роботодавець» і «працівник». Стороною за цим договором є «виконавець», який бере на себе зобов’язання виконати певну роботу або надати послугу, та «замовник», який приймає роботу й оплачує її. Сторони є незалежними та мають рівні права.
Обмежень щодо укладення цивільно-правових договорів майже немає – вони можуть бути заключні Та між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються нормами ЦК України. На сторони цивільно-правового договору НЕ поширюється дія трудового законодавства. Предметом договору, як правило, є кінцевий результат, а не сам процес його досягнення.
За цивільно-правовим договором замовник не зобов’язаний створювати умови праці, надавати обладнання, робоче місце (це можна передбачити у договорі, але – необов’язково), замовник не оплачує лікарняні. Виконавець самостійно організовує свою роботу та відповідає за її своєчасне виконання.
Розмір та строки оплати за цивільно-правовим договором визначаються угодою сторін, а не регулюються законодавством. Найчастіше, цивільно-правовий договір укладається для виконання разових завдань, а не систематичних робіт. Проте, з розвитком фрілансу та різних видів дистанційної роботи, цивільно-правові договори з умовою регулярного виконання певних робіт, укладаються все частіше.
