Виключення відомостей з реєстру Оберіг – це не просто технічна процедура, а реальний механізм захисту, який працює через суд. Рішення у справі №380/2179/26 від 2 червня 2026 року це доводить. Лугинський районний суд Житомирської області зобов’язав ТЦК прибрати безпідставні дані про військовозобов’язаного.
Давайте розберемося, що саме сталося.
Уявіть: ви оновлюєте облікові дані через «Резерв+» і раптом виявляєте – у реєстрі «Оберіг» стоїть позначка про порушення правил військового обліку. І це ще не все: вас оголошено в розшук ТЦК. Саме в такій ситуації опинився позивач.
Чоловік перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. Після уточнення своїх даних він побачив, що з 12 травня 2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (той самий «Оберіг») міститься інформація про порушення ним правил військового обліку. Причина – неприбуття за повісткою. А 12 червня 2025 року ТЦК навіть звернувся до Національної поліції з вимогою доставити військовозобов’язаного для складання протоколу.
Чесно кажучи, ситуація неприємна. Особливо якщо ви не отримували жодної повістки або з поважних причин не змогли з’явитися.
Що зробив позивач? 2 грудня 2025 року він подав до ТЦК заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У заяві просив закрити провадження через закінчення строків притягнення до відповідальності. Окремо наголосив: не заперечує порушення і згоден на розгляд справи за його відсутності.
Ключовий момент: заяву ТЦК отримав 3 грудня 2025 року. І – тиша. Жодної відповіді, жодного рішення, жодної постанови. Абсолютна бездіяльність.
І ось тут важливий нюанс. До реєстру «Оберіг» вносяться дані саме про притягнення до адміністративної відповідальності. Але позивача ніхто до відповідальності не притягував – ні протоколу не складали, ні постанови не виносили. Виходить парадоксальна ситуація: в реєстрі є запис про порушення, а самого факту притягнення – немає.
Не дочекавшись реакції, чоловік пішов до суду. Спочатку позов подали до Львівського окружного адміністративного суду, але той направив справу за підсудністю до Лугинського районного суду.
Позивач просив три речі. Перше – визнати бездіяльність ТЦК протиправною. Друге – зобов’язати ТЦК розглянути його заяву та закрити провадження у справі про адмінправопорушення. І третє, найголовніше – привести у відповідність дані в реєстрі «Оберіг», тобто домогтися виключення відомостей з реєстру Оберіг про порушення правил військового обліку.
Суд розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач – ТЦК – на засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений. Жодних заперечень чи відзиву на позов також не подав. Мовчання тривало вже й на стадії судового розгляду.
А тепер – правова аргументація, заради якої варто прочитати це рішення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко говорить: ніхто не може бути підданий заходу впливу інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративне провадження здійснюється на основі суворого додержання законності.
Хто розглядає справи за статтями 210 і 210-1 КУпАП? Згідно зі статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Саме ТЦК мають повноваження і складати протоколи, і виносити постанови. А отже – саме вони відповідають за достовірність даних, які вносять до реєстру.
Суд звернув увагу на ще один принциповий момент. За частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах про протиправність бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування покладається на відповідача. Тобто це ТЦК мав довести, що діяв правомірно. А він навіть не спробував.
Коли суд аналізував Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», стало очевидно: органи ведення реєстру – ті самі ТЦК – зобов’язані забезпечувати актуалізацію бази даних. Головна вимога до системи військового обліку – постійне забезпечення повноти та достовірності даних. Про це прямо говорить пункт 6 Порядку організації ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Простіше кажучи: якщо дані недостовірні – ТЦК зобов’язаний їх виправити. Це не право, це обов’язок.
І от що вирішив суд. Позов задовольнили частково. Найважливіше: суд зобов’язав ТЦК привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. А саме – виключити з реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 1332 гривні за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК.
Чому частково? Бо вимогу зобов’язати ТЦК закрити провадження у справі про адмінправопорушення суд не задовольнив – строки притягнення до відповідальності на той момент не були предметом окремого дослідження. Але головної мети – виключення відомостей з реєстру Оберіг – позивач досягнув.
Кілька практичних моментів, які варто взяти на замітку.
По-перше, закон дає військовозобов’язаному право звертатися до органу ведення реєстру із заявою щодо виправлення недостовірних відомостей. Це стаття 9 Закону №1951-VIII. Тобто спочатку варто подати заяву безпосередньо до ТЦК – і лише потім, якщо реакції немає, йти до суду.
По-друге, бездіяльність ТЦК – це таке саме порушення, яке можна оскаржити. Справа №380/2179/26 показує: суди готові такі позови задовольняти.
По-третє, навіть якщо ТЦК ігнорує ваші звернення і не з’являється на засідання – це не рятує його від програшу. Навпаки, за принципом змагальності мовчання відповідача працює проти нього.
До речі, зверніть увагу на логіку суду в питанні дискреційних повноважень. Суд прямо зазначив: дії ТЦК у цій ситуації не є дискреційними – алгоритм чітко визначений законом. А отже, зобов’язання ТЦК вчинити конкретну дію не є втручанням у його повноваження. Це сильний аргумент для аналогічних справ.
І ще один цікавий штрих: позивач у заяві до ТЦК визнавав порушення і був готовий понести відповідальність. Але навіть за таких умов ТЦК не спромігся винести постанову. Це підкреслює системну проблему – часом державні органи просто не встигають або не хочуть належним чином оформлювати документи, а людина через це роками живе з негативним записом у реєстрі.
Рішення ще може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Але якщо воно набере законної сили, то стане чудовим орієнтиром для всіх, хто опинився в подібній ситуації – коли відомості в «Оберегу» не відповідають дійсності, а ТЦК не поспішає їх виправляти.
