Весілля, народження дитини, важка хвороба рідних – закон чітко визначає, скільки днів відпочинку має право отримати військовий і за яких умов командир може відмовити.
Відпустка зберігається навіть під час війни
Так, навіть зараз більшість військових мають законне право на відпочинок. Виняток – лише ті, хто проходить базову військову службу. Усі інші категорії захисників можуть розраховувати на щорічну відпустку зі збереженням фінансового та матеріального забезпечення. До того ж на цей час виплачуються кошти на оздоровлення – рівно в розмірі місячної ставки.
Але є одне суттєве «але». У воєнний час тривалість щорічної відпустки обмежена тридцятьма календарними днями – незалежно від того, скільки років людина вже служить. Взяти ці тридцять днів одним шматком не вийде: закон дозволяє ділити відпустку лише на частини тривалістю не більше п’ятнадцяти днів кожна. І ще один нюанс: святкові та неробочі дні під час воєнного стану у відпустці не зараховуються окремо, як це прийнято в цивільному трудовому праві.
Що робити, якщо відгуляти відпустку не вийшло
Буває так, що через бойову ситуацію військовий просто не може використати свої тридцять днів протягом поточного року. Тоді невикористані дні дозволено перенести. За погодженням із керівництвом Міністерства оборони або інших профільних силових відомств таку відпустку можуть надати впродовж перших трьох місяців наступного року.
Є ще одне обмеження, яке командири враховують при затвердженні графіка: одночасно у відпустці може перебувати не більше 30% особового складу відповідної категорії.
Відпустка за сімейними обставинами
Окрім щорічного планового відпочинку, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин. Тут є важлива відмінність від щорічної: грошове забезпечення за цей час не зберігається.
Конкретні підстави і строки такі:
- одруження – до 10 календарних днів;
- важка хвороба або смерть чоловіка чи дружини, дітей, батьків, рідних братів і сестер, вітчима чи мачухи, тестя, тещі, свекра, свекрухи або опікунів – до 7 календарних днів;
- хвороба або смерть інших родичів – до 3 календарних днів;
- пожежа або стихійне лихо, що спіткало сім’ю, – до 15 календарних днів.
У всіх цих випадках час на дорогу до місця відпустки і назад до загального строку не зараховується.
Окремо щодо народження дитини. У законі немає спеціального пункту саме для цієї події – вона вважається однією з поважних сімейних причин. Але у Міноборони пояснюють: з нагоди народження малюка бійцю зазвичай дають до 10 днів із збереженням усіх виплат, плюс до двох діб на проїзд в один бік.
Документи і рапорт
Будь-яку підставу для відпустки за сімейними обставинами потрібно підтвердити офіційними документами – медичною довідкою, свідоцтвом про смерть, довідкою про пожежу тощо. Але якщо зібрати папери вчасно не виходить, про це просто пишуть у рапорті. Командир має право відпустити військового й без повного пакету документів на момент подання звернення.
Сам рапорт подається на ім’я керівника частини. Тепер це можна зробити і в цифровому форматі – через додаток «Армія+». У документі треба вказати:
- вид відпустки та її тривалість;
- причини виїзду;
- адресу перебування;
- розрахований час на дорогу туди і назад;
- перелік документів, що додаються.
Якщо командир дає згоду, видається офіційний наказ і відпускний квиток.
Коли можуть відмовити
Відмова у відпустці не може бути просто примхою командира – вона повинна мати законне підґрунтя. Під час воєнного стану керівник частини діє відповідно до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і погоджує відпочинок лише тоді, коли це не суперечить поточній бойовій ситуації.
Найпоширеніша причина відмови – службова необхідність. Наприклад, підтримання бойової готовності підрозділу, виконання термінових завдань або ситуація, коли бійця просто ніким замінити на позиції. Також враховується той самий ліміт у 30% одночасно відсутніх.
Але є і зворотній бік. Командир не має права ігнорувати звернення військового. Будь-яка поважна сімейна причина підлягає обов’язковому розгляду, а відмова повинна бути обґрунтована реальними, а не надуманими обставинами.
Після повернення з відпустки військовий зобов’язаний з’явитися в підрозділі точно в строк. Якщо ж у дорозі трапився форс-мажор, то про це треба негайно повідомити командира будь-яким доступним способом.
