Воєнний стан та мобілізацію в Україні продовжать ще на 90 днів. Найближчим часом президент Володимир Зеленський внесе до Верховної Ради відповідні пропозиції, а голосування нардепи планують на понеділок, 26 жовтня. Новий строк діятиме від 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року.
За словами одного з народних обранців, це продовження стане вже двадцять першим. Виглядає як звична рутина, до якої всі встигли звикнути. Тільки за цією рутиною стоять речі, які щодня впливають на мільйони людей: можливість виїзду за кордон, робота бізнесу, бронювання працівників, повістки й відстрочки. Тож розберімося, що насправді відбувається і чому чергові три місяці мають значення.
Хто насправді ухвалює рішення
Може здатися, що все вирішує президент. Насправді процедура складніша, і в ній задіяні дві гілки влади.
Спочатку глава держави вносить до парламенту пропозиції про продовження воєнного стану та мобілізації. Далі Верховна Рада затверджує відповідні укази. Підстава – стаття 85, пункт 31 Конституції України.
Простими словами: президент пропонує, парламент погоджується. Без голосування Ради указ не працює. І це не формальність, а спосіб утримати баланс між владами навіть під час війни.
Окремо варто згадати базовий документ. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII у статті 1 описує воєнний стан як особливий правовий режим, який вводять у разі збройної агресії чи прямої загрози нападу. Просто кажучи, це набір тимчасових правил, а не нова система права назавжди.
Тож коли говорять про воєнний стан та мобілізацію, йдеться насправді про два різні документи: указ про строк дії режиму і указ про проведення загальної мобілізації. Голосують їх окремими законами, але майже завжди в один день.
Що саме змінюють ці 90 днів
Якщо говорити відверто, у правилах не з’являється нічого нового. Продовження саме продовжує, а не змінює.
- Порядок військового обліку залишається тим самим.
- Правила вручення повісток, штрафи за неявку й можливість оскаржити дії ТЦК у суді – без змін.
- Норми про відстрочки, бронювання та догляд за близькими працюють так само, як і до 31 жовтня.
Ключове тут – формулювання «без змін». Саме тому щоразу, коли з’являється новина про чергове продовження, люди питають: а що тепер? Відповідь зазвичай нудна – нічого.
Хоча один нюанс є. Строк дії режиму працює як дедлайн. Якщо бронювання працівника оформлене на період воєнного стану, підприємству важливо стежити, щоб папери не пересохли раніше за сам режим. Те саме стосується строкових договорів і дозволів, прив’язаних до конкретної дати.
А якщо Рада з якихось причин не встигне проголосувати до кінця жовтня? Тоді режим просто припинить дію, і разом з ним розсиплеться чимало підзаконних актів. Саме тому такі голосування намагаються не відкладати.
Чому саме 90 днів
Логіка проста. 90 днів – це приблизно квартал, зручний відрізок для планування.
Уявіть, що парламент голосував би кожні два тижні. Він просто не встигав би займатися нічим іншим. А якби строки робили на рік і більше, депутати втратили б важіль контролю над ситуацією. Три місяці – компроміс між стабільністю та підзвітністю.
До речі, саме тому в новинах так часто мелькає одна й та сама цифра. Це не магія і не традиція заради традиції. Двадцять одне продовження – це приблизно п’ять років поспіль.
Що зазвичай означає воєнний стан для цивільних
Багато хто помилково вважає, що режим стосується лише військових. Насправді він зачіпає всіх.
- Діє комендантська година, її межі визначають місцеві військові адміністрації.
- Документи можуть перевіряти на вулиці, на блокпостах, у транспорті.
- Обмежують масові зібрання, а в окремих випадках – рух транспорту й в’їзд до певних районів.
- Частину прав людини призупиняють, але не всі: закон прямо перелічує ті, які обмежити не можна.
Під час воєнного стану не проводять вибори та референдуми, а страйки заборонені. Це не чиясь забаганка, а прямий припис закону.
І ось що тут принципово: будь-яке обмеження має спиратися на норму. Якщо дія не має підстави ні в законі, ні в указі, ні в рішенні військового командування, це привід скаржитися. Спочатку – керівнику, далі – до суду або до уповноваженого з прав людини.
Мобілізація: що варто тримати в голові
Воєнний стан та мобілізація йдуть у парі, але це різні правові інститути. Мобілізацію регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.
Правила призову, обліку та вручення повісток оновлювали у 2024 році. Відтоді з’явилися електронний кабінет військовозобов’язаного, чіткіші строки оновлення даних і нові підстави для відстрочки.
Що справді варто перевірити до кінця жовтня:
- чи актуальні ваші дані в реєстрі, особливо адреса й телефон;
- чи маєте ви право на відстрочку і чи підтверджують це документи;
- чи оформлене бронювання там, де воно потрібне роботодавцю;
- чи не загубилося рішення ТЦК, яке ви збиралися оскаржити, бо на це теж є строки.
Повістка, до речі, не завжди означає негайне відправлення на фронт. Але документ, вручений із порушенням порядку, варто зафіксувати: фото, відео, свідки. Це стане в пригоді, якщо справа дійде до суду.
Що змінюється для роботодавців
Для бізнесу режим означає гнучкіші правила праці. Діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX.
За ним роботодавець може змінювати істотні умови праці, переводити людей на іншу роботу, запроваджувати скорочений тиждень. Водночас є й межі: відпустки, оплата, строки повідомлень – усе це прописано.
Ще один момент – працівники, які підлягають бронюванню. Бронювання, якщо пояснити простими словами, це відстрочка для людей, без яких критично важливе підприємство не працюватиме. Списки формує саме підприємство, а затверджують відповідні органи. Із кожним продовженням режиму ці списки доводиться тримати в робочому стані.
Що буде після 29 січня
Найімовірніше – чергове продовження воєнного стану та мобілізації. Такий сценарій повторюється вже двадцять один раз, і сигналів про зміну підходу поки немає.
Для бізнесу це означає просту річ: планувати короткими відрізками, а не на роки. Для людини з повісткою – уважно читати документи і не вірити чатам. Для решти – тримати під рукою копії паперів, прив’язаних до строку дії режиму.
Останнє, що варто зробити вже цього тижня: перевірити, чи не спливає 30 жовтня якийсь ваш дозвіл, договір або погодження. Продовжать режим чи ні, а папери краще оновити заздалегідь.
