Видалення запису про розшук із реєстру призовників – це не теоретична проблема, а цілком реальний судовий спір, який днями вирішив Київський окружний адміністративний суд. Військовозобов’язаний побачив у застосунку «Резерв+» статус порушника правил військового обліку, а згодом – позначку про розшук ТЦК. Жодних повісток він не отримував, до відповідальності не притягувався. І все ж йому довелося йти до суду, щоб очистити свої дані в реєстрі «Оберіг».
Як саме розгорталася ця історія і чому суд став на бік позивача? Давайте розбиратися покроково.
Як усе почалося: несподіваний «сюрприз» у «Резерв+»
18 квітня 2025 року військовозобов’язаний оновив дані в мобільному застосунку «Резерв+» і побачив повідомлення: «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку». Жодних пояснень – що саме порушено, коли і на якій підставі – додаток не показував.
Чоловік не став чекати розвитку подій. Вже 21 квітня 2025 року він направив до свого територіального центру комплектування та соціальної підтримки офіційну письмову заяву. У ній просив трьох речей: усунути недостовірну інформацію про порушення, надати довідку про відсутність розшуку та підтвердити, що він не ухиляється від військового обов’язку.
Заяву надіслали цінним листом із описом вкладення. Згідно з трекінгом «Укрпошти», ТЦК отримав її 23 квітня. Але відповіді – жодної.
Тим часом ситуація погіршилася. 18 червня 2025 року позивач сформував у «Резерв+» актуальний військово-обліковий документ і побачив новий запис: «Вас розшукує ТЦК від 04.04.2025». Зверніть увагу на дату – 4 квітня. Тобто запис з’явився заднім числом, ще до того, як він взагалі помітив перше попередження про порушення.
Коли досудове звернення не дало результату, залишився єдиний шлях – адміністративний позов.
Що таке реєстр «Оберіг» і чому запис у ньому – це серйозно
Тут варто зробити короткий відступ. Коли ми говоримо про видалення запису про розшук із реєстру призовників, йдеться про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – систему, яку частіше називають реєстром «Оберіг». Саме з нього застосунок «Резерв+» підтягує всі дані про ваш військово-обліковий статус.
Цей реєстр – не просто база даних. За Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№1951-VIII), органи ведення реєстру – а це районні та міські ТЦК – зобов’язані забезпечувати актуалізацію внесених відомостей. Дані мають бути достовірними, повними й актуальними. Коли у вашому профілі з’являється статус порушника чи розшуку – це не просто «позначка в телефоні», а офіційна інформація з усіма юридичними наслідками.
І от тут виникає ключове питання: а на якій підставі ТЦК взагалі вносить такі дані? За законом, підставою може бути або постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП, або встановлений факт невиконання обов’язків, передбачених Порядком №1487 та Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». Але все це має бути підтверджено документально.
Чому суд став на бік позивача
Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №320/31765/25 і витребував у ТЦК докази. Суд хотів побачити: чи направлялися позивачу повістки, чи є докази їх вручення, чи складався протокол про адміністративне правопорушення, чи виносилася постанова про притягнення до відповідальності.
Відповідь ТЦК – тиша. Жодного документа. Причому двічі: спочатку на ухвалу від 27 серпня 2025 року, потім на повторну ухвалу від 19 березня 2026 року. ТЦК навіть не подав відзив на позов.
А тепер – найважливіше. За статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме відповідач – тобто ТЦК – зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Не позивач має доводити, що він нічого не порушував. А ТЦК має показати: ось повістка, ось доказ її вручення, ось протокол, ось постанова.
Не зміг. Не захотів. Не надав.
Суд встановив просту річ: у матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував факт порушення позивачем правил військового обліку. Ні повісток, ні протоколів, ні постанов – нічого. А отже, внесення до реєстру «Оберіг» відомостей про порушення і розшук – протиправне.
Як суд вийшов за межі позовних вимог
Тут стався цікавий процесуальний поворот. Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ТЦК – тобто те, що ТЦК не видалив недостовірний запис. Але суд побачив ситуацію глибше: бездіяльності як такої не було. Натомість ТЦК вчинив активні дії – сам вніс недостовірні дані до реєстру.
Скориставшись правом, передбаченим статтею 9 КАС України, суд вийшов за межі позовних вимог. Він визнав протиправними саме дії ТЦК щодо внесення даних про порушення правил військового обліку. І зобов’язав відповідача виключити ці дані з реєстру. Такий підхід дозволив ефективно захистити права позивача, не залишаючи простору для нових маніпуляцій із записами.
Крім того, суд стягнув із ТЦК на користь позивача судовий збір – 1211,20 грн. Сума невелика, але це принципово: державний орган, який діяв неправомірно, компенсує витрати людини на відновлення її прав.
Що це рішення означає для інших військовозобов’язаних
Історія зі справою №320/31765/25 висвітлює кілька важливих моментів, про які варто знати.
Перше: мовчання ТЦК у суді – не рідкість, але воно грає проти самого ТЦК. Обов’язок доказування лежить на відповідачі, і якщо він не надає доказів – суд ухвалює рішення на підставі тих матеріалів, які є в справі. Це прямо передбачено частиною шостою статті 162 КАС України.
Друге: для успішного видалення запису про розшук із реєстру призовників критично важливо зафіксувати два моменти – відсутність належним чином врученої повістки та відсутність постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Саме ці обставини стали вирішальними.
Третє: алгоритм дій має бути послідовним. Спершу – письмове звернення до ТЦК з вимогою виправити дані, бажано цінним листом з описом вкладення. І лише потім, якщо реакції немає, – суд. У цій справі позивач саме так і вчинив: надіслав заяву, дочекався, поки її проігнорують, і тільки тоді подав позов.
І четверте, що випливає з мотивувальної частини рішення: суд орієнтувався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 25 вересня 2025 року у справі №990/284/24. Там чітко сформульовано: протиправна бездіяльність – це не лише факт невчинення дій, а й конкретні причини та обставини, через які ці дії не були виконані. Якщо ТЦК не може пояснити, чому він вніс дані – це його проблема, а не ваша.
Коли ви відкриваєте «Резерв+» і бачите там несподіваний статус порушника чи розшуку – це не вирок, а лише привід діяти. І рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2026 року підтверджує: закон на вашому боці, якщо ви його не порушували.
