12 серпня в Луцьку водій Audi під час перевірки документів різко рушив з місця і травмував військовослужбовця територіального центру комплектування. Чоловік утік, але поліція швидко його розшукала, і тепер йому загрожує реальна кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 350 Кримінального кодексу України.
Як усе сталося насправді, що означає ця стаття і чому такі ситуації дедалі частіше потрапляють у кримінальні провадження – розберімося покроково.
Що трапилося на вулицях Луцька
За інформацією поліції, автомобіль Audi зупинили військовослужбовці ТЦК разом із патрульними. Це було планове оперативне відпрацювання, а не випадкова зупинка. Водієві – чоловікові 1986 року народження – почали перевіряти документи.
І ось тут усе пішло не за сценарієм. Замість того щоб спокійно дочекатися завершення процедури, водій натиснув на газ. Автівка рушила просто на військового, який стояв поруч. Наїзд стався, військовослужбовець зазнав травм, а керманич зник у невідомому напрямку.
Правоохоронці не гаяли часу. Провели оперативно-розшукові заходи, встановили місце перебування втікача і знайшли його автомобіль. Далі за справу взялися слідчі під процесуальним керівництвом прокуратури.
Що каже закон: розбираємо ч. 2 ст. 350 ККУ
Чоловікові оголосили підозру за частиною другою статті 350 Кримінального кодексу. Якщо говорити простою мовою, то ця норма стосується погроз або насильства щодо службової особи чи громадського діяча у зв’язку з їхньою діяльністю.
Тут важливий момент: військовослужбовець ТЦК під час виконання службових обов’язків прирівнюється до службової особи. Тобто напад на нього через те, що він виконує свою роботу, кваліфікується саме за цією статтею, а не як звичайне хуліганство чи тілесні ушкодження.
Саме друга частина статті 350 передбачає умисне заподіяння легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Тобто слідство вважає, що водій діяв не випадково, а навмисно, розуміючи, що перед ним військовий під час виконання обов’язків.
Яке покарання може отримати водій
Санкція ч. 2 ст. 350 ККУ доволі сувора. Вона передбачає обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. Тобто йдеться про цілком реальний тюремний термін.
Крім того, не варто забувати про втечу з місця події. Це окрема обставина, яка точно не додасть плюсів підозрюваному в очах суду. Хоча формально залишення місця ДТП кваліфікується за іншою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу, у комплексі це суттєво погіршує позицію захисту.
Тепер чоловікові доведеться пояснювати, чому він вирішив натиснути на педаль газу замість того, щоб вийти з авто і вирішити питання спокійно. І чи була в нього взагалі така можливість.
Чому такі справи стають дедалі помітнішими
Останніми роками суспільство жваво обговорює ситуації за участю працівників ТЦК. Хтось вважає їхню роботу законною, хтось ставиться до неї вкрай негативно. Але юридична реальність однакова для всіх: перешкоджання законній діяльності військовослужбовця або насильство щодо нього – це кримінал.
Коли людина намагається уникнути перевірки документів таким радикальним способом, вона лише погіршує власне становище. Якби водій просто відмовився щось підписувати чи висловив незгоду, правові наслідки могли б бути зовсім іншими. Наїзд на людину – це вже не про права і обов’язки, а про злочин.
Крім того, подібні інциденти автоматично привертають увагу громадськості та журналістів. Резонанс впливає і на слідство, і на майбутнє судове рішення.
Що буде далі у цій справі
Після оголошення підозри слідство має зібрати доказову базу. Ідеться про записи з камер відеоспостереження, свідчення очевидців, результати медичного обстеження потерпілого, висновки експертиз. Якщо провина буде доведена, чоловіка судитимуть.
Варто нагадати, що підозра – це ще не вирок. Кожна людина має право на захист, і саме у змагальному процесі суд установить, що насправді сталося на тій вулиці. Але сама кваліфікація за ч. 2 ст. 350 ККУ вже свідчить про серйозність намірів слідства.
Тепер у водія Audi є час подумати над лінією захисту. Але факт залишається фактом: замість того, щоб розв’язати ситуацію на місці, він створив собі значно більшу проблему. І ця проблема тепер має кримінально-правовий вимір.
