Виключення з військового обліку – це не пауза й не тимчасова відстрочка. Це повне припинення відносин між людиною та військом. І коли територіальний центр комплектування такі правила ігнорує, втручається суд. Саме так сталося у справі № 160/21321/26, яку 22 вересня 2026 року розглянув Дніпропетровський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ількова В.В.
Далі розповім, як чоловіка, якого за станом здоров’я виключили з військового обліку, через три роки знову мобілізували – і що з цього вийшло.
Як усе почалося
Історія тягнеться з 2023 року. 27 квітня військово-лікарська комісія при районному ТЦК оглянула чоловіка і визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – графа ІІ статті 41а Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008. Згодом, 10 травня 2023 року, це рішення підтвердила вищестояща обласна ВЛК.
11 травня 2023 року чоловікові видали тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. У розділі 14 прямо записали: виключений з військового обліку військовозобов’язаних на підставі рішення ВЛК за станом здоров’я. Запис скріпили печаткою. По суті, з цього моменту людина офіційно перестала бути військовозобов’язаною.
Ключове слово тут – «виключений», а не «знятий». Різницю між цими поняттями суди підкреслюють постійно, і вона важить дуже багато.
Ранок 9 липня 2026 року
А тепер перенесемося в 2026 рік. Уранці 9 липня чоловік вийшов з дому. У дворі стояв легковий автомобіль, який, за матеріалами справи, повіз його до приміщення ТЦК. Дорогою він показував документи й пояснював: я не військовозобов’язаний, мене виключили з обліку.
У відповідь почув, що його внесли до списку на видання наказу про призов. Потім була лікарня в Кривому Розі. Там 9 липня 2026 року військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв’язку та охорони.
Згоди на мобілізацію чоловік не давав, про це прямо сказано в позові. Уже 10 липня 2026 року своїм наказом № 746-ОС командир військової частини зарахував його до списків особового складу та на всі види забезпечення. Людина, яка, за документами, не була військовозобов’язаною, раптом стала солдатом.
Для допомоги чоловік звернувся до адвоката. Той надіслав запит до військової частини, отримав копію витягу з наказу та поіменний список військовозобов’язаних. Стало зрозуміло: порушення системне, і без суду тут не обійтися.
Що каже закон
Тепер про норми. Основний орієнтир – частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Там наведено вичерпний перелік підстав для виключення з військового обліку. Серед них – визнання громадянина непридатним до військової служби.
Логіка проста: якщо перелік вичерпний, то й підстав для повторного взяття на облік обмаль – і виключення туди не входить. Людину, яку раніше виключили з обліку за станом здоров’я, повторному взяттю не піддають. Це висновок суду, і він спирається на букву закону.
Окремо суд спинився на плутанині зі «зняттям» з обліку. У військовому квитку місцями стояла саме відмітка про зняття. Та Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24 дав чітке роз’яснення: громадяни, які підлягають виключенню з обліку, втрачають статус військовозобов’язаного, а зняті з обліку – статус зберігають.
Простими словами, це два різні правові наслідки, і плутати їх не можна. Суд визнав відмітку про зняття такою, що суперечить статті 37 Закону № 2232-XII, і назвав її формальною. Адже право на виконання державою її ж гарантій не повинно залежати від того, хто саме в ТЦК недбало заповнив документ.
Не останню роль зіграли підзаконні акти. Ведення Реєстру регулюють Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» № 1951-VIII, Порядок організації та ведення військового обліку № 1487, Порядок оформлення військово-облікового документа № 559 та Положення про ТЦК № 154. З них випливає обов’язок ТЦК тримати в Реєстрі повну й достовірну інформацію про особу.
Ще один важливий момент – принцип правової визначеності. Конституційний Суд України у рішенні від 29 червня 2010 року у справі № 1-25/2010 наголосив: обмеження прав людини допустиме лише тоді, коли людина може передбачити наслідки своєї поведінки. Чоловік мав законні підстави вважати, що він виключений з обліку. Виходить, і обов’язку з’являтися за повісткою в нього не було.
Окремо варто згадати Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації № 560. Він описує, як саме має відбуватися оповіщення та прибуття військовозобов’язаних. Але ж людина, виключена з обліку, військовозобов’язаною вже не є. Отже, і повістка, надіслана їй для уточнення даних, втрачає сенс.
Чим закінчилася справа
Суд задовольнив позов у повному обсязі. Що це означає на практиці? Визнано протиправними дії ТЦК щодо взяття чоловіка на військовий облік як особи, раніше визнаної непридатною з виключенням з обліку. Так само протиправним визнано внесення до Реєстру відомостей про проходження ним ВЛК 9 липня 2026 року.
Далі по пунктах:
- ТЦК зобов’язали виключити відомості про ВЛК від 9 липня 2026 року;
- скасовано наказ про призов на військову службу під час мобілізації – у частині, що стосується цього чоловіка;
- ТЦК зобов’язали виключити його з військового обліку військовозобов’язаних;
- скасовано наказ № 746-ОС від 10 липня 2026 року в частині зарахування до списків особового складу;
- військову частину зобов’язали виключити чоловіка зі своїх списків.
Розподіл судових витрат суд не здійснював. Рішення ухвалено в межах строку, передбаченого статтею 258 КАС України, а його повний текст складено 22 вересня 2026 року. Оскаржити його можна протягом тридцяти днів у порядку статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що з цього винести
Історія показує річ, про яку багато хто забуває. Навіть у воєнний стан формальна «галочка» в потрібній графі не замінює рішення ВЛК. Якщо людину справді виключено з військового обліку за станом здоров’я, це не примха й не лазівка, а встановлений законом статус.
Є тут і практична порада. У подібних справах тягар доказування лежить на відповідачеві – так прямо сказано в статті 77 Кодексу адміністративного судочинства. Тобто саме ТЦК має довести правомірність своїх дій, а не людина – свою непридатність. І суд окремо відзначив, що належних доказів відповідач так і не надав.
Суд згадав і ще одну думку, від якої нікуди не дітися. Питання мобілізації сьогодні надзвичайно чутливі, адже триває воєнний стан і людських ресурсів справді бракує. Проте, як підкреслив суд, жоден дефіцит не виправдовує порушення, скоєні щодо конкретної людини. Повторний медогляд і призов того, кого раніше визнали непридатним, не мають жодної передбаченої законом підстави.
А для тих, хто тримає в руках подібні документи, порада банальна, але дієва: зберігайте тимчасове посвідчення, довідки ВЛК і виписки з Реєстру. Саме папери стали тією опорою, на якій трималася вся позиція в суді.
