Виключення відомостей про розшук з Реєстру Оберіг стало реальним результатом судового спору у Дніпрі. Дніпропетровський окружний адміністративний суд 21 жовтня 2026 року повністю задовольнив позов військовозобов’язаного (справа №160/21456/26, суддя О.С. Луніна). Чоловік доводив просту річ: він давно стоїть на обліку, повісток не отримував, а в застосунку Резерв+ раптом з’явилися штрафи і позначка про розшук. Давайте розберемося, як таке трапляється і що саме перевіряв суд.
Що побачив чоловік у Резерв+
Позивач перебуває на військовому обліку з 27 вересня 2021 року. Це підтверджує тимчасове посвідчення військовозобов’язаного та витяг з електронного військово-облікового документа. Свої дані він уточнив вчасно – 29 червня 2024 року.
25 лютого 2026 року, оновлюючи профіль у Резерв+, чоловік побачив несподіване. У документі з’явилася причина розшуку – не прибув за повісткою до ТЦК, а дата початку розшуку 12 лютого 2026 року. У розділі штрафів висіли дві позиції: не став на військовий облік і не прибув за повісткою.
Адреса проживання при цьому не змінювалася. Зареєстроване і фактичне місце проживання збігалися, і людина спокійно перебувала на обліку за місцем проживання. Обов’язок повідомляти про зміну адреси в семиденний строк встановлює частина 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Тут змінювати було нічого, тому й порушення не виникло.
Що відповів ТЦК
Відповідач заперечував. Логіка така: система АІТС Оберіг сама формує у застосунку повідомлення про порушення правил обліку, коли ТЦК надсилає до поліції звернення щодо доставлення особи. Сам ТЦК, мовляв, до Реєстру таких відомостей не вносить.
За версією відповідача, чоловікові рекомендованим листом направляли повістку №5978580 з вимогою з’явитися 17 січня 2026 року о 09:00. Він не прийшов. Після цього система автоматично сформувала електронне звернення №4692649 до органів Національної поліції.
Лист від 8 липня 2026 року за вих. №1395/2895/4 підтвердив цю позицію. У ньому ТЦК порадив чоловікові з’явитися з документами, щоб вирішити питання про зняття з розшуку.
Де закон поставив крапку
Ключове питання звучало так: чи можна вносити до Реєстру відомості про порушення правил військового обліку, якщо людину до відповідальності не притягували? Суд відповів – ні.
Пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» прямо перелічує, що саме потрапляє до персональних даних. Це відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП: дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови.
Тобто до Реєстру вносять не сам факт порушення, а його наслідок – притягнення до відповідальності. А ще Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» у статті 5 називає ТЦК органом ведення Реєстру. Отже, саме ТЦК відповідає за актуальність бази.
За статтею 235 КУпАП керівники територіальних центрів комплектування розглядають справи за статтями 210 і 210-1 та накладають стягнення. Протокол і постанова – обов’язкові елементи цієї процедури.
У справі жодного протоколу і жодної постанови не було. Цю обставину відповідач навіть не заперечував. Виходить, вносити до Реєстру було нічого.
Порядок №1487 у пункті 79 дозволяє ТЦК звертатися до поліції для доставлення особи. Але лише тоді, коли йдеться про людей, які вчинили правопорушення за статтями 210 або 210-1 КУпАП. Саме звернення до поліції вже передбачає наявність факту порушення.
Пункт 56 того ж Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, описує, які дані має містити таке звернення. Це прізвище, ім’я та по батькові, адреса задекларованого місця проживання, дата народження, підстава та унікальний вихідний номер. У нашій справі підстава виглядала примарно, адже реального порушення не було.
Історія з повісткою, яка не витримала перевірки
Окремо суд перевірив розповідь про повістку. Пункт 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, дозволяє надсилати повістку рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.
Але пункт 41 того ж Порядку №560 чітко каже, що вважається належним підтвердженням оповіщення. Це або особистий підпис про отримання, або відеозапис вручення, або день отримання листа за даними поштового оператора.
Тут важливий момент. Відповідач не надав жодного доказу направлення та вручення повістки. З трекінгу Укрпошти за ТТН №R067059408159 видно, що відправлення взагалі не знайдено.
Без підтвердженого оповіщення немає і факту порушення. А якщо немає факту, немає й підстав для внесення інформації до Реєстру та для звернення до поліції. Саме так сформулював суд.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про порушення правил військового обліку в частині не постановки на облік та неприбуття за повісткою.
Далі – виключення відомостей про розшук з Реєстру Оберіг. Суд зобов’язав відповідача прибрати з бази дані про порушення та про розшук від 12 лютого 2026 року. Крім того, ТЦК має відкликати всі звернення і доручення до органів Національної поліції щодо розшуку, адміністративного затримання та доставлення чоловіка.
Судові витрати поклали на відповідача. З бюджетних асигнувань стягнуто 1331,20 грн судового збору. Це стандартний підхід за частиною 1 статті 139 КАС України.
Що з цього варто взяти собі
Кілька практичних думок. По-перше, запис у Резерв+ про розшук або штраф не завжди означає, що процедура справді відбулася. Іноді це лише слід автоматичного формування звернення до поліції.
По-друге, відповідь ТЦК легко перевірити. Якщо вам кажуть, що повістку надсилали, попросіть підтвердити вручення. Номер ТТН, трекінг, підпис або відео – усе це або є, або його немає.
По-третє, факт перебування на обліку нерідко плутають із непостановкою на облік. У цій справі чоловік стояв на обліку з 2021 року, адресу не змінював, тож докір про непостановку на облік просто не мав ґрунту.
Корисний і приклад звернення адвоката. 2 липня 2026 року представник позивача подав заяву про зміни в Реєстрі, де просив підтвердити факт перебування на обліку, анулювати помилковий статус і закрити провадження. Лист вручили 6 липня. Відповідь ТЦК від 8 липня нічого не змінила, і це стало ще одним аргументом у суді.
Ще одна деталь: заяву варто подавати письмово і з підтвердженням вручення. У цій справі лист із заявою вручили за довіреністю, і це дало змогу довести, що ТЦК мав час відреагувати, але не зробив цього.
Тож виключення відомостей про розшук з Реєстру – не абстрактна надія, а цілком робочий результат. Головне – зібрати витяг з Резерв+, підтвердити перебування на обліку та перевірити, чи існує реальне підтвердження вручення повістки. Якщо такого підтвердження немає, а протокол за статтею 210 КУпАП не складали, позиція ТЦК у суді виглядає дуже слабко.
