Отримати штраф на 17 000 гривень за неявку до військкомату – ситуація, м’яко кажучи, неприємна. Але чизавжди такий штраф є законним? Салтівський районний суд Харкова нещодавно розібрався в одній показовій справі, де скасування штрафу ТЦК стало цілком реальним – і зовсім не через якісь виняткові обставини, а через банальні процедурні помилки посадовців.
Давайте розберемо цю історію покроково. Вона стане у пригоді кожному, хто зіткнувся з подібною ситуацією і сумнівається, чи варто взагалі пробувати оскаржувати постанову.
Що сталося: повістка, якої не бачили
У червні 2025 року військовозобов’язаному чоловікові направили повістку з викликом до територіального центру комплектування. Поштове відправлення повернулося назад із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Керуючись пунктом 20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024), ТЦК визнав повістку належно врученою. А далі все пішло по накатаній: протокол, постанова, штраф.
11 липня 2025 року начальник ТЦК виніс постанову №01/541 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сума – 17 000 гривень. Підстава – неявка за повісткою.
Здавалося б, усе за законом. Але адвокат позивача побачила в цій справі те, що суд згодом визнав фатальним для позиції ТЦК.
Перший дзвіночок: протокол без підпису
Ключова деталь, яка змінила хід справи: протокол про адміністративне правопорушення №01/458 склали без присутності особи, яку притягували до відповідальності.
Як це з’ясувалося? Елементарно – у протоколі відсутній підпис чоловіка про отримання другого примірника. А стаття 254 КУпАП прямо вимагає: протокол складається у двох примірниках, і один із них під розписку вручається особі.
Тут важливий момент. Частина 6 статті 258 КУпАП справді дозволяє не складати протокол, якщо особа не з’явилася без поважних причин, будучи належно повідомленою, і є підтвердження отримання виклику. Але в нашому випадку протокол таки склали – тільки зробили це з порушенням.
І от що цікаво: 4 липня 2025 року цього ж чоловіка доправили до ТЦК працівники поліції. Тобто контакт із посадовцями відбувся, а другий примірник протоколу йому так і не вручили.
Чому повідомлення про розгляд справи – це критично
У протоколі зазначили дату і час розгляду справи – 8 липня 2025 року, 15:00. Але людина, якій не дали другий примірник, про цю дату не знала. Відповідно, на розгляд вона не прийшла. І не могла прийти, бо її просто не повідомили.
А тепер увага: стаття 278 КУпАП – «Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення» – вимагає від посадової особи перевірити, чи сповіщено учасників про час і місце розгляду. Це не формальність і не побажання. Це – прямий обов’язок.
Як зазначив суд, факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи про розгляд справи – самостійна підстава для визнання постанови неправомірною. Людину просто позбавили права бути присутньою, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката.
Чесно кажучи, на цьому етапі доля штрафу вже була вирішена.
Що ще пішло не так у ТЦК
Окрім procedural issues, суд звернув увагу і на змістовний бік справи. Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували сам факт правопорушення. Постанова – це рішення суб’єкта владних повноважень, а не доказ. Вона лише фіксує наслідки розгляду справи.
А стаття 62 Конституції України говорить чітко: обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви – на користь особи.
І тут спрацьовує презумпція вини суб’єкта владних повноважень. У адміністративних справах саме відповідач – тобто ТЦК – зобов’язаний довести правомірність свого рішення. Частина 2 статті 77 КАС України покладає цей обов’язок саме на нього. Не довів – отже, вина не встановлена. А недоведена вина прирівнюється до невинуватості.
Крім того, матеріали справи не містили заяви, в якій чоловік визнав би порушення і погодився на розгляд за його відсутності. А це ще один обов’язковий елемент для спрощеної процедури за частиною 7 статті 258 КУпАП.
Фінал: що вирішив суд
Суд ухвалив рішення на користь позивача. Постанову №01/541 від 11 липня 2025 року скасували. Провадження у справі закрили – через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Окрім цього, з ТЦК стягнули судовий збір у розмірі 1198 гривень 08 копійок, а також 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Адвокат позивача заявляла 15 000, але суд зменшив суму, виходячи з критеріїв розумності та пропорційності.
Ключове правило цієї історії просте: навіть якщо вам здається, що штраф уже не оскаржити, процедурні помилки посадовців часто важать більше, ніж суть звинувачення. І скасування штрафу ТЦК – не якась екзотика, а реальний механізм захисту, передбачений законом.
Кілька практичних висновків для тих, хто опинився в подібній ситуації. По-перше, перевіряйте, чи вручили вам другий примірник протоколу. По-друге, чи повідомили вас про дату розгляду справи. По-третє, чи є в матеріалах справи докази, які підтверджують саме правопорушення, а не лише сама постанова.
І головне – не ігноруйте ситуацію. Строк на оскарження становить лише 10 днів із моменту отримання постанови. Пропустили? Можна просити суд про поновлення строку, пояснивши поважність причин. У цій справі позивач саме так і зробив – і суд задовольнив його клопотання.
