Виключення з військового обліку – процедура, яка, здавалося б, не повинна викликати питань. Є висновок військово-лікарської комісії, є відмітка у військово-обліковому документі – і все, людина більше не військовозобов’язана. Але що робити, коли паперові документи кажуть одне, а електронний реєстр «Оберіг» – зовсім інше?
Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 560/3441/26, яку нещодавно розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд. Історія показова, бо вона розкриває системну проблему: як неузгодженість між паперовим і цифровим обліком ламає життя людям.
Що трапилося насправді
Уявіть: людина проходить військово-лікарську комісію у березні 2022 року. Комісія визнає її непридатною до військової служби – з виключенням з обліку. У тимчасове посвідчення військовозобов’язаного вносять відповідний запис. Начебто все – громадянин більше не має жодного стосунку до армії.
Але минає майже чотири роки, і людина випадково дізнається: у застосунку «Резерв+» вона досі рахується військовозобов’язаною. Тобто папір каже «непридатний», а електронна система – «на обліку».
Чому так сталося? Під час перевірки на блокпості у грудні 2025 року оператор групи військового обліку просто не перевірив наявні облікові дані позивача. Він узяв людину на облік заново – хоча та вже давно мала бути виключена. Як пізніше з’ясувало службове розслідування, це стало прямим порушенням пункту 1 частини першої статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» та пункту 14-5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Що каже закон
Тут усе доволі чітко. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (№ 2232-XII) у частині 6 статті 37 прямо перелічує підстави для зняття з обліку. Серед них – визнання військово-лікарською комісією непридатним до служби з виключенням із системи (пункт 3).
Іншими словами, якщо ВЛК визнала вас непридатним – ви більше не військовозобов’язаний. Це не дискусійне питання і не чиясь примха. Це пряма норма закону, яка не потребує додаткових тлумачень.
Крім того, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№ 1951-VIII) покладає обов’язок вести цей реєстр на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Саме ТЦК є органами ведення Реєстру. І саме вони мають вносити туди дані про виключення з військового обліку. Це не чиєсь побажання – це їхній прямий службовий обов’язок.
А що з технічною неможливістю?
Окрема історія – відповідь ТЦК на звернення позивача. Спочатку йому сказали: ми не можемо внести зміни, бо у нас немає технічної можливості. Потім додали: потрібні медичні документи, яких у нас немає. І запропонували прибути особисто – з паспортом, військово-обліковим документом і всіма медичними паперами.
Чесно кажучи, це виглядає як класичне перекладання відповідальності з хворої голови на здорову. Якщо посадова особа ТЦК помилилася і поставила людину на облік, коли не мала цього робити – хіба не ТЦК має цю помилку виправляти? І хіба для цього обов’язково потрібна особиста присутність людини, яка вже й так надала всі підтвердні документи?
Суд, до речі, теж звернув на це увагу. Він прямо зазначив: право позивача на виключення з військового обліку не може залежати від якості виконання обов’язків конкретним працівником ТЦК. Іншими словами, якщо хтось у системі помилився – система має це виправити, а не перекладати тягар на громадянина.
Як суд вирішив справу
Хмельницький окружний адміністративний суд у справі № 560/3441/26 став на бік позивача. Бездіяльність ТЦК визнали протиправною. А головне – суд зобов’язав територіальний центр комплектування внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з обліку – відповідно до даних, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного.
Ключовий момент: суд підкреслив, що в цій ситуації у ТЦК не було дискреційних повноважень. Тобто жодної свободи розсуду – алгоритм дій чітко визначений законом. Є висновок ВЛК, є відмітка у посвідченні – значить, дані мають бути в Реєстрі. Точка.
Суд також послався на принцип правової визначеності, який свого часу розтлумачив Конституційний Суд України у справі № 1-25/2010. Суть проста: будь-яке обмеження прав людини має бути передбачуваним. Людина повинна розуміти, яка поведінка є правомірною, а яка – ні, і які юридичні наслідки настануть. Коли паперові документи підтверджують одне, а електронна система показує протилежне – це прямий удар по правовій визначеності.
Чому ця справа важлива
Кейс із Хмельницького – не поодинокий. Тисячі людей по всій країні стикаються з тим, що дані в «Оберегі» не відповідають їхнім реальним обставинам. Хтось пройшов ВЛК і отримав відстрочку, а в системі цього не видно. Хтось має бронювання, а в «Резерв+» – порожньо. А хтось, як наш позивач, давно виключений з обліку, але держава про це «забула».
І от тут рішення суду у справі № 560/3441/26 дає чіткий сигнал: державний орган не може прикриватися «технічною неможливістю» або відсутністю якихось папірців. Якщо факт виключення з військового обліку підтверджений належними документами – ТЦК зобов’язаний внести ці дані в Реєстр. Без варіантів.
Суд також стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Дрібниця, звісно, але символічна: держава заплатила за власну помилку.
Якщо ви маєте на руках висновок ВЛК про непридатність і відмітку про виключення з обліку у військово-обліковому документі, але в «Резерв+» бачите інше – це проблема, яку можна і потрібно вирішувати. Перший крок – письмове звернення до ТЦК із вимогою внести актуальні дані до Реєстру. Якщо ТЦК відповідає відмовою або посилається на «технічну неможливість» – звертайтеся до адміністративного суду. Практика, як бачимо, на вашому боці.
І ще один важливий момент, який прямо випливає з цієї справи: не треба погоджуватися на роль «кур’єра» між різними державними установами. Якщо ТЦК каже, що йому потрібні якісь документи від іншого ТЦК – це їхній внутрішній документообіг, а не ваш головний біль. Суд це підтвердив.
Цифровізація військового обліку, задумана для зручності, іноді створює нові проблеми. Але є й позитив: суди поступово формують практику, яка змушує державні органи відповідати за власні помилки. І це, погодьтеся, саме те, чого ми очікуємо від правової держави.
