Відео з Одеси, де чоловік у військовій формі б’є підлітка, сколихнуло мережу. Але виявилося, що це не просто конфлікт – це спланована провокація біля ТЦК. Кадри, які облетіли всі пабліки 18 серпня, спочатку викликали хвилю обурення. А вже за кілька годин ситуація почала обертатися зовсім іншою стороною. Давайте розберемо, що насправді сталося, і які правові наслідки чекають на учасників цієї історії.
Сам інцидент стався біля будівлі одного з одеських територіальних центрів комплектування. На відео видно, як працівник ТЦК притискає хлопця до автомобіля, а потім завдає удару по обличчю. Виглядає це, м’яко кажучи, негарно. І перша реакція глядачів була однозначною: військовий перевищив свої повноваження. Одеський обласний ТЦК та СП відреагував миттєво – призначив службове розслідування. Але вже згодом з’ясувалися деталі, які перевертають усе з ніг на голову.
Підліток не просто опинився у неправильному місці. Він свідомо влаштував провокацію біля ТЦК на замовлення блогера, відомого під ніком ЛілТрамп. За це хлопець отримав грошову винагороду. Тобто йшлося не про спонтанну сварку, а про чітко спланований сценарій, метою якого було викликати агресію з боку військового та зняти це на камеру. Коли ця інформація спливла, акценти змістилися: замість «жертви» перед нами – організатор інсценування.
І ось тут починається найцікавіше з погляду права. Кожен із учасників цієї сцени може опинитися на різних боках кримінального провадження. І той, хто бив, і той, хто підбурював, і навіть той, хто платив за видовище.
Почнімо з працівника ТЦК. Його дії на відео кваліфікуються як насильство, і це факт. Але ключове питання: чи був цей удар відповіддю на реальну загрозу, чи звичайним перевищенням влади? Якщо підліток справді провокував – ображав, хапав за форму, намагався спровокувати бійку, – військовий міг діяти в стані необхідної оборони. Це передбачено статтею 36 Кримінального кодексу України. Захист має бути співмірним небезпеці: якщо вам загрожує ляпас, не можна діставати зброю. Але якщо фізичний контакт уже почався, короткочасний удар для припинення агресії – річ цілком виправдана.
З іншого боку, якщо слідство доведе, що військовослужбовець ударив підлітка не через необхідність, а суто через емоції, йому може загрожувати стаття 426-1 КК України – перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. А якщо спричинено легкі тілесні ушкодження, то паралельно можуть застосувати і статтю 125. Тут важливий момент: працівник ТЦК – це не поліцейський і не представник правоохоронного органу в класичному розумінні. Він є військовослужбовцем, але його владні повноваження щодо цивільних осіб обмежені. Тому звинувачення за статтею 365 (перевищення влади) навряд чи спрацює, а от військова стаття – цілком.
Тепер подивимося на підлітка. Йому, залежно від віку, може загрожувати відповідальність за хуліганство (стаття 296 КК). Якщо він діяв групою осіб або з особливою зухвалістю, це вже частина друга чи третя. Оплачена провокація біля ТЦК, та ще й знята на відео для розкрутки блогера, – це класичний приклад грубого порушення громадського порядку. Крім того, дії хлопця можна розглядати як опір представникові влади, хоча тут виникає спірний момент. Як я вже казав, працівник ТЦК не виконує поліцейських функцій. Але якщо він перебував при виконанні службових обов’язків (наприклад, охороняв будівлю), то фізична протидія йому може тягнути статтю 342. Питання дискусійне, і остаточне рішення залишиться за судом.
А тепер про того, хто залишився в тіні. Блогер, який замовив провокацію та оплатив її, ризикує найбільше. Якщо буде доведено, що він організував хуліганські дії, йому загрожує відповідальність як організатору злочину (частина третя статті 27 КК). Тобто він відповідатиме за тією ж статтею, що й виконавець, – за хуліганство. А якщо дії підлітка кваліфікують як опір військовослужбовцю, то блогер стає співучасником цього злочину. Плюс до всього, використання неповнолітнього для вчинення правопорушення – обтяжуюча обставина. І не забуваймо про можливу статтю 304 – втягнення неповнолітнього в протиправну діяльність. Тут покарання може бути цілком реальним, аж до позбавлення волі.
Службове розслідування, яке призначив Одеський обласний ТЦК, теж має свої нюанси. Воно не замінює кримінального провадження, але може вплинути на дисциплінарну відповідальність військового. Якщо з’ясується, що він діяв у межах необхідної оборони, його виправдають. Якщо ні – чекай догани, пониження в посаді або навіть звільнення. А от на цивільних учасників це розслідування не поширюється, ними займатиметься вже поліція.
Коли йдеться про такі історії, важливо не піддаватися емоціям. Перше враження від відео – огида до того, хто б’є дитину. Але коли дізнаєшся, що «дитина» отримала гроші за цю сцену, а удар був частиною постановки, ситуація перестає бути чорно-білою. Право якраз і існує для того, щоб відокремити зерна від полови. Кожен епізод цієї провокації біля ТЦК буде розглянуто окремо: дії військового, дії хлопця, роль замовника. І лише після цього можна буде сказати, хто насправді постраждав, а хто – зловмисник.
Кілька слів про репутаційні ризики. Іноді публічний розголос завдає більше шкоди, ніж судове рішення. Навіть якщо військового повністю виправдають, осад залишиться. А підліток, який заробляв на провокації, може надовго закрити собі шлях до нормальної роботи чи навчання – база даних правоохоронців пам’ятає все. Тому, якою б не була спокуса швидкого заробітку на скандалі, варто спершу порадитися з юристом. Або хоча б із власним здоровим глуздом.
Наразі триває перевірка, і остаточних обвинувачень нікому не висунуто. Але вже зрозуміло: ця справа стане показовою для всіх, хто намагається використовувати військових як декорацію для власного піару. Чи буде удар по обличчю визнаний необхідною обороною? Чи понесе блогер кримінальну відповідальність за організацію злочину? Відповіді на ці запитання ми отримаємо вже скоро. А поки що – слідкуємо за розвитком подій і тримаємо емоції під контролем.
