Звільнення від ЄСВ для ФОП: коли можна не платити, а коли – доплачувати

Для зв'язку з адвокатом:

Нові правила звільнення від ЄСВ для ФОП запрацювали з ухваленням Закону № 4536-ІХ від 16 липня 2025 року – і вони помітно спрощують життя підприємцям, які водночас працюють за трудовим договором. Раніше доводилося відстежувати, чи є у вас «основне місце роботи», і лише тоді можна було уникнути подвійної сплати єдиного внеску. Тепер усе зводиться до простого факту: скільки ЄСВ за конкретний місяць перерахував ваш роботодавець.

Давайте розберемо, що саме змінилося і як це працює на практиці, без зайвого канцеляриту.

Чому більше не потрібне «основне місце роботи»

Закон № 4536-ІХ вніс зміни до частини шостої статті 4 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску…». В оновленій редакції прямо сказано: фізичні особи – підприємці, а також інші самозайняті особи (ті, кого охоплюють пункти 4 і 5 частини першої статті 4) звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, коли роботодавець уже сплатив за них страховий внесок у сумі не меншій за мінімальний.

І от тут критичний момент: статус основного місця роботи більше не має значення. Має значення лише сума. Тобто якщо ви працюєте на півставки десь у компанії і водночас є ФОП, а роботодавець у якомусь місяці нарахував вам зарплату, з якої сплатив повний мінімальний ЄСВ – усе, ви вільні від обов’язку сплачувати внесок як підприємець за цей місяць. Жодної додаткової бюрократії.

Коли ФОП все ж має доплатити ЄСВ

Ситуація змінюється, якщо роботодавець сплатив менше мінімального страхового внеску. Тоді закон зобов’язує ФОП або іншу самозайняту особу визначити базу нарахування ЄСВ і зробити доплату самостійно.

Уявіть: ви – підприємець на єдиному податку другої групи й паралельно оформлені у фірмі на чверть ставки. У лютому ваш оклад становив 2000 гривень, і роботодавець сплатив 440 гривень ЄСВ (22% від суми). Мінімальний страховий внесок за цей місяць, припустімо, дорівнює 1760 гривням. Різниця в 1320 гривень – це те, що вам треба доплатити за себе, аби місяць зарахувався до страхового стажу. Інакше лютий просто випаде з вашої пенсійної історії.

Кстати, тут важливий нюанс: доплата обов’язкова не для всіх категорій однаково. Для ФОП на єдиному податку правило діє без винятків – якщо роботодавець не дотягнув до мінімалки, доведеться додати свої кошти. А от для самозайнятих осіб, які не є підприємцями (наприклад, незалежні адвокати чи нотаріуси), з’являється цікава опція. Якщо за звітний період у них немає чистого доходу, вони можуть доплатити внесок добровільно – просто щоб не втрачати страховий стаж. Немає доходу – немає й обов’язку, але є право подбати про майбутнє.

Як рахувати доплату на практиці

Механізм простий, але вимагає уваги до кожної копійки. Підприємець самостійно визначає базу нарахування ЄСВ за конкретний місяць і сплачує різницю між мінімальним внеском і тим, що вже перераховано роботодавцем.

Приклад для наочності. Олена – ФОП другої групи й графічний дизайнер у студії. У березні їй виплатили зарплату 8000 грн, з якої сплатили 1760 грн ЄСВ – рівно мінімальний внесок. Тож Олена за березень нічого не платить як ФОП. А у квітні вона була у відпустці за власний рахунок, нарахована зарплата – нуль, ЄСВ від роботодавця – нуль. Отже, вона мусить заплатити повні 1760 грн за себе, якщо хоче, аби квітень увійшов до стажу.

Якщо ж у травні їй виплатили лише 4000 грн (і ЄСВ склав 880 грн), Олена доплачує ще 880 грн. Ніяких складних формул – проста арифметика з мінімальним внеском за поточний місяць.

І ще одна деталь, яку часто випускають з уваги: платити можна й більше мінімалки, якщо є бажання збільшити майбутню пенсію. Але перестрибнути максимальну базу, встановлену Законом № 2464, не можна.

Обмеження, про які варто пам’ятати

Оновлена норма чітко фіксує два обмеження, і їх не оминути. По-перше, база нарахування ЄСВ, яку ви самостійно визначаєте як ФОП, не може перевищувати максимальну величину. На сьогодні це 15 розмірів мінімальної зарплати, але ліміт щороку змінюється, тож краще перевіряти актуальні цифри.

По-друге, сума єдиного внеску за місяць у жодному разі не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Це означає, що навіть якщо роботодавець заплатив за вас умовні 1000 гривень, а ви додасте лише 500 – такий платіж просто не приймуть як повноцінний. Мінімум потрібно дотягти до законодавчої межі.

Кому це насправді вигідно

Безумовно, найбільше від нових правил виграють ті ФОП, у яких є трудовий договір з роботодавцем, що сумлінно сплачує повний мінімальний ЄСВ. Таким підприємцям більше не потрібно вишукувати в документах відмітку про основне місце роботи, вони просто звільняються від дублювання внеску. А от якщо роботодавець платить мало або ви працюєте не повний місяць, доведеться тримати руку на пульсі й вчасно робити доплати.

До речі, це саме стосується й резидентів Дія Сіті – закон прямо згадує, що сплата ЄСВ такими роботодавцями теж дає ФОП право не платити за себе, якщо сума внеску сягнула мінімального порогу.

Тож перегляньте свої нарахування за останні місяці, гляньте, які суми ЄСВ за вас перераховувала компанія, і швиденько прикиньте, чи не утворилася різниця, яку варто покрити вже зараз. Стаж – штука накопичувальна, і пропускати місяці через дрібну недоплату точно не хочеться.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: