Виїзд дитини за кордон без другого з батьків – ситуація, яка щодня виникає в тисячах українських родин. Хтось їде на лікування, хтось рятується від війни, а хтось просто хоче показати дитині море. Під час воєнного стану держава справді пішла назустріч і прибрала купу бюрократичних бар’єрів. Але розслаблятися рано: є випадки, коли без нотаріуса вас просто не випустять за кордон. Розбираємося, що до чого.
Коли без нотаріуса – ніяк
Почнемо з головного: нотаріально посвідчена заява про згоду на виїзд дитини – це не універсальний документ, який потрібен «про всяк випадок». Вона оформлюється тільки тоді, коли цього прямо вимагає закон. Жодної самодіяльності.
Уявіть собі: ви стоїте на кордоні, а прикордонник просить показати нотаріальну згоду другого з батьків. Якщо закон у вашій ситуації її не вимагає – ви маєте повне право її не надавати. І навпаки: якщо вимагає, а у вас її немає – далі кордону ви не поїдете. Розворот машини, зіпсований настрій, зірвані плани. Краще розібратися заздалегідь.
Кому ж ця згода потрібна? Насамперед ідеться про дітей до 16 років. Згода другого з батьків може знадобитися у двох основних випадках:
– дитина виїжджає у супроводі одного з батьків, і ситуація підпадає під конкретні норми, визначені Правилами перетинання державного кордону;
– дитина подорожує з іншою повнолітньою особою – тренером, керівником гуртка, далеким родичем чи будь-ким, кого уповноважили батьки.
Ключове слово тут – «може знадобитися». У кожному окремому випадку треба звірятися з чинними правилами. Бо ситуація, коли дитина їде з мамою до Польщі, і ситуація, коли вона летить із тіткою до Іспанії, – це дві різні юридичні історії. І вимоги до документів у них можуть бути протилежними.
Що взяти з собою до нотаріуса
Якщо ви вже точно знаєте, що згода потрібна, ось ваш мінімальний набір документів:
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу того, хто дає згоду;
– реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), за наявності;
– свідоцтво про народження дитини.
Цього зазвичай достатньо. Але іноді нотаріус може попросити щось додаткове – скажімо, документи, що підтверджують ваш родинний зв’язок із дитиною, або папери, які пояснюють, чому другий із батьків не може особисто дати згоду. Уточнюйте це заздалегідь, щоб не бігати двічі. Більшість нотаріусів охоче консультують телефоном ще до вашого візиту.
А тепер хороші новини: коли згода не потрібна
Ось тут найприємніша частина. Після 24 лютого 2022 року уряд суттєво спростив життя батькам, і виїзд дитини за кордон без другого з батьків став реальністю для значно більшої кількості ситуацій.
Сьогодні дитина може перетнути державний кордон без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо вона подорожує:
– у супроводі одного з батьків;
– із бабусею, дідусем, повнолітніми братом чи сестрою;
– із мачухою або вітчимом;
– з іншою особою, яку один із батьків уповноважив за законом.
Це вже покриває левову частку реальних життєвих сценаріїв. Але є ще цілий перелік випадків, коли згода другого з батьків не потрібна за визначенням – незалежно від того, хто супроводжує дитину. Ідеться про ситуації, коли другий із батьків:
– помер;
– позбавлений батьківських прав;
– визнаний безвісно відсутнім;
– визнаний недієздатним;
– є іноземцем або особою без громадянства.
Сюди ж додається варіант, коли є рішення суду, що прямо дозволяє виїзд дитини без його згоди. Плюс ще кілька специфічних випадків, передбачених законодавством. До речі, у всіх цих ситуаціях вам потрібно буде показати прикордонникам документ, який підтверджує відповідний факт: свідоцтво про смерть, рішення суду, довідку про визнання безвісно відсутнім тощо. Саме по собі слово тут не працює – потрібен папір.
Як війна переписала правила
До повномасштабного вторгнення виїзд дитини за кордон без другого з батьків був майже неможливим без нотаріальної згоди. Вимагалася вона практично в кожному випадку, коли дитина перетинала кордон лише з одним із батьків. Це створювало море проблем – особливо для родин, де батьки вже розлучилися, живуть у різних містах або один із них давно за кордоном.
Воєнний стан змусив державу переглянути ці вимоги. Логіка проста й зрозуміла: коли країна у стані війни, родини повинні мати можливість швидко та безпечно виїхати. Жодних тижнів очікування, жодних черг до нотаріуса – тільки те, що справді необхідно. Уряд вніс зміни до Правил перетинання державного кордону, і тепер у більшості типових ситуацій другий із батьків фізично не потрібен ані на кордоні, ані в нотаріальній конторі.
Але – і це принципове «але» – спрощення не дорівнює скасуванню. Окремі ситуації й досі потребують або нотаріальної згоди, або інших документів, які підтверджують право на виїзд. До того ж, не забувайте про головний нюанс: країна, куди ви прямуєте, може мати власні правила. І вони можуть бути значно суворішими за українські. Скажімо, деякі країни ЄС принципово вимагають нотаріально посвідчену згоду другого з батьків незалежно від того, що написано в українському законі.
Що найчастіше питають батьки
Дитина їде лише з мамою або татом – чи потрібна згода другого?
Під час воєнного стану в переважній більшості випадків – ні. Один із батьків має право самостійно супроводжувати дитину через кордон. Але є нюанс: якщо другий із батьків письмово заперечує проти виїзду, ситуація ускладнюється, і тоді вже може знадобитися суд.
Чи можна відправити дитину з бабусею?
Так, можна. Дитина може виїхати у супроводі бабусі, дідуся, повнолітніх братів і сестер, мачухи або вітчима. Головне – щоб усі інші вимоги були дотримані.
Чи можна оформити одну згоду одразу на кілька поїздок?
Цілком. У заяві можна вказати конкретний період – скажімо, пів року або рік – протягом якого дитина зможе виїжджати за кордон кілька разів. Це дуже зручно, якщо попереду не одна, а кілька запланованих подорожей. Зміст заяви залежатиме від мети поїздок, і нотаріус допоможе вам правильно це сформулювати.
Чи впливає країна призначення на перелік документів?
Ще й як впливає. Навіть якщо українське законодавство дозволяє виїзд без жодної нотаріальної згоди, країна призначення може вимагати її в обов’язковому порядку. Деякі держави мають украй суворі правила в’їзду для неповнолітніх іноземців. Тому перед поїздкою обов’язково перевіряйте вимоги через консульство або офіційний сайт прикордонної служби тієї країни, куди прямуєте.
Де оформлювати згоду?
У будь-якого нотаріуса – державного чи приватного. З погляду закону різниці між ними немає. Головне, щоб це був ліцензований спеціаліст. До речі, вартість послуги та терміни теж приблизно однакові, тож обирайте того, хто ближче або зручніше за часом.
Що перевірити перед тим, як пакувати валізи
Перед поїздкою зробіть три прості кроки. Перший: з’ясуйте, чи вимагає українське законодавство нотаріальну згоду саме у вашій ситуації. Другий: перевірте правила в’їзду для неповнолітніх у країні призначення. Третій: підготуйте всі документи – свідоцтво про народження дитини, ваш паспорт, а якщо є обставини, що пояснюють відсутність другого з батьків, то й відповідні підтвердження.
Виїзд дитини за кордон без другого з батьків – не та тема, де можна покладатися на поради з форумів чи розповіді знайомих. Правила змінюються, воєнний стан вносить свої корективи, і те, що працювало пів року тому, сьогодні може виявитися неактуальним. Година, витрачена на перевірку зараз, убереже вас від годин нервів на кордоні потім.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
