Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», а там – статус «військовозобов’язаний». Хоча ще років десять тому вас, здавалося б, виключили з військового обліку. У тимчасовому посвідченні стоїть штамп, печатка, підпис військового комісара. Усе по-дорослому. Але комп’ютер думає інакше. Знайома картина?
Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №320/29761/25, яку 9 червня 2026 року розглянув Верховний Суд. І рішення касаційної інстанції вийшло настільки показовим, що про нього варто знати кожному, хто має справу з військовим обліком.
Давайте по порядку.
Що сталося
У чоловіка було тимчасове посвідчення, видане замість військового квитка. У ньому містився запис: «Знятий з військового обліку згідно ст. 37 п. 6, 3 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”». Підпис військового комісара, печатка – все як годиться.
Але коли чоловік сформував витяг із «Резерв+», то побачив, що досі обліковується як військовозобов’язаний. Тобто за логікою системи – ніхто його нікуди не виключав.
Він звернувся до ТЦК із заявою: мовляв, приведіть дані у відповідність. У посвідченні ж написано – виключений. ТЦК промовчав. Тоді чоловік пішов до суду.
Чому це принципово
Тут важливий момент, який треба пояснити одразу. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» у статті 37 розрізняє дві абсолютно різні процедури.
Перша – зняття з військового обліку. Це тимчасово. Людина залишається військовозобов’язаною, просто її обліковують в іншому ТЦК або з інших причин тимчасово не обліковують. Потім можуть знову взяти на облік – і все, жодних питань.
Друга – виключення з військового обліку. Отут уже фінал. Людина втрачає статус військовозобов’язаного назовсім. Підстави для виключення з військового обліку вичерпні: смерть, припинення громадянства або визнання непридатним до військової служби. Усе це – пункт 3 частини шостої статті 37 згаданого закону. Жодних інших варіантів законодавець не передбачив.
І от тепер – увага на запис у посвідченні позивача. Там написано «знятий», але посилання стоїть на пункт 3 частини шостої. Тобто на норму про виключення з військового обліку. Зняття ж регулюється частиною п’ятою статті 37. А частина шоста – це саме про виключення. Ці два поняття неможливо поєднати в одному записі, вони взаємовиключні.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адмінсуд, а слідом за ним і Шостий апеляційний, подивилися на справу просто. Є слово «знятий»? Значить, знятий. Посилання на закон? Ну, технічна деталь, яка суті не міняє. Відмовити.
Чесно кажучи, така логіка викликає подив. Уявіть, що вам видають довідку, де написано «дозволено», але поруч стоїть посилання на статтю Кримінального кодексу про заборону. І суд каже: «Ну, там же написано “дозволено” – значить, дозволено». Абсурд? Абсурд. Але саме так і спрацювали дві судові інстанції.
Позиція Верховного Суду
Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів Дашутіна І.В., Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. підійшов до справи зовсім інакше. І їхню постанову можна розбирати на цитати.
Перше. Суд прямо сказав: запис у посвідченні містить внутрішню невідповідність. Формулювання «знятий» вказує на одне, правова підстава – на інше. Таке поєднання є взаємовиключним.
Друге. ТЦК не має дискреції – тобто свободи розсуду – обирати між зняттям і виключенням. Якщо закон пов’язує конкретну обставину (наприклад, непридатність до служби) з конкретною обліковою дією – виключенням, то посадова особа не може взяти й оформити це як зняття. Не має права.
Третє – і це ключове. Нижчі суди повинні були не просто прочитати слово «знятий» і заспокоїтися. Вони мали з’ясувати: яка облікова дія фактично була вчинена щодо позивача? Які обставини стали для цього підставою? Чи відповідає зміст запису тій нормі закону, на яку він посилається?
Для цього потрібно було дослідити не лише текст тимчасового посвідчення, а й матеріали військового обліку, документи, на підставі яких вносився спірний запис. Словом, провести повноцінне судове слідство, а не обмежитися вгадуванням по одному слову.
Верховний Суд визнав такий підхід помилковим, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до Київського окружного адмінсуду.
Чому це рішення важливе
Колегія суддів фактично сформулювала правило, яке тепер мають враховувати всі суди: коли у військово-обліковому документі є суперечність між словесним формулюванням і посиланням на норму закону, не можна механічно надавати перевагу формулюванню. Треба розбиратися по суті – що сталося насправді.
Це рішення має значення не лише для позивача у цій конкретній справі. Воно відкриває шлях для всіх, хто опинився в подібній ситуації: коли паперовий документ каже одне, електронний реєстр – інше, а ТЦК не поспішає виправляти помилку.
І ще один важливий нюанс. Посадова особа, яка колись оформлювала цей запис, вочевидь не дуже переймалася юридичною технікою. Можливо, просто машинально написала «знятий» замість «виключений». Але тепер ця недбалість створила для людини реальну проблему. Верховний Суд дав зрозуміти: такі помилки державних органів не повинні ламати життя громадянам. Якщо документ посилається на норму про виключення з військового обліку – суд зобов’язаний у цьому розібратися, а не ховатися за буквальним прочитанням одного слова.
Справу №320/29761/25 повернули на новий розгляд. Тепер Київський окружний адмінсуд матиме змогу виправити власну помилку – цього разу вже з чіткими вказівками касаційної інстанції. А позивач отримав реальний шанс довести те, що було очевидним із самого початку: його статус має визначатися не тим, яке слово випадково вжив військовий комісар, а тим, що насправді передбачає Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».
