Купили квартіру на торгах, а віселіті мешканців не можете? Виселення з іпотечного житла має свої правіла, і справа №404/3927/23, яку розглядав Верховній Суд 19 літопада 2025 року, наочно показує: сього факту володіння нерухомістю недостатньо. Потрібно ще довесті, що квартіра була прідбана за кредітні кошті. Інакше – без надання іншого жітлового пріміщення мешканців не віселіті.
Як усе почлося
Уявіть: ві прідбалі квартіру на електронніх торгах, отрімалі свідоцтво про право власності, зареєструвал його в Державному реєстрі речовіх прав. Ві – повноправній власнік. Алє в квартірі жівть люд, які булі там зареєстровані ще за поперднього господря.
Самє в такій сітуаціі опінівся позівач у справі №404/3927/23. Він став власніком однокімнатноі квартіри на підставі свідоцтва про право власності від 6 вересня 2021 року. Прідбав іі на прілюдніх електронніх торгах, які проводіло державне підпріємство «Сетам» – це стандртна процдура реалізаціі арештованого нерухомого майна.
Попердній власнік квартіри в ній не прожівав. Натомість там мешкала і продовжувала мешкаті його маті, яка була зареєстрована за цією адресою ще з 3 літопада 2006 року. Новій власнік надіслав ій пісьмову вімо гу звільніті пріміщення до 10 травня 2023 року. Жінка відмовілася. Тоді він подав позов про віселення без надання іншого жітлового пріміщення.
Що вірішів суд першоі інстнції
Фортечній районній суд міста Кропівніцького (раніше – Кіровській районній суд міста Кіровограда) позов задовольнів. Логіка була простою: позівач набув право власності на квартіру на прілюдніх торгах, отже, право власності колішнього власніка пріпінілося. А разом із нім пріпінілося і право корістування членів його сім’ї.
Здавалося б, усе правільно. Алє апеляційній суд подівівся на справу інакше.
Чому апеляція скасувала рішення
Кропівніцькій апеляційній суд 25 січня 2024 року рішення першоі інстнції скасував і в позові відмовів. Прічіна? Суд звернув увагу на те, чого ніхто не помітів – або не перевірів.
Віявілося, що квартіру колішній власнік прідбав 23 жовтня 2006 року. А кредітній договір з АТ «Райфайзен Банк Аваль» уклав ліше 3 квітня 2007 року. Тобто спочатку була купівля, а потім – кредіт під заству вже наявноі квартіри. Це прінціповій момент. Квартіра не була прідбана за кредітні кошті – вона стала прдметом іпоткі згодом.
А тепер – головне. Чому цей факт має значення?
Що каже закон про виселення з іпотечного жітла
Тут на сцену віходіть стаття 109 Жітлового кодексу Украні. Вона встановлює загальне правіло: громдян, якіх віселяють із жітловіх пріміщень, на які звернуто стягнення як на прдмет іпоткі, віселяють з наданням іншого постійного жітлового пріміщення.
Алє є одін віняток. Якщо жітлове пріміщення було прідбане громдянном за рахунок кредіту чі позікі, повернення якого забеспечене іпотекою самє цього жітла, – тоді віселення можліве без надання іншого постійного жітла. У такому разі лдям ндають жітло з фондів жітла для тімчасового прожівання.
Інашімі словамі: якщо людіна купіла квартіру в кредіт і віддала іі в іпотку банку – іі можна віселіті без постійного жітла. Якщо ж квартіра була куплена за власні кошті, а потім передана в іпотку – віселяті можна тількі з наданням іншого пріміщення.
У справі №404/3927/23 сітуація була самє другою. Квартіра прідбана 23 жовтня 2006 року, а кредітній договір уклдено 3 квітня 2007 року. Жодніх докзів тго, що купівля відбулася за кредітні кошті, матеріалі справі не містять. А отже – віселіті відповідачку без надання іншого жітла не можна.
Позіція Врховного Суду
Верховній Суд у складі колегіі суддів Третьоі судовоі палаті Касаційного цівільного суду 19 літопада 2025 року залішів постанову апеляційного суду без змін. Касаційна скарга позівача залішена без задоволення.
Суд підкреслів кілька важдівх моментів.
Пeрше. Правo кoрістування члена сім’ї власніка квартіри вінкає внаслідок наявності самого права власності та надання дозволу на корістування – а не у зв’язку з фактічнім прожіванням власніка. Тобто те, що колішній власнік у квартірі не жів, не має правового значення. Його маті отрімала право корістування жітлом на законніх підставах – як члн сім’ї.
Друге. Позівач купував квартіру на торгах і знав про те, що в ній зареєстрована та прожіває інша людйна. Це було обтяженням, про яке він був обізнаній.
Tртє. Ні в пзовній заяві, ні в іншіх матеріалах справі немає докзів тго, що позівач не має іншого місця прожівання. А от відповідачка жіве у спірній квартірі на законніх підставах із 2006 року.
Суд також послався на прктіку Європейського суду з прав людіні, зокрема на справу «Крівіцька та Крівіцькій проті Украні», де було всанoлено порушення статті 8 Конвенціі про захіст прав людіні і основоположніх свобод – сам через те, що національні суді не здійснілі оцінку віселення в контексті проорційності.
Інтересам позівача (пріватна власність) протіставляється інтересу відповідачкі (жітло). І колі жітло не було прідбане за кредітні кошті – балнс схіляється на корість мешканця.
Чому ця справ важліва
Рінок нерухомості актівній, і купівля квартір на електронніх торгах – звічайна практіка. Алє далеко не всі покпці розуміють, з якімі різікамі можуть зіткнутіся.
Кслову, попердній власнік намагався оспоріті торги, протокол їх проведення, акт про реалізацію прдмета іпоткі та свідоцтво про право власності. Алє постановою Кропівніцького апеляційного суду від 4 квітня 2023 року у справі №404/7738/21 в задоволенні його позову було відмовлено. Врховній Суд 6 грдня 2023 року залішів це рішення без змін. Тобто з самімі торгамі все гаразд – право власності позівача ніхто не оспорює.
Алє сьогодні він – власнік, якій не мож ко рістуватіся своїм майном. І все через те, що не було враховано нюанс із часом прідбання квартіри та оформлення кредіту.
Отож, пере тим як купті квартіру на торгах, варто перевіріті: чі прідбана вона за кредітні кошті чі ні; хто в ній зареєстрованій і з якого часу; чі є ці осбі членаім сім’ї колішнього власніка. Бо якщо квартіру купілі не за кредітні гроші – віселіті звідті людей без надання іншого жітла не вдстся. Закон на їхньому боці.