38% українців підтримують проведення виборів під час війни — тобто до того, як буде укладена остаточна мирна угода. Такі дані свіжого соцопитування. Соціологи запитали людей: чи варто проводити національні вибори, якщо вдасться домовитися про припинення вогню й отримати надійні гарантії безпеки? Наприклад, додаткову зброю від партнерів і присутність європейських миротворців.
Думки розділилися на три табори, і це справді цікаво.
Що саме показало опитування
Найменша група — 15% респондентів — переконана, що вибори потрібно проводити просто зараз, навіть якщо бойові дії ще тривають. Для порівняння: у березні цього року таких було 12%. Тобто кількість прихильників негайного голосування повільно зростає.
Ще 23% опитаних вважають, що вибори варто призначати після припинення вогню та отримання Україною серйозних безпекових гарантій, але до фінальної мирної угоди. Якщо скласти ці дві цифри, виходить ті самі 38%, які загалом не готові чекати повного завершення війни.
Безумовно, за цими відсотками стоять живі люди зі своїми аргументами. Хтось каже: «Влада має оновлюватися, навіть у складні часи». Інші — що спочатку треба закінчити війну, а вже потім думати про виборчі перегони. Але тут є важливий нюанс, про який соціологи не запитують. Що на це каже закон?
Що каже закон про вибори під час війни
Почнемо з головного. В Україні діє воєнний стан, введений 24 лютого 2022 року і відтоді неодноразово продовжений. І саме воєнний стан ставить хрест на будь-яких виборах — і президентських, і парламентських, і місцевих.
Основа цієї заборони — Закон «Про правовий режим воєнного стану». У статті 19 чітко написано: в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також місцевих виборів. Жодних винятків закон не передбачає.
Це не просто забаганка законодавців. Заборона пов’язана з реаліями війни: неможливо організувати повноцінне голосування на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій, для сотень тисяч військовослужбовців на передовій. Окрім того, проведення виборів — це величезний ресурс: люди, транспорт, системи зв’язку. І все це зараз працює на оборону.
Крім профільного закону, є й Конституція. Вона, щоправда, прямо не забороняє вибори під час війни, але містить норми, які опосередковано підтверджують логіку заборони. Наприклад, стаття 83 каже, що повноваження Верховної Ради тривають до обрання нового складу. А стаття 106 — що Президент виконує свої обов’язки до вступу на посаду новообраного. Іншими словами, навіть якщо строк повноважень закінчився, вони не припиняються автоматично — держава не може залишитися без влади.
Чому ж люди хочуть виборів
Тут ми підходимо до цікавого розриву між юридичною реальністю і суспільними настроями. Закон каже: вибори під час війни — неможливі. Але частина суспільства все одно бачить у них потребу.
Причини можуть бути різними. Одні втомилися від війни і політичної напруги, хочуть відчути контроль над ситуацією через демократичний процес. Інші вважають, що вибори додадуть легітимності владі на міжнародній арені — мовляв, партнери побачать, що Україна залишається демократією навіть під обстрілами. Ще хтось, можливо, просто хоче змін і не готовий чекати.
Але є й інший бік: 62% українців (якщо відрахувати згадані 38%) або не підтримують вибори взагалі, або вважають, що спочатку потрібна повна перемога та мир. Це переважна більшість. І вона, судячи з усього, краще відчуває правову та безпекову реальність.
А якщо уявити, що воєнний стан скасують?
Суто теоретично: якщо бойові дії припиняться і воєнний стан буде скасований, тоді вибори стануть юридично можливими. Але навіть у такому випадку залишиться безліч практичних запитань.
Наприклад, як забезпечити голосування для мільйонів українців, які виїхали за кордон? Як організувати процес на територіях, які щойно звільнили, де зруйнована інфраструктура? Як унеможливити втручання ворожих спецслужб, які напевно спробують вплинути на результати?
Це все технічні виклики, але вони повертають нас до головного: навіть коли заборона зникне, організувати чесні та безпечні вибори в країні, яка щойно вийшла з активної фази війни, буде вкрай складно.
Опитування, про яке ми говоримо, показує не лише цифри, а й суспільний запит на відкритий діалог про післявоєнний устрій. Запит є, але його реалізація пов’язана з десятками юридичних і безпекових умов. Поки триває воєнний стан, будь-які вибори в Україні неможливі — так каже закон. І навіть 38% тих, хто готовий голосувати, не змінюють цього факту. А ось коли настане мир, суспільству та владі доведеться шукати баланс між демократичними процедурами та реальними можливостями країни після війни.
