Розслідування побиття військовозобов’язаного в Івано-Франківську ініціював омбудсман Дмитро Лубінець після того, як чоловік поскаржився на дії поліцейських під час мобілізаційних заходів. Історія, що сколихнула медіапростір 22 липня 2026 року, має дві абсолютно різні версії. З одного боку – заява потерпілого про два переломи та відмову викликати «швидку». З іншого – позиція правоохоронців, які стверджують, що чоловік просто перечепився через велосипед і впав.
Давайте розберемося, що насправді відомо про цей інцидент і чому справа набула такого резонансу.
Версія потерпілого: що розповів омбудсман
У своєму Telegram-каналі Дмитро Лубінець оприлюднив деталі звернення військовозобов’язаного. За словами чоловіка, двоє працівників поліції підійшли до нього біля під’їзду будинку. Не представилися, не пояснили причин – і одразу застосували фізичну силу.
Наслідки виявилися серйозними: закритий перелом правої ноги та лівої руки. Але ключова деталь цієї історії навіть не в самих травмах, хоч вони й тяжкі.
Попри очевидні ушкодження та прохання постраждалого викликати швидку допомогу, його повезли до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Зі слів омбудсмана, чоловік не міг самостійно пересуватися, випав з автомобіля та близько 15 хвилин лежав на бруківці. А правоохоронці тим часом звинувачували його у «симуляції».
«Скільки ще кісток має бути зламано, щоб постраждалому нарешті викликали “швидку”, а не везли до ТЦК?» – риторичне запитання Лубінця влучно передає суть проблеми. І справді, важко уявити ситуацію, в якій людина з двома переломами «симулює».
Омбудсман звернув увагу й на ширший контекст. Він назвав практику так званої «бусифікації» такою, що фактично легалізувала насильницькі методи у мобілізаційних процесах. Мовляв, поодинокі випадки давно переросли в систему.
І тут ще один тривожний момент. Заяву військовозобов’язаного спочатку навіть не внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Лише після втручання Офісу омбудсмана прокуратура відкрила провадження за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України. Якщо ви не юрист, поясню: ця стаття передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувалося насильством. Простіше кажучи – коли людина у формі переходить межу дозволеного законом.
Що кажуть у поліції: зовсім інша картина
Начальник поліції Івано-Франківської області Роман Іващенко виклав свою версію подій на Facebook-сторінці. За його словами, інцидент стався ще у травні 2026 року.
Поліцейські, які були у складі спільних нарядів із ТЦК, жодної фізичної сили до чоловіка не застосовували, стверджує Іващенко. Ось як він описує ситуацію: військовозобов’язаний, побачивши правоохоронців, почав швидко йти. Поруч він вів велосипед. У підсумку чоловік перечепився через двоколісний транспортний засіб і впав.
Після цього поліцейські підійшли, встановили особу та з’ясували, що він порушив правила військового обліку. Це адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. Чоловіка доставили до ТЦК, а згодом – до медичного закладу для обстеження та надання допомоги.
Керівник поліції наголосив: слідству вже передали всі наявні матеріали. «Якщо факти порушень підтвердяться – рішення будуть принциповими, законними та невідворотними», – написав Іващенко.
Позиція ТЦК: третя сторона конфлікту
Івано-Франківський обласний ТЦК та СП також прокоментував ситуацію на своїй Facebook-сторінці. У їхній версії – працівники Нацполіції затримали порушника без застосування фізичної сили.
Цікава деталь: за повідомленням ТЦК, саме військовослужбовці центру звернулися до медпрацівників через скарги чоловіка на самопочуття. І вже після цього його доправили до медичного закладу.
Крім того, представники ТЦК та СП підкреслили: у відкритому провадженні прокуратури військовослужбовці центру не фігурують. Адміністративне затримання – це повноваження Національної поліції, а не територіальних центрів комплектування. ТЦК закликав утриматися від передчасних висновків до завершення розслідування.
Хто і як розслідує справу
Розслідування побиття військовозобов’язаного доручили Державному бюро розслідувань. І це логічний крок: ДБР спеціалізується саме на злочинах, скоєних правоохоронцями та посадовцями.
За інформацією речниці Івано-Франківської обласної прокуратури Жанни Дутчак, звернення від уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 17 червня 2026 року. Прокурори невідкладно внесли відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 365 ККУ.
Справу передали до П’ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у Львові. Наразі вже допитали потерпілого, свідків та поліцейських. Призначено судово-медичну експертизу – саме вона має підтвердити або спростувати характер і походження травм. А це ключове питання у всій цій історії.
Крім того, прокурори витребували відеозаписи з нагрудних камер поліцейських. Якщо такі записи справді існують і на них зафіксовано момент інциденту, вони можуть стати вирішальним доказом. Жодні свідчення не зрівняються з відео.
Чому ця історія виходить за межі одного випадку
Справа про побиття військовозобов’язаного в Івано-Франківську – не просто локальний інцидент. Вона оголює значно складнішу проблему: як провести межу між законним затриманням порушника правил військового обліку та відвертим перевищенням повноважень.
Коли версії сторін настільки різняться – від «перечепився через велосипед» до «зламали дві кінцівки», – єдиний спосіб встановити істину це ретельне, незалежне й прозоре розслідування. З відеозаписами, експертизами та допитами всіх без винятку учасників подій.
ДБР вже займається цією справою. Призначено експертизи, тривають допити, збираються докази. І хоч би якою була правда – вона має стати відомою. Бо від цього залежить не лише доля одного постраждалого, а й довіра суспільства до всієї системи мобілізації.
