Південний міст у Києві знову обстежують після двох влучань безпілотників поблизу його опорної частини. Рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинили. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко, а фахівці КП “Київавтошляхміст” уже працюють на споруді.
Для киян це питання безпеки і транспортного колапсу одразу на кількох напрямках. Для юристів – черговий епізод, який лягає у справу про воєнні злочини. Розберімося, як це працює.
Що відомо зараз
Кличко підтвердив два влучання БпЛА поблизу опорної частини мосту. За його словами, рух метро і наземного транспорту зупинили, поки фахівці не дадуть висновок про стан конструкцій. Південний міст залишається закритим для пасажирів.
Кореспондентка “5 каналу” Мар’яна Марченко розповіла, що бачила удар російського безпілотника по мосту, коли їхала в потязі метро. Свідчення важливе, але поки залишається словами журналістки, а не офіційним висновком слідства.
Зауважте деталь. Синя гілка метро перетинає Дніпро саме цим мостовим переходом, тож зупинка руху означає зупинку на кількох станціях одразу.
Чому Південний міст вважають цивільним об’єктом
Міжнародне гуманітарне право – це набір правил ведення війни. Основні з них закріплені в Женевських конвенціях 1949 року та в Додатковому протоколі I 1977 року.
Стаття 52 Додаткового протоколу I каже просто: цивільними вважають усі об’єкти, які не є воєнними цілями. Мостовий перехід, яким щодня їздять десятки тисяч людей, за замовчуванням належить до цивільних.
Стати воєнною ціллю об’єкт може лише за двох умов одночасно. По-перше, він дає конкретну воєнну перевагу. По-друге, його знищення не завдає надмірної шкоди цивільним.
Далі вступає стаття 51. Вона прямо забороняє невибіркові напади, а пункт 5(b) тієї ж статті – атаки, явно непропорційні очікуваній перевазі.
Простими словами: навіть якби хтось шукав військову логіку в ударі по мосту, влучання в годину, коли там потяг із пасажирами, виправдати майже неможливо.
Які статті Кримінального кодексу тут працюють
Базова норма – стаття 438 ККУ “Порушення законів та звичаїв війни”. Частина перша передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі. Якщо такі дії поєднані з умисним убивством, частина друга дає від десяти до п’ятнадцяти років або довічне.
Поруч стоїть стаття 437 ККУ, присвячена плануванню, підготовці та веденню агресивної війни. Вона охоплює і тих, хто віддає накази, а не лише виконавців.
Якщо удар пошкодив русло Дніпра, спричинив забруднення чи загибель риби, слідчі можуть додати статтю 441 про екоцид. Для Дніпра з його каскадом гребель це цілком реальний сценарій. Окремий режим захисту мають споруди, що містять небезпечні сили, і про це говорить стаття 56 Додаткового протоколу I.
На міжнародному рівні працює стаття 8 Римського статуту. Умисні напади на цивільні об’єкти там названі воєнним злочином, а удари з надмірними втратами серед цивільних виділені в окремий склад.
Хто і як фіксує наслідки
Воєнні злочини розслідують Офіс Генерального прокурора, СБУ та Національна поліція. Щойно на місці стає безпечно, туди виїжджає слідчо-оперативна група.
Що вона робить:
- оглядає ушкодження мостового переходу і складає протокол
- вилучає уламки дрона та передає їх на експертизу
- опитує очевидців, зокрема працівників метро і КП “Київавтошляхміст”
- замовляє вибухотехнічну та інженерно-технічну експертизи
Висновок вибухотехніків важить багато. Він показує тип боєприпасу, траєкторію польоту і те, чи був напад умисним, чи йшлося про втрату керування дроном.
Про компенсації
Якщо постраждало майно людей, квартира, приватний будинок чи авто, працює Закон № 2923-IX від 23 лютого 2023 року. Він регулює компенсацію за пошкодження та знищення нерухомого майна. Заяву подають через “Дію”, а дані вносять до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Для великих об’єктів на кшталт мостів механізм інший. Видатки на відновлення йдуть із резервного фонду держбюджету та з міської казни.
Окремий трек – Реєстр збитків для України в Гаазі, створений Радою Європи. Туди подають заяви про втрати, які згодом стануть основою для репарацій. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/5 від 14 листопада 2022 року визнала, що Росія має відшкодувати завдану шкоду.
Чи законно просто перекрити рух
Так, і для цього не потрібні ані суд, ані окремий закон під конкретний міст. Під час воєнного стану обмежувати доступ на об’єкти критичної інфраструктури дозволяє Закон “Про правовий режим воєнного стану”.
Рішення ухвалює Рада оборони міста Києва, а оформлює КМДА своїм розпорядженням. Південний міст належить до об’єктів критичної інфраструктури за Законом № 1882-IX, тому обмеження доступу до нього – стандартна процедура, а не надзвичайний захід.
Чи вийде відсудити зруйноване
Позови до Росії в українських судах подають, і їх часом задовольняють. Проблема в іншому: виконати таке рішення нема як, бо у відповідача немає майна в нашій юрисдикції.
Тому ставка робиться на міжнародні механізми. Реєстр збитків, майбутній компенсаційний орган, арешт заморожених активів. Для держави це довга гра. Для постраждалої людини теж. Але подавати заяви все одно варто, бо без зафіксованої вимоги в реєстрі потім нічого не виплатять.
Що робити киянам
- Не намагайтеся пройти попід мостом і не знімайте кадри ближче. Ризик обвалу конструкцій цілком реальний.
- Виконуйте вказівки поліції та рятувальників, навіть якщо доводиться робити великий гак.
- Стежте за офіційними каналами КМДА і метрополітену щодо зміни маршрутів.
- Якщо постраждало ваше майно, фіксуйте все на фото і відео ще до приїзду комісії.
Строк позовної давності у справах про відшкодування збитків, завданих агресією, зупинено на час воєнного стану. Ніхто не втратить право на компенсацію лише тому, що зараз не до паперів.
І ще одне, про що часто забувають. Показання очевидців теж доказ. Бачили удар, чули характерний звук, помітили, звідки летів дрон? Зателефонуйте на 102. Для вас це дрібниця, а для слідства – цеглинка у справі, яку потім передадуть до міжнародних інстанцій.
