Президент підписав закон про зміни до державного бюджету 2026, який гарантує зростання зарплат військових. Рішення не просто політичне – це фінансовий механізм, що спирається на реальні надходження й перевірені джерела фінансування. Кому саме піднімуть виплати, за рахунок чого і чи не «з’їсть» інфляція цю надбавку – розбираємось без зайвого пафосу, але з цифрами в руках.
Сектор безпеки отримає додатково 1,56 трлн. грн. – звідки ці гроші
Збільшення видатків на 1,56 трлн. грн. звучить грандіозно. І одразу виникає логічне запитання: де взяли ці кошти? Відповідь – у міжнародній допомозі та програмі Ukraine Facility від Європейського Союзу. Інакше кажучи, бюджет не перекроювали хаотично, вирізаючи соціальні статті, а наповнили за рахунок погоджених фінансових траншів.
Загальні доходи державного бюджету-2026 тепер сягають майже 5 трлн. 196 млрд. грн. Приріст склав понад 2 трлн. 291 млрд. грн. Суттєва частина цього масиву – пряма фінансова допомога ЄС, яку прив’язано до виконання Плану України. Тобто гроші йдуть не авансом, а під конкретні реформи та звітність.
Крім європейських вливань, бюджет підстрахувало ще одне внутрішнє джерело. Йдеться про ПДФО – податок на доходи фізичних осіб. Коли зарплати військових зростають, автоматично збільшуються й податкові відрахування. Виникає цікавий мультиплікативний ефект: підвищення грошового забезпечення частково повертається в бюджет через податки, створюючи додатковий ресурс для нових оборонних статей.
Наскільки реально зростуть виплати і хто це відчує
Тут важливий момент. Закон не встановлює універсальної «стелі» чи єдиної цифри для всіх. Він лише забезпечує фінансову можливість для підвищення зарплат військових. Конкретний розмір збільшення грошового забезпечення визначатимуть підзаконні акти – постанови уряду, накази Міністерства оборони та інших силових відомств.
Тобто Верховна Рада й президент, підписуючи закон, по суті, відкрили канал фінансування. А вже виконавча влада вирішуватиме, кому з військовослужбовців і на скільки саме піднімати виплати. Чи отримають надбавку тільки ті, хто на передовій? Чи підвищення торкнеться й тилових частин? Ці деталі з’являться пізніше.
Чому це не ситуативне «латання дір»
Часто бюджетні правки сприймають як хаотичне латання дірок. Але тут випадок інший. Зростання доходів на понад 2 трлн. грн. – не випадковість, а результат планомірної роботи з міжнародними партнерами.
Ключовим інструментом стала програма Ukraine Facility. Вона передбачає не просто перерахування грошей, а прив’язку фінансування до конкретних показників – боротьби з корупцією, судової реформи, прозорості державних закупівель. Тому підписання закону про зміни до державного бюджету 2026 підтверджує: Україна дотримується взятих зобов’язань, а партнери цю послідовність фінансують.
Для військових це означає дещо важливіше, ніж просто «додали грошей». Виплати стають більш прогнозованими. А коли людина знає, що наступного місяця отримає конкретну суму, це знижує фінансовий стрес для родини. Психологічна стабільність бійця – теж ресурс, про який часто забувають за цифрами бюджетних таблиць.
Чи «з’їсть» інфляція підвищення
Коли говорять про зростання зарплат військових, скептики одразу згадують про інфляцію. Логіка проста: якщо ціни зростають швидше за виплати, реальний добробут не покращується. Але тут є нюанс, який частково згладжує ризик.
Кошти надходять з-за кордону у валюті. Це означає, що гривнева маса не роздувається емісійно, як це було б при «друкуванні» грошей Нацбанком. Зовнішнє фінансування створює менший інфляційний тиск, ніж прямі кредити рефінансування під державний борг. Звісно, повністю нівелювати ціновий фактор неможливо – але механіка тут здоровіша, ніж могла б бути.
І ще один побічний, але суттєвий ефект – це додатковий стимул для споживчого ринку. Військові витрачають кошти в Україні: купують житло, підтримують сім’ї, інвестують у навчання дітей. Ці гроші осідають в економіці, підживлюючи малий бізнес, сферу послуг і будівництво. Тому підвищення зарплат військових – це не лише про оборону, а й про підтримку внутрішнього попиту.
Що зміниться вже найближчим часом
Закон набуває чинності після підписання президентом, тобто практично одразу. Далі уряд має оперативно ухвалити розподіл коштів за конкретними відомствами. Від швидкості цього процесу залежить, коли саме збільшене грошове забезпечення надійде на рахунки військовослужбовців. З досвіду попередніх років, від прийняття рамкового закону до реального зростання цифр у платіжках минає від одного до трьох місяців.
Тут критично важливо, щоб бюрократичний апарат не став вузьким місцем. Коли рішення вже профінансоване, а виплати затримують через неузгодженість між міністерствами – це неприпустимо. Сподіваємось, цього разу алгоритм спрацює без зволікань. Фронт не дає часу на розкачку, та й бюджетний механізм налаштовано таким чином, що «казначейські затички» стають дедалі менш імовірними завдяки прямій прив’язці до міжнародних траншів.
Додатковий бонус, який часто недооцінюють – це сигнал міжнародним партнерам. Коли Україна спрямовує допомогу не кудись у «чорну діру», а на чітко окреслену й зрозумілу статтю – зарплати військових – довіра донорів зростає. А за довірою, як правило, приходять нові транші та розширення програм підтримки.
