Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправною мобілізацію військовозобов’язаного чоловіка, якого затримали без законних підстав, не вручили жодної повістки та не зафіксували процедуру оповіщення на відео. Рішення у справі № 300/9029/25 ухвалили 13 серпня 2026 року, і воно цікаве насамперед тим, як суд оцінив сукупність порушень з боку територіального центру комплектування.
Давайте розберемося, що саме пішло не так і чому суд став на бік позивача.
Як усе почалося
Чоловік, про якого йдеться у справі, доглядав за хворою родичкою на непрофесійній основі. Це підтверджувалося офіційними документами: довідкою про отримання допомоги, висновком ЛКК, актом обстеження матеріально-побутових умов. Він проживав разом із підопічною, яка не могла самостійно пересуватися та потребувала стороннього догляду.
28 жовтня 2025 року його доставили до ТЦК. Вже 1 листопада начальник центру видав наказ про призов на військову службу під час мобілізації. Того ж дня чоловіка зарахували до списків особового складу військової частини.
Здавалося б, звичайна історія. Але коли адвокатка позивача почала розбирати деталі, виявилося, що процедура була геть не бездоганною.
Що виявив суд: хронологія порушень
Суд проаналізував матеріали справи і дійшов однозначного висновку – відповідач припустився значної кількості процедурних порушень. Ось головні з них.
Затримання без законних підстав. Це, мабуть, найяскравіший момент усієї справи. Згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затримати військовозобов’язаного можна лише у двох випадках: коли він відмовився від повістки (про що складається акт) або коли виявлено порушення ним правил військового обліку.
І ось тут суд помітив разючу деталь. У військово-обліковому документі позивача запис про порушення правил військового обліку з’явився 29 жовтня 2025 року. А затримали його та доставили до ТЦК 28 жовтня 2025 року – тобто за день до того, як хоч якесь порушення було зафіксоване в системі. Іншими словами, на момент затримання жодних законних підстав для цього не існувало.
Так само в матеріалах справи немає жодного доказу, що позивачу взагалі вручали повістку або що він від неї відмовився.
Відсутність направлення на ВЛК і повістки про призов. Суд встановив, що чоловіка направили на військово-лікарську комісію, однак у справі немає ані направлення на ВЛК, ані доказів вручення відповідної повістки. Крім того, повністю відсутні докази отримання позивачем повістки про призов на військову службу під час мобілізації та його відправлення до військової частини.
К слову, це не просто формальність. Від наявності чи відсутності факту вручення такої повістки залежить, зокрема, чи можна взагалі говорити про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення. Позбавивши чоловіка можливості отримати цю повістку, ТЦК фактично позбавив його і права на відмову від неї з усіма юридичними наслідками.
Відеофіксація: була чи не була? Представники ТЦК стверджували, що групі оповіщення видали справний відеореєстратор, про що зробили запис у журналі обліку. Пізніше пристрій повернули, а відеозаписи… видалили через закінчення 30-денного строку зберігання.
Суд поставився до цього аргументу критично. Видалення відеозаписів не може бути доказом того, що відеофіксація взагалі проводилася. Якщо відео немає, то й довести, що процедура оповіщення відбулась за всіма правилами, неможливо.
А що ж із відстрочкою?
Цікаво, що позивач наполягав: він надіслав до ТЦК документи для оформлення відстрочки. Однак суд цей аргумент відхилив.
Річ у тім, що чоловік справді відправив поштою певні папери – але серед них не було заяви встановленої форми. Натомість у конверті лежали лише документи, які підтверджували статус доглядальника. А відповідно до Порядку № 560, для отримання відстрочки потрібно подати саме заяву за формою, визначеною додатком 4 до цього Порядку. Довільний набір документів без належно оформленої заяви не вважається поданням на відстрочку.
Чесно кажучи, це суттєвий момент для кожного, хто планує оформлювати відстрочку: форма має значення, і нею не варто нехтувати.
Чому суд визнав мобілізацію протиправною
Сукупність порушень виявилася критичною. Суд наголосив на принципі верховенства права, за яким права і свободи людини є найвищою цінністю. В умовах воєнного стану заходи, пов’язані з мобілізацією, мають здійснюватися виключно в межах чинного законодавства.
Як зазначив суд, не кожне окреме процедурне порушення може бути підставою для скасування наказу. Але коли їх накопичується цілий букет – відсутність підстав для затримання, немає жодної врученої повістки, немає відеофіксації, немає направлення на ВЛК – це вже системна проблема, яка призвела до реального порушення прав людини.
Суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на принцип належного урядування і захисту законних очікувань. Державні органи не можуть діяти свавільно навіть у найскладніші для країни часи.
Що вирішив суд
Позов задовольнили частково. Суд:
- визнав протиправним і скасував наказ начальника ТЦК № 865 від 1 листопада 2025 року в частині призову позивача;
- скасував накази про зарахування чоловіка до списків особового складу військової частини;
- зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби.
Водночас суд відмовив у вимогах до першої військової частини, оскільки позивача звідти вже виключили ще 18 грудня 2025 року – правовідносини між ними на момент розгляду справи припинилися.
На користь позивача також стягнули 968,96 грн судового збору.
Це рішення – гарна ілюстрація того, що навіть у період загальної мобілізації, запровадженої Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», процедура має значення. Формальності, якими часто нехтують на місцях – вручення повісток, відеофіксація, належне оформлення документів – можуть стати тим самим каменем, об який розбивається весь мобілізаційний наказ.
