Звільнення з військової служби за сімейними обставинами – підстава, якою військовослужбовці користуються дедалі частіше, але отримати її на практиці буває непросто. Іноді відмова приходить через суто формальний підхід командування: є родич – значить, є кому доглядати. Чи завжди це справедливо? Давайте розберемося на прикладі реальної справи № 440/23/26, яку розглядав Полтавський окружний адміністративний суд.
Історія одного рапорту
Молодший сержант, гранатометник однієї з механізованих рот, проходив військову службу за призовом під час мобілізації. У грудні 2025 року він подав рапорт на звільнення – за сімейними обставинами. Причина: необхідність постійного догляду за матір’ю, яка має інвалідність II групи. До рапорту додав чималий пакет документів: витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, акт обстеження сімейного стану, довідки лікарів та навіть нотаріально засвідчену заяву сестри.
Здавалося б, підстави очевидні. Але не для військової частини.
Командування відмовило. Чому? Бо з’ясувалося, що в матері є ще одна дитина – донька, рідна сестра позивача. І в розумінні Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» цього виявилося достатньо, щоб рапорт залишити без реалізації. Логіка проста: є інший член сім’ї першого ступеня споріднення – нехай він і доглядає.
Що насправді стоїть за словами «відсутність інших членів сім’ї»
Тут важливий момент. Підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» дозволяє звільнитися військовослужбовцю через сімейні обставини, перелік яких розкриває частина дванадцята цієї ж статті. А в ній, зокрема, є норма про постійний догляд за одним із батьків – особою з інвалідністю I чи II групи.
Але з умовою: інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б доглядати, не повинно бути. Або ж ці члени сім’ї самі потребують постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії чи рішенням експертної команди.
Військова частина прочитала цю норму буквально: є донька – значить, «не відсутня». І на цьому поставила крапку.
Але суд подивився на ситуацію інакше.
Формальна наявність vs реальна можливість
Чесно кажучи, у цій історії все з самого початку було не так однозначно, як здалося командиру. Сестра позивача – ОСОБА_3 – вже давно проживає зі своєю сім’єю у Федеративній Республіці Німеччина. Адреса її реєстрації: земля Бранденбург, містечко Рюдерсдорф біля Берліна. Це підтверджувалося і офіційним документом про реєстрацію переїзду, і нотаріальною заявою, і навіть актом обстеження сімейного стану військовослужбовця.
Іншими словами, сестра фізично не могла здійснювати постійний догляд за матір’ю. Вона – за тисячу кілометрів, в іншій країні. А закон про це нічого прямо не каже.
Ось тут і виникло ключове питання: що таке «відсутність» – юридична чи фактична?
Верховний Суд уже розставив крапки над «і»
Суд першої інстанції не став винаходити велосипед. Він звернувся до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24. А там – чітке тлумачення: «відсутність інших членів сім’ї» означає реальну відсутність осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд.
Якщо член сім’ї юридично існує, але з об’єктивних причин не може виконувати ці обов’язки – через проживання за кордоном, проходження військової служби, перебування у полоні чи відбування покарання – він вважається «відсутнім» у розумінні закону.
Колегія суддів наголосила: кожен випадок потрібно оцінювати індивідуально. І обставини цієї справи, за всіма критеріями, свідчили саме про фактичну неможливість доньки доглядати за матір’ю.
Чим усе закінчилося
Полтавський окружний адміністративний суд визнав рішення військової частини від 22 грудня 2025 року протиправним і скасував його. А також зобов’язав командування звільнити молодшого сержанта з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Ключовий висновок цієї справи простий, але важливий: наявність родича «на папері» ще нічого не означає. Якщо цей родич об’єктивно не може здійснювати догляд – військовослужбовець має повне право розраховувати на звільнення за сімейними обставинами.
До речі, варто пам’ятати: при поданні рапорту краще одразу додавати максимум доказів, які підтверджують неможливість інших членів сім’ї виконувати догляд. У цій справі спрацювали і документи про проживання сестри за кордоном, і акт обстеження сімейного стану. Без них результат міг би бути іншим.
