Уявіть: вас виключили з військового обліку, ви отримали статус невійськовозобов’язаного, а через півтора року раптом бачите в «Резерв+», що ви знову на обліку. Без вашої заяви, без попередження – просто тому, що хтось у ТЦК вирішив: закон змінився, тепер можна й повернути. Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі, яку 14 вересня 2026 року розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд. І суд однозначно сказав: такі дії – поза законом.
Як усе починалося: одна судимість і два виключення
Історія тягнеться ще з 2005 року. Тоді чоловіка засудили до позбавлення волі за тяжкий злочин, і на підставі пункту 6 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) його виключили з військового обліку. На той момент усе було стандартно: судимість за тяжкий чи особливо тяжкий злочин автоматично означала втрату статусу військовозобов’язаного.
Минають роки. Чоловік відбув покарання, і 1 квітня 2024 року його знову беруть на облік – за процедурою для осіб, які прибули після відбування покарання. Але буквально того ж дня – знову виключають. Підстава не змінилася: пункт 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній станом на 1 квітня 2024 року). У тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного з’явилася відмітка про виключення, а в застосунку «Резерв+» висвічувався статус «невійськовозобов’язаний».
Здавалося б, на цьому можна ставити крапку. Але ТЦК мав іншу думку.
Листопад 2025 року: «Резерв+» показує те, чого не мало бути
У листопаді 2025-го чоловік відкрив застосунок і побачив: він знову перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних. У районному ТЦК, до якого він не мав жодного стосунку. Жодних заяв про взяття на облік він не подавав – ні в листопаді, ні раніше. Дані з’явилися самі собою.
Коли чоловік звернувся до ТЦК із заявою про внесення змін до військово-облікового документа, йому відмовили. Тоді він пішов до суду.
Позиція відповідача у відзиві виглядала так: 22 квітня 2024 року набули чинності зміни до законодавства. Норма, за якою раніше судимих за тяжкі злочини виключали з обліку, перестала існувати. У новій редакції статті 37 Закону № 2232-XII особи, які відбули покарання, більше не підлягають виключенню. Отже, міркували в ТЦК, раз підстава зникла – можна повернути людину до реєстру. 7 листопада 2025 року це й зробили, пославшись на абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 37 закону.
Звучить майже переконливо. Майже.
Зняття і виключення – дві великі різниці
Ключовий момент, який чомусь проігнорували в ТЦК, полягає ось у чому. Закон № 2232-XII чітко розділяє два поняття: зняття з військового обліку та виключення з військового обліку.
Це не просто різні слова. Це різні процедури з різними правовими наслідками. Коли військовозобов’язаного знімають з обліку – він залишається військовозобов’язаним, просто змінює місце обліку або тимчасово вибуває. Закон передбачає, що після зняття особу можуть повторно взяти на облік.
А от виключення з військового обліку – це фінал. Людина втрачає статус військовозобов’язаного остаточно. Жодного механізму для автоматичного повернення виключеної особи назад закон не містить. І це не випадковість і не прогалина – це принципова позиція законодавця.
Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 підтвердив: громадяни, які підлягають виключенню з обліку, втрачають статус військовозобов’язаного. На відміну від них, зняті з обліку цей статус зберігають.
Що вирішив суд і чому аргументи ТЦК не спрацювали
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду, дослідивши всі матеріали, дійшов чіткого висновку: дії ТЦК – протиправні. Ось три опори, на яких тримається це рішення.
Перша – беззаперечність факту. Виключення позивача з військового обліку 1 квітня 2024 року підтверджене документально. Відмітка стоїть у тимчасовому посвідченні, дані зафіксовані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Жодна зі сторін цього не заперечувала.
Друга – відсутність правового механізму. Аргумент про те, що «підстава для виключення зникла, тому можна повернути», не має опори в законі. Зміни до законодавства від 22 квітня 2024 року не містять жодної норми, яка б дозволяла скасовувати раніше прийняті рішення про виключення заднім числом. Якщо рішення було законним на момент його прийняття, воно не стає незаконним від того, що пізніше змінилися правила гри.
Третя – принцип правової визначеності. Громадянин набув правового статусу за чинним на той момент законом. Держава не може довільно відібрати цей статус без прямої вказівки в законі та без належної процедури. А процедури для «зворотного» взяття на облік виключених осіб просто не існує.
Що отримав позивач
Суд задовольнив позов у повному обсязі. Дії щодо взяття чоловіка на військовий облік у листопаді 2025 року та внесення відповідних відомостей до реєстру визнано протиправними.
ТЦК зобов’язали виключити позивача з військового обліку військовозобов’язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції станом на 22 квітня 2024 року. Окремо суд наголосив: відомості про те, що позивач є військовозобов’язаним, мають бути видалені з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Плюс до цього – 2662,40 грн судового збору, стягнуті з ТЦК на користь позивача. Як і передбачає стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо громадянин виграє справу проти суб’єкта владних повноважень, судові витрати відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань цього органу.
Це рішення фіксує просту, але важливу істину: зміни до закону не працюють заднім числом. Якщо держава одного разу визнала, що ви більше не військовозобов’язаний, вона не може передумати через півтора року лише тому, що їй так захотілося. Для цього потрібен новий закон – а не розсуд посадовця в ТЦК.
