Запис про порушення правил військового обліку в застосунку «Резерв+» – це не просто технічна позначка. Для військовозобов’язаного вона означає, що ТЦК уже звернувся до Національної поліції, а отже – ризик примусової доставки, адміністративного протоколу і чималого штрафу. Саме в такій ситуації опинився мешканець Закарпаття, який мав чинну відстрочку від мобілізації як батько дитини з інвалідністю. Закарпатський окружний адміністративний суд визнав дії ТЦК протиправними. Розбираємося в деталях – ця справа може стати в пригоді багатьом.
Що побачив чоловік у «Резерв+»
Уявіть: ви відкриваєте застосунок, формуєте військово-обліковий документ – і бачите там статус порушника. Причина – «непроходження (відмова від проходження) ВЛК». При тому що жодної повістки ви не отримували, направлення на військово-лікарську комісію вам не вручали і ви навіть не здогадувалися, що мали її проходити.
Саме це сталося з позивачем у березні 2026 року. Чоловік перебував на військовому обліку, мав чинну відстрочку на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – як батько, який виховує дитину з інвалідністю. І раптом – запис про порушення.
Тут варто пояснити механізм. Коли ТЦК вносить до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку, одночасно формується звернення до Національної поліції. Мета цього звернення – розшук і доставка людини до центру комплектування. Тобто «червона позначка» в додатку – це не дрібниця, а цілком реальний ризик опинитися в поліцейському відділку.
Чому ТЦК вніс такий запис
Логіка територіального центру комплектування була такою: позивач не виконав вимоги щодо проходження медичного огляду, а наявність відстрочки не звільняє від обов’язку дотримуватися законодавства про мобілізацію. Звучить переконливо? Не поспішайте з висновками.
Тут важливий контекст. У травні 2024 року набрали чинності зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Закон №3621-IX скасував категорію «обмежено придатний». А в лютому 2025 року Закон №4235-IX зобов’язав чоловіків віком від 25 до 60 років, яких раніше визнали обмежено придатними, пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року. Причому зробити це треба було самостійно – звернутися до ТЦК або через «Резерв+» за направленням на ВЛК.
Але є одне «але». І воно вирішальне. Суд встановив: у матеріалах справи немає жодних доказів того, що позивач колись отримував статус «обмежено придатний». Електронний військово-обліковий документ таких даних не містив. А якщо немає цього статусу – немає й обов’язку самостійно йти на повторний медогляд. Увесь ланцюжок аргументації ТЦК розсипався на першому ж кроці.
Що сказав суд: три аргументи, які вирішили справу
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду детально проаналізувала обставини і дійшла однозначного висновку: дії ТЦК були протиправними. Ось на чому це рішення ґрунтувалося.
Перше. Позивач не належав до категорії осіб, зобов’язаних самостійно пройти повторний медичний огляд. Він не визнавався обмежено придатним раніше, тож вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3621-IX на нього не поширювалися. Простіше кажучи – це була не його історія.
Друге. Відповідач не надав жодного доказу, що позивачу вручали або надсилали повістку для проходження ВЛК. А відповідно до пункту 28 Порядку №560 (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року), виклик до ТЦК здійснюється виключно шляхом вручення або надсилання повістки. Немає повістки – немає обов’язку з’явитися. А немає обов’язку – немає й порушення. Логіка проста, як двері.
І третє – мабуть, найцікавіше. Пункт 63 Порядку №560 прямо передбачає: військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляються. Є лише три винятки: людина приймається на службу за контрактом, або була визнана обмежено придатною і не проходила повторний огляд, або самостійно виявила бажання пройти ВЛК. Жоден із цих винятків до позивача не стосувався – і ТЦК не зміг довести протилежного.
Коли суд бачить, що відповідач посилається на порушення, але не може підтвердити сам факт виклику людини на медогляд – це відверто програшна позиція. Саме це й сталося в даній справі.
Чому це рішення варто запам’ятати
Справа цікава не лише результатом (позов задовольнили повністю, запис про порушення правил військового обліку зобов’язали виключити з реєстру, а судовий збір у розмірі 1064,96 грн стягнули з ТЦК). Вона показує логіку, якою керується суд у подібних ситуаціях.
Тягар доказування в адміністративних справах лежить на відповідачі – тобто на ТЦК. Це прямо передбачено частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо центр комплектування не може довести, що повістку вручили, а людина відмовилася – суд стане на бік позивача.
Крім того, наявність чинної відстрочки – це не формальність. Це реальний правовий захист, який, зокрема, блокує направлення на ВЛК (за винятком трьох згаданих вище випадків). І якщо ТЦК ігнорує цю норму – його дії можна й потрібно оскаржувати.
Ну і, чесно кажучи, сам факт появи в «Резерв+» позначки про порушення без належного сповіщення – це вже привід звернутися до суду. Не варто чекати, поки поліція прийде додому.
Що робити, якщо ви опинилися в схожій ситуації
Сформуйте витяг із «Резерв+» і збережіть його – це ваш доказ. Перевірте, чи є у вас чинна відстрочка і на якій підставі. Згадайте (а краще – перевірте за документами), чи отримували ви будь-коли повістку з викликом на ВЛК.
Якщо повістки не було, а запис у реєстрі з’явився – збирайте документи й подавайте адміністративний позов. Судова практика, як бачимо, складається на користь військовозобов’язаних, коли ТЦК діє без належних підстав. Кожна справа, звісно, індивідуальна, і гарантувати результат не візьметься ніхто. Але тепер ви принаймні знаєте: закон на вашому боці частіше, ніж здається на перший погляд. До речі, не зайвим буде ознайомитися і з текстом Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» – саме він визначає, хто і на яких підставах вносить дані до реєстру, частиною якого є той самий «Резерв+».
