Буває так: право в людини є, документи зібрані, а підтвердити його на папері нічим. Розповім про рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2026 року у справі №320/46965/25 (суддя Горобцова Я.В.). Тут відстрочка від призову для багатодітних батьків стала предметом спору не через пряму відмову, а через дивну напіввідмову: питання начебто вирішили, тільки довідку за встановленою формою не сформували.
Здається, дрібниця? Аж ніяк. Без паперу певної форми ні роботодавцю нічого не покажеш, ні комісії, ні прикордонникам. Давайте розберемося, як це виглядало і що вирішив суд.
Що просив позивач
Чоловік перебуває на обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Він батько трьох дітей, а це підстава для відстрочки, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (той самий Закон №3543-XII від 21.10.1993).
21 червня 2024 року він подав до ТЦК заяву з проханням оформити довідку про відстрочку за Порядком №560. Разом із заявою пішли витяг із застосунку «Резерв+», нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб, нотаріально засвідчені копії трьох свідоцтв про народження дітей, підтвердження, що заборгованості з аліментів немає, а також витяг від 05 серпня 2025 року про місце реєстрації та докази, що діти проживають із батьком.
Пройшов рік. У серпні 2025 року адвокат позивача надіслав запит і попросив нарешті видати довідку. Відповідь прийшла листом від 01 вересня 2025 року №05/8961. І ось тут головне: у листі зазначено, що порушене питання про відстрочку задоволено, але довідка за додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України №560 не формувалася.
Як так? Задовольнили, але документ не видали. Оформлення нібито відбулося автоматично, через систему «ОБЕРІГ».
Чоловік із таким підходом не погодився і пішов до суду. Просив визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати ТЦК видати довідку за формою з додатка 6. Відповідач відзив не подав, тому справу розглянули за наявними матеріалами на підставі частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правова рамка: закон плюс два порядки
Тут варто розкласти все по поличках, бо без цього не зрозуміти, де саме ТЦК переступив межу.
Основа – Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Стаття 23 цього закону описує, хто має право на відстрочку. А частини 7 і 8 статті 23 прямо кажуть: перевірка підстав для відстрочки та її оформлення – це робота ТЦК. Оформлювати можна через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, використовуючи дані з інших реєстрів. Але порядок такого оформлення визначає Кабінет Міністрів України.
Далі – Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою КМУ від 23.02.2022 №154. У пункті 1 сказано, що ТЦК є органами військового управління і забезпечують виконання законодавства про військовий обов’язок та мобілізацію. Простіше кажучи, це не клуб за інтересами, а державний орган із конкретними функціями.
І третій складник – Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560. Він чинний із 18 травня 2024 року.
Сім днів, протокол і довідка
Тепер найцікавіше – процедура. Пункти 56 і 57 Порядку №560 кажуть: відстрочка надається військовозобов’язаним на підставах зі статті 23 Закону №3543-XII.
Пункт 58 зобов’язує людину особисто подати на ім’я голови комісії районного або міського ТЦК заяву за формою з додатка 4. До неї додають документи за переліком із додатка 5. Заяву обов’язково реєструють – це важливо, бо фіксує дату звернення.
Пункт 60 присвячений роботі комісії. Комісія вивчає заяву й документи, оцінює законність підстав, за потреби робить запити до державних органів або бере дані з публічних електронних реєстрів. І має жорсткий строк: сім днів від дати надходження документів. Якщо був запит, то не пізніше наступного дня після отримання відповіді.
Результат оформлюють протоколом. Про рішення повідомляють заявника телефоном, електронною поштою або листом – не пізніше наступного дня після ухвалення.
Ключовий момент для нашої справи: у разі позитивного рішення людині видають довідку зі строком відстрочки за формою з додатка 6. Якщо відмовили – пишуть лист із причинами за формою з додатка 7, і його можна оскаржити в суді. Ще одна гарантія: до ухвалення рішення комісією військовозобов’язаний не підлягає призову.
Виходить, довідка – не подарунок і не добра воля посадовця. Це ланка процедури, прямо прописана в Порядку №560.
Де суд побачив порушення
Матеріали справи показали просту річ. Заяву розглянули, право підтвердили, у системі щось відмітили, а довідку людині не дали. Суд назвав це бездіяльністю і нагадав принцип: суб’єкт владних повноважень не може утримуватися від прийняття рішення, яке належить до його виключної компетенції.
Логіка проста. Якщо орган має право і обов’язок оформити відстрочку, він не може зупинитися на півдорозі. Автоматичне занесення даних у реєстр – справа корисна, але воно не замінює документ, який нормативний акт прямо називає результатом позитивного рішення.
Тож суд задовольнив обидві вимоги: визнав протиправною бездіяльність ТЦК щодо неналежного оформлення відстрочки та зобов’язав надати її у вигляді довідки за формою з додатка 6.
І тут варто відзначити: відстрочка від призову для багатодітних батьків у цьому випадку фактично існувала. Однак життя вимагає паперової форми, і суд це підтвердив.
Хто в адміністративному спорі має доводити правоту
Частини 1 і 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України розставляють акценти. Кожна сторона доводить обставини, на яких тримаються її вимоги та заперечення. Але в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень тягар доказування лежить на відповідачеві.
Тобто ТЦК мав довести, що діяв правильно. Не довів, бо навіть відзив не подав. Для позивача це помітно спростило шлях.
Коли орган ігнорує строки та формальності, суд не вигадує за нього аргументи. Пункт 60 Порядку №560 побудований як чіткий ланцюг – заява, перевірка, протокол, повідомлення, довідка. Розірвати його на останній ланці не вийде.
Гроші та строки на оскарження
Судовий збір у розмірі 1211,20 грн чоловік сплатив власним коштом. Оскільки вимоги задовольнили повністю, цю суму стягнули на його користь із бюджетних асигнувань відповідача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляцію, якщо її не подадуть. Апеляційну скаргу можна подати до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Якщо справу розглядали в письмовому провадженні, строк рахують від дня складення повного тексту рішення.
Що з цього винести на майбутнє
Приклад показує, що відстрочка від призову для багатодітних батьків не завершується усним «так». Тримайте в голові три речі.
- Заяву подавайте за формою з додатка 4, обов’язково з реєстрацією.
- Документи готуйте за переліком із додатка 5: свідоцтва про шлюб і народження дітей, підтвердження спільного проживання, відсутність боргу з аліментів.
- Результатом має стати довідка за формою з додатка 6, а не лише відмітка в реєстрі.
Якщо замість довідки вам пишуть щось на кшталт «питання задоволено, але документ не формувався», це вже привід поговорити з юристом. Суд у справі №320/46965/25 показав, що така позиція не тримається.
І ще одне, к слову. Автоматизація річ корисна, вона справді прискорює роботу ТЦК. Але коли система підміняє документ, людина залишається без доказу власного права. Тому суд і зобов’язав видати довідку за встановленою формою – щоб батько трьох дітей мав на руках папір, який захищає його від зайвих питань.
