Уявіть: ви хочете піти з роботи, а ваш роботодавець десь у Маріуполі чи іншому тимчасово окупованому місті. Їхати туди – небезпечно, зв’язку немає, а трудова книжка лежить у відділі кадрів. Саме для таких ситуацій Уряд запустив експериментальний проект – тепер звільнення через Дію стає цілком реальною процедурою.
Давайте розберемося, як це працює, кому доступно і що потрібно зробити, аби розірвати трудовий договір, не виходячи з дому.
Про що взагалі йдеться
Постановою від 01.04.2026 №410 Кабмін затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Складна назва, згоден. Але суть проста: якщо ваш роботодавець перебуває на території активних бойових дій або на тимчасово окупованій РФ території – ви можете звільнитися дистанційно.
Території, про які йдеться, мають бути включені до офіційного переліку – того самого, що визначає, де велися чи ведуться бойові дії, або які території є тимчасово окупованими.
Експеримент триватиме два роки з дня набрання чинності постановою. Якщо механізм покаже себе добре, його цілком можуть поширити й на інші кадрові процедури. До речі, Уряд уже планує оцифрувати не лише звільнення, а й прийняття на роботу через портал Дія.
Коли запрацював експеримент
Спочатку передбачалося, що Постанова №410 набере чинності через три місяці після публікації в «Урядовому кур’єрі». Газета вийшла 07.04.2026, тож запуск очікувався аж у липні.
Але Кабмін переглянув строки. Постановою від 30.05.2026 №690 правило про тримісячне відтермінування скасували. Обидва документи – і №410, і №690 – опублікували 02.06.2026, і саме з цієї дати вони набрали чинності. Тобто з 2 червня 2026 року звільнення через Дію вже доступне – принаймні, у тестовому режимі.
Кому цей механізм не підійде
Не всі працівники зможуть скористатися новим порядком. Порядок №410 прямо виключає дві категорії:
- керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
- осіб, які обіймають виборні посади.
Якщо ви належите до однієї з цих груп – доведеться звільнятися за звичайною процедурою, без Дії.
Підстави для звільнення: що каже КЗпП
Через портал Дія можна звільнитися за двома статтями Кодексу законів про працю:
- частина 1 статті 38 КЗпП – розірвання безстрокового трудового договору;
- частина 1 статті 39 КЗпП – дострокове розірвання строкового трудового договору.
По суті, мова йде про найменш конфліктний вид звільнення – за власним бажанням.
Кілька слів про кожну з підстав. За статтею 38 працівник має попередити роботодавця письмово за два тижні. Проте є випадки, коли роботодавець зобов’язаний відпустити вас у той строк, який ви просите: переїзд, вагітність, вступ до закладу освіти, догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю, вихід на пенсію, догляд за хворим членом сім’ї та інші поважні причини.
Стаття 39 стосується строкових договорів. Достроково розірвати такий договір можна через хворобу, що перешкоджає роботі, через порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, а також з підстав, передбачених частиною 1 статті 38.
Що може зробити працівник
Механіка така: ви подаєте заяву про розірвання трудового договору в електронній формі через систему «Обрій». Зробити це можна двома способами:
- Через портал Дія – доступно для повнолітніх громадян України з паспортом громадянина України.
- Через мобільний додаток Дія – за наявності технічної можливості. Тут додатково знадобиться реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформований через Єдиний державний демографічний реєстр.
Покроковий алгоритм: від входу до підпису
Процедура складається з п’яти логічних кроків. На практиці все не так складно, як виглядає на папері.
Крок 1. Створюєте особистий електронний кабінет на порталі Дія або встановлюєте мобільний додаток.
Крок 2. Проходите електронну ідентифікацію та автентифікацію. Для цього підійде кваліфікований електронний підпис (КЕП), удосконалений електронний підпис (УЕП) або інші доступні засоби – скажімо, одноразовий пароль із SMS.
Крок 3. В особистому кабінеті або в додатку обираєте послугу подання заяви на звільнення.
Крок 4. Заповнюєте заяву. Система сама підтягне частину даних, але дещо доведеться внести вручну.
Крок 5. Підписуєте заяву. Варіанти підпису: КЕП, віддалений кваліфікований електронний підпис «Дія.Підпис» (він же «Дія ID») або УЕП. Через мобільний додаток доступний тільки «Дія.Підпис».
Тут важливий момент: система автоматично перевіряє, чи немає вже зареєстрованої заяви від вас. Якщо така є – повторне формування просто заблокується. Також заява не сформується, якщо якісь відомості не пройшли формато-логічний контроль або не підтвердилися через інформаційно-комунікаційні системи.
Яку інформацію треба вказати в заяві
Форма заяви передбачає внесення даних і про працівника, і про роботодавця. Конкретний перелік полів ви побачите безпосередньо в інтерфейсі порталу чи додатка – система підкаже, що саме потрібно заповнити.
Якщо заповнили не все, або дані не збігаються з відомостями з державних реєстрів – формування заяви припиниться. Після усунення причин ви зможете подати заяву повторно.
Що відбувається після подання заяви
У день реєстрації заяви в Єдиній системі відомості про неї потрапляють до відповідних реєстрів. І ви, і роботодавець отримуєте повідомлення. Жодних додаткових дій від вас на цьому етапі не потрібно – система сама сповістить усіх, кого треба.
Дата звільнення, розрахунок і трудова книжка
Мабуть, найбільше практичних питань у кадровиків і бухгалтерів викликають саме ці моменти. Розкладаю по поличках.
Дата звільнення. Нею вважається день, що настає за днем реєстрації заяви в Єдиній системі. Жодних двотижневих відпрацювань – усе відбувається автоматично.
Копія наказу. Її не видаватимуть. Таке формулювання в Порядку №410 породжує питання щодо узгодження з вимогами статті 47 КЗпП, але наразі маємо те, що маємо.
Розрахунок і трудова книжка. Тут логіка така: роботодавець зобов’язаний провести остаточний розрахунок і видати трудову книжку (якщо вона зберігається в нього) після припинення активних бойових дій, деокупації або перереєстрації підприємства на іншій території України. І зробити це потрібно не пізніше наступного робочого дня після того, як ви пред’явите письмову вимогу.
Якщо трудова книжка втрачена або доступу до неї немає – роботодавець зобов’язаний видати дублікат.
Як стати тестувальником
Дія вже 2 червня 2026 року оголосила набір тестувальників у своєму Telegram-каналі. Долучитися можуть повнолітні громадяни України, які офіційно працевлаштовані на підприємствах, розташованих на тимчасово окупованих територіях.
Умови участі досить прості: потрібен податковий номер, ID-картка або біометричний закордонний паспорт у Дії, і ви не повинні мати статусу безробітного. Для реєстрації достатньо перейти за посиланням (його публікували в офіційному Telegram-каналі Дії) та заповнити анкету. Бета-версія сервісу вже працює, тож можна спробувати.
Окрема історія для ВПО
Якщо ви внутрішньо переміщена особа і не можете звільнитися від роботодавця з окупованої території – для вас передбачений окремий механізм. Стаття 7 Закону України №1706-VII дає ВПО право припинити трудовий договір в односторонньому порядку.
Алгоритм такий: ви подаєте до центру зайнятості за місцем проживання заяву на ім’я роботодавця. Дата припинення договору – день, наступний за днем подання заяви. Центр зайнятості того ж дня повідомляє роботодавця (будь-якими засобами, зокрема електронними), Пенсійний фонд і Державну податкову службу.
Коли роботодавець перебуває на непідконтрольній території або інформація про його місцезнаходження відсутня – заява зберігається в центрі зайнятості до моменту деокупації. Після цього протягом семи календарних днів роботодавця повідомлять будь-якими доступними засобами комунікації.
Тож навіть якщо звільнення через Дію вам поки що технічно недоступне, альтернативний шлях через центр зайнятості ніхто не скасовував. Обидва механізми працюють паралельно і створені для того, щоб людина не залишалася заручником обставин, над якими не має контролю.
