Відстрочка від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю – це право, яке гарантоване пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Але що робити, коли територіальний центр комплектування відмовляє, бо йому забракло якогось папірця? Саме така історія трапилася з позивачем у справі №120/11338/26, яку нещодавно розглянув Вінницький окружний адміністративний суд.
Давайте розберемо цю ситуацію покроково – без юридичного туману, але з усіма важливими деталями.
Що сталося насправді
Військовозобов’язаний чоловік звернувся 18 червня 2026 року через центр надання адміністративних послуг до місцевого ТЦК із заявою про надання відстрочки. Підстава – батько має інвалідність II групи, а інших осіб, які не є військовозобов’язаними та за законом зобов’язані його утримувати, просто немає.
Відповідь не змусила себе чекати. Вже наступного дня – 19 червня 2026 року – комісія при ТЦК винесла рішення, оформлене протоколом №53: у відстрочці відмовити. Причина? На думку комісії, заявник не надав документів, які б підтверджували неможливість інших осіб утримувати батька-інваліда.
Чоловік із цим не погодився і пішов до суду.
Що каже закон
Тут важливий момент. Пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначає: не підлягають призову під час мобілізації військовозобов’язані, які мають одного з батьків з інвалідністю I чи II групи. Але є умова – мають бути відсутні інші особи, котрі не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати такого батька.
Крім того, процедура отримання відстрочки регулюється Порядком №560, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року. Згідно з пунктами 57 та 60 цього Порядку, при кожному ТЦК створюється спеціальна комісія, яка розглядає заяви військовозобов’язаних. У комісії є сім днів на ухвалення рішення.
І от що цікаво: до моменту ухвалення рішення комісією військовозобов’язаний взагалі не підлягає призову. Тобто на період розгляду заяви діє своєрідний запобіжник.
А якщо відмовили – будь ласка, закон дає право оскаржити таке рішення в судовому порядку. Чим наш позивач і скористався.
Чому суд став на бік позивача
Суд дослідив обставини справи і з’ясував кілька ключових речей.
По-перше, у позивача є брат, але він постійно проживає в Німеччині. З 1 квітня 2022 року брат зарахований на денну форму навчання до Технічного університету Брауншвейга. До того ж він здійснює постійний сторонній догляд за бабусею, якій уже за 80. Фактично – перебуває за кордоном і фізично не може доглядати за батьком в Україні.
По-друге, суд встановив, що у 2024 році шлюб між батьком позивача та його дружиною було розірвано. Тобто колишня дружина більше не є членом сім’ї, зобов’язаним утримувати особу з інвалідністю.
І ось що вийшло: інших родичів, які могли б здійснювати догляд за батьком з інвалідністю II групи, окрім позивача, просто не існує. Відстрочка від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю у цій ситуації – єдиний законний спосіб забезпечити батькові необхідну підтримку.
Колегія при ТЦК, ухвалюючи рішення про відмову, цих обставин не врахувала. Або врахувала формально. Суд же підійшов до справи інакше – оцінив реальний стан речей, а не лише перелік поданих паперів.
Що вирішив суд і чому це важливо
Вінницький окружний адміністративний суд визнав рішення комісії, оформлене протоколом №53 від 19 червня 2026 року, протиправним і скасував його. Ба більше – суд зобов’язав ТЦК оформити позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Із ТЦК також стягнули на користь позивача судовий збір – 1331,20 грн.
Чому це рішення показове? Суд у цій справі фактично сказав: якщо людина довела наявність усіх передбачених законом умов для відстрочки, а комісія все одно відмовила – суд не просто скасує відмову, а й зобов’яже відповідача вчинити конкретну дію. Не «розглянути повторно», не «перевірити ще раз», а саме оформити відстрочку.
Це важливий прецедент для всіх, хто стикається з подібною ситуацією. Відстрочка від мобілізації для догляду за батьками з інвалідністю – не абстрактна норма, а цілком реальний механізм захисту, який працює, якщо за нього боротися.
Кілька практичних порад для тих, хто опинився в аналогічних обставинах. По-перше, ретельно збирайте докази відсутності інших осіб, зобов’язаних утримувати ваших батьків. Це можуть бути дані про розлучення, довідки про проживання родичів за кордоном, документи про їхню власну інвалідність чи потребу в догляді. По-друге, не бійтеся суду – як показує справа №120/11338/26, адміністративний суд цілком здатен захистити ваше право, якщо воно справді порушене. І по-третє, поки комісія розглядає вашу заяву, вас не мають права призвати – це пряма гарантія, закріплена в Порядку №560.
