Виключення з військового обліку за станом здоров’я – це начебто фінальна крапка у відносинах із ТЦК. Військово-лікарська комісія визнала людину непридатною до служби, все задокументовано – здавалося б, питання закрите раз і назавжди. Але реальне життя, як це часто буває, виявляється складнішим за паперову логіку.
Саме про таку ситуацію – свіже рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №320/13151/26. Кейс, чесно кажучи, вражає своєю абсурдністю і водночас показує, наскільки глибоко може зайти бюрократична плутанина. Давайте розберемо все по порядку.
Людина непридатна – але в розшуку
Уявіть: ще у квітні 2022 року позивач проходить військово-лікарську комісію. Висновок однозначний – непридатний до військової служби, підстава – стаття 9А графи ІІІ розкладу хвороб, ТДВ «Б». На руки видають тимчасове посвідчення військовозобов’язаного з відповідною відміткою. Людина видихає і живе далі.
Минає майже три роки. Наприкінці 2025-го чоловік вирішує перевірити свій статус через «Дію». І те, що він там бачить, інакше як шоком не назвеш. У системі «Оберіг» значаться три речі: статус «рекрут» замість «виключений з обліку», звання взагалі відсутнє – хоча насправді це молодший лейтенант юстиції запасу, і головне – активний розшук. Причина розшуку сформульована коротко: «Не уточнив дані до 16.07.2024».
Тут треба зупинитися на одному принциповому моменті. Коли офіцер запасу з реальним званням отримує в системі статус «рекрут» – це не просто помилка оператора, яку можна виправити одним кліком. Це юридичний нонсенс. Рекрут – особа, яку тільки готують до базової загальновійськової підготовки за Законом №3543-IX. Як людина, що вже має офіцерське звання, може бути рекрутом? А тим більше – людина, яку визнали непридатною до служби?
Спроба вирішити питання досудово
У січні 2026 року адвокат позивача звертається до територіального центру комплектування з письмовою вимогою. Суть проста: внесіть до Реєстру правдиві відомості – статус «виключений з військового обліку» і правильне звання. Припиніть розшук, який триває без жодних законних підстав. Видайте офіційне письмове підтвердження.
Що відповідає ТЦК? Позивачу пропонують особисто з’явитися для звіряння персональних даних. Людині, яка перебуває в активному розшуку, радять прийти в ТЦК із документами. Іронія тут просто зашкалює: саме тому, що ТЦК свого часу не вніс дані про непридатність, людина опинилася в розшуку, а тепер їй кажуть – «приходьте, будемо звіряти». Хочеться запитати: а навіщо тоді існує електронний реєстр, якщо будь-яке питання все одно вирішується тільки через особистий візит?
Звісно, після такої відповіді позивач подає позов до суду. Іншого виходу просто не залишилося.
Правова база: що каже закон
Щоб зрозуміти логіку суду, варто глянути на нормативну основу. Центральний документ тут – Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Саме він визначає, хто і за яких умов підлягає виключенню з військового обліку.
Пункт 3 частини 6 статті 37 цього Закону (у редакції, чинній на квітень 2022 року) прямо передбачав: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до служби. Жодних «але», жодних додаткових умов. Рішення ВЛК – і людина зникає з обліку.
У травні 2024 року набув чинності Закон №3633-IX, який дещо оновив формулювання статті 37. Тепер у пункті 3 зазначено лаконічніше: виключенню підлягають громадяни, «визнані непридатними до військової служби». Слова «з виключенням з військового обліку» прибрали, але суть не змінилася – непридатний означає виключений.
Другий важливий акт – Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII. Він чітко визначає: органи ведення Реєстру – це районні та міські ТЦК, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. І саме на них, згідно з частиною 9 статті 5 цього Закону, покладено обов’язок актуалізувати базу даних. Не просто зберігати папірці в шафі, а вносити інформацію в електронну систему.
Є ще Порядок №1487, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022, який регулює механізм ведення військового обліку. Але ключове тут навіть не в конкретних пунктах – а в загальному принципі, який пронизує все законодавство: якщо держава в особі одного органу (ВЛК) ухвалила рішення, інший орган (ТЦК) не може його просто проігнорувати.
Чому суд став на бік позивача
Суд побачив картину гранично ясно. Рішення ВЛК від 21 квітня 2022 року існує – його ніхто не оскаржував і не скасовував. Відповідач навіть не подав відзив на позов, хоча був належно повідомлений про розгляд справи. Це, до речі, показовий момент – ТЦК просто проігнорував судовий процес, що лише підсилило позицію позивача.
У рішенні суду є формулювання, яке варто процитувати майже дослівно: невнесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку через неналежне виконання посадовцями своїх обов’язків суперечить принципу правової визначеності. Простими словами: людина не повинна страждати через те, що хтось у ТЦК колись не виконав свою роботу.
Окремо суд звернув увагу на ще одну важливу деталь. До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів узагалі не підлягають внесенню дані про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. А відповідач не надав жодного доказу того, що позивача хоч колись притягували до адмінвідповідальності в установленому законом порядку. Виходить, що й сама підстава для розшуку була внесена в систему протиправно – без рішення суду, без протоколу, без жодного документа.
Що отримав позивач за рішенням суду
Суд задовольнив позов повністю. ТЦК зобов’язали внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку через непридатність до служби, а також видалити з системи всю інформацію про «порушення правил військового обліку», якої насправді ніколи не було. Крім того, з відповідача стягнули судовий збір – 1331,20 грн.
Практичний урок
Ця справа, на жаль, не поодинокий випадок. Ситуацій, коли рішення ВЛК є на папері, а в «Оберіг» воно не потрапило або потрапило з перекрученнями, – десятки, якщо не сотні по всій країні. Людина може роками навіть не здогадуватися, що в системі вона значиться зовсім не так, як у власних документах.
А наслідки цілком реальні. Статус «у розшуку» в реєстрі – це ризик затримання поліцією, проблеми на блокпостах, неможливість перетнути кордон. Не кажучи вже про перспективу примусового доставлення до ТЦК, де замість того, щоб розбиратися в документах, можуть одразу виписати штраф або, чого доброго, спробувати мобілізувати людину, яка за законом давно виключена з обліку.
Тож якщо ви пройшли ВЛК і отримали висновок про непридатність – не покладайтеся лише на паперовий документ. Зайдіть у «Дію», перевірте свій статус у «Оберіг». Побачили розбіжності – одразу фіксуйте їх скріншотами, надсилайте офіційний запит до ТЦК, а якщо реакції немає або вона формальна – звертайтеся до адміністративного суду. Справа №320/13151/26 наочно доводить: іноді це єдиний спосіб змусити державну машину працювати так, як вона має працювати за законом. І суди, як бачимо, цілком готові ставити ТЦК на місце, коли ті перевищують свої повноваження або відверто нехтують обов’язками.
