Відео з камери одеського СІЗО, на якому, ймовірно, принижують працівника ТЦК, стало підставою для початку досудового розслідування. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження, щойно ці кадри поширилися в соціальних мережах.
Що саме сталося: суть відео
Уявіть собі камеру слідчого ізолятора. У ній перебувають кілька людей. Запис, який побачили працівники ДБР, демонструє доволі гнітючу картину: один із утримуваних змушує іншого повзати по підлозі. Причому змушує не просто так – чоловік має принести капці зубами.
Це виглядає не як конфлікт, а як цілеспрямоване приниження людської гідності. Коли ви вимагаєте від дорослої людини виконувати такі дії, ви фактично позбавляєте її права на елементарну повагу.
Кого саме ми бачимо на цих кадрах? За попередньою інформацією Бюро, потерпілим може бути працівник одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тобто людина, яка за посадою мала б опікуватися питаннями мобілізації та допомоги військовозобов’язаним, зараз сама опинилася в статусі жертви.
Кожен звинувачуваний має право на безпеку й людське ставлення, хоч би яким був його попередній соціальний статус. І це не просто етична теза – це прямий обов’язок держави.
Як на відео відреагували слідчі
ДБР не чекало, поки історія розростеться в медіа без жодної правової реакції. Провадження відкрили негайно. Наразі триває комплексна перевірка самого запису: експерти встановлюють, чи не змонтоване відео, чи справді події відбувалися в той час і в тому місці, про яке йдеться.
Паралельно йде робота з ідентифікації. Слідчі встановлюють усіх учасників події, шукають свідків, які могли бути присутні в камері або знають обставини інциденту. Тут важлива кожна деталь: хто віддавав накази, хто виконував, чи були ще люди поруч і як вони на це реагували.
Правоохоронці мають перед собою непросте завдання. Мало просто знайти винних – потрібно зрозуміти, чому в установі, яка мала б гарантувати безпеку, сталася така ситуація.
За якою статтею відкрили справу
Бюро розслідує цей випадок за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України. Давайте поясню, що це означає зрозумілою мовою.
Стаття 365 – це перевищення влади або службових повноважень. Іншими словами, йдеться про ситуацію, коли посадова особа (наприклад, працівник СІЗО) використовує своє службове становище для дій, які явно виходять за межі її прав чи обов’язків. Частина друга стосується випадків, коли таке перевищення супроводжувалося насильством, погрозами або приниженням гідності потерпілого.
Чому саме ця кваліфікація? Бо ймовірне знущання могло статися не просто через особистий конфлікт між ув’язненими. Слідство має з’ясувати, чи не було тут потурання з боку адміністрації ізолятора, чи не створювалися умови, за яких таке приниження стало можливим.
Покарання за цією частиною статті доволі серйозне – від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.
Несподіваний поворот: потерпілий і сам під слідством
І от тут історія робить крутий поворот. Та сама людина, яка, ймовірно, постраждала в камері одеського СІЗО, перебуває там не просто так. За інформацією ДБР, її тримають в ізоляторі за підозрою у вчиненні дуже схожих злочинів.
Іронія долі полягає в тому, що цей працівник ТЦК сам є фігурантом справи про катування мобілізованих громадян. Бюро розслідує його дії одразу за двома статтями: частина 3 статті 127 ККУ (катування) та частина 2 статті 146 ККУ (незаконне позбавлення волі та викрадення людини).
Якщо говорити простими словами – людина, яку зараз могли принижувати, раніше сама могла застосовувати силу й тиск до інших. Слідчі тепер мають розібрати два окремі кримінальні провадження, де фігурант одночасно перебуває в статусі підозрюваного і потенційного потерпілого.
Правова оцінка буде надана всім встановленим фактам, незалежно від того, хто саме вчиняв протиправні дії. ДБР обіцяє, що розслідування буде неупередженим з обох боків.
Головний принцип: закон один для всіх
Коли суспільство бачить такі історії, часто виникає спокуса поділити людей на «наших» і «не наших», на тих, кого шкода, і тих, хто «сам винен». Але право так не працює.
Жодні обставини, звинувачення чи особисте ставлення до підозрюваного не можуть бути виправданням для приниження людської гідності, насильства або самосуду. Це ключова позиція, яку озвучили в ДБР, і з якою важко сперечатися.
Якщо ми дозволяємо собі вибірково вирішувати, кого можна принижувати, а кого – ні, ми руйнуємо фундаментальний принцип рівності перед законом. Відповідальність за будь-які правопорушення має наставати виключно в межах правового поля. Тільки суд має право визначити, чи винна людина і яке покарання вона має понести.
Інакше ми отримуємо замкнене коло насильства: хтось порушив закон, постраждалі шукають помсти, а механізм правосуддя замінюється вуличною розправою або «розбірками» в камерах. Це шлях у нікуди.
Що далі
Досудове розслідування триває, процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура. Слідчі дії охоплюють одразу два напрямки: перевірку обставин самого відео та розслідування попередніх злочинів, у яких підозрюють потерпілого.
Всі факти будуть ретельно перевірені, а правову оцінку отримають як ті, хто міг катувати мобілізованих, так і ті, хто міг принижувати людину в камері СІЗО. У цій історії немає простих відповідей, але є чіткий сигнал: свавілля неприпустиме, хто б його не чинив і якими б мотивами не прикривався.
