Виключення з військового обліку через непридатність до служби – це не просто відмітка у військовому квитку. Це юридичний факт, який держава зобов’язана занести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Та на практиці буває інакше: людину колись визнали непридатною, а в електронній системі вона досі рахується військовозобов’язаною. Саме таку історію розібрав Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/16065/26.
Почалося все давно. Ще у 2000 році чоловіка зняли з військового обліку через природжені вади розвитку органів та систем зі значним порушенням функцій. Медичного діагнозу суд не розкриває, але суть від цього не змінюється: за станом здоров’я служити він не міг. Тоді ж йому видали тимчасове посвідчення №4073148 від 07.07.2000, бо бланків військових квитків на той момент у військкоматі просто не було.
Минав час, чоловік жив звичайним життям. А потім з’ясувалося, що в Реєстрі він значиться як військовозобов’язаний, а відомостей про виключення з обліку там немає геть. Ось так помилка в базі може роками залишатися непоміченою, поки людина випадково не натрапить на неї у застосунку «Резерв+».
Що зробив позивач
Не чекаючи, поки все розсмокчеться саме собою, у травні 2026 року представник позивача надіслав адвокатський запит до територіального центру комплектування. У ньому було прохання пояснити простими словами: на якій правовій підставі людину знову взяли на облік після зняття у 2000 році? Хто саме це зробив, коли і на підставі яких документів? Чи проходив він повторну військово-лікарську комісію після 2000 року?
Питання, погодьтеся, цілком логічні. Якщо статус змінили, то мусить бути рішення, яке це підтверджує. Але відповіді на запит не надійшло. Це й стало приводом звернутися до суду.
Позиція ТЦК: мовчання замість аргументів
Далі відповідач поводився дивно. Відзив на позов він не подав, хоч про розгляд справи його повідомили належним чином – копія ухвали надійшла до електронного кабінету в системі ЄСІТС. Жодних заяв по суті справи до суду також не надходило.
І тут варто згадати норму, яку застосував суд. Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб’єктом владних повноважень відзиву без поважних причин може кваліфікуватися як визнання позову. А частина шоста статті 162 цього ж Кодексу дозволяє суду вирішити справу за наявними матеріалами. Мовчання державного органу, виходить, від рішення не рятує.
Цікаво, що третя особа – ще один орган – письмових пояснень теж не подала. Тож суд розбирався сам, спираючись на документи та норми права.
Ключова суперечка: «знятий» чи «виключений»
Ось де криється найцікавіше. У 2000 році законодавство оперувало терміном «знятий з військового обліку». Поняття «непридатний з виключенням з військового обліку» тоді просто не існувало. Медики могли винести лише вичерпний перелік постанов про придатність.
Для людини це означало одне: вона не підлягає військовому обліку та звільняється від військових обов’язків. Іншими словами, тодішнє «знятий» тотожне сучасному «виключений».
Пізніше наказ Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 затвердив Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Цей документ скасував чинність наказу Міністерства оборони №2, але, що принципово, не скасував уже прийнятих рішень військово-лікарських комісій. Якщо постанову ВЛК не скасували окремо, вона залишається дійсною.
Даних про те, що рішення комісії про непридатність позивача хтось скасував, відповідач суду не надав. Просто не надав – і все.
Що каже закон
Суд спирався на кілька документів. Основний – Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232-XII. Його стаття 37 регулює взяття на облік, зняття та виключення з нього. А частина шоста цієї ж статті прямо називає громадян, які підлягають виключенню з військового обліку. Серед них – особи, визнані непридатними до військової служби.
Другий важливий акт – Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» №1951-VIII. Він визначає засади ведення Реєстру. Серед них обов’язковість і своєчасність внесення відомостей, а також повнота та актуалізація даних. Інакше кажучи, Реєстр має відображати реальний стан речей, а не застарілу картинку.
Третій документ – Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. Його пункт 79 покладає на територіальні центри комплектування обов’язок здійснювати взяття, зняття або виключення з обліку та проставляти відповідні відмітки у документах.
Ще одна норма – стаття 19 Конституції України. Органи державної влади та їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами. Довільно, «на власний розсуд», змінювати статус людини ніхто не має права.
Позиція суду
Суд дійшов чіткого висновку: відповідач своєю бездіяльністю не завершив процедуру. Він не вніс до Реєстру відомості про виключення позивача з обліку. Це порушує і закон, і принцип правової визначеності.
Окремо суд розібрався з так званими дискреційними повноваженнями. Це коли орган влади може вибирати один із кількох дозволених варіантів рішення. Тут такого вибору немає: алгоритм дій ТЦК чітко прописаний законодавчо. Тож зобов’язати центр внести зміни – не втручання у повноваження, а відновлення справедливості.
А ще суд нагадав про обов’язок доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень доводити правомірність своєї поведінки має саме відповідач. Не позивач мусить доводити, що його незаконно залишили в обліку, а ТЦК зобов’язаний показати, чому вчинив саме так.
Рішення
Позов задовольнили повністю. Суд визнав протиправною бездіяльність територіального центру комплектування щодо невнесення актуальних відомостей до Реєстру. А також зобов’язав внести відомості про виключення позивача з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби.
Рішення ухвалив суддя Брильовський Роман Михайлович. На нього можна подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Що це означає для інших
Історія показова. Якщо вас колись визнали непридатним і зняли з обліку, це не означає, що в електронних базах дані оновили автоматично. Помилки трапляються, і натрапити на них можна зовсім випадково.
Порада проста: перевіряйте свій статус у Реєстрі. Якщо бачите розбіжності – не мовчіть. Спершу адвокатський запит до ТЦК із проханням пояснити підстави. Якщо відповіді немає або вона не влаштовує, залишається суд. Практика показує: коли державний орган не може обґрунтувати свої дії, суд стає на бік людини.
Тільки зберігайте всі старі документи. Тимчасове посвідчення, військовий квиток, виписки з рішень комісій – усе це докази. Саме такий пожовклий папірець із 2000 року став ключовим аргументом у справі. Бо право залишається правом незалежно від того, скільки років минуло.
