Цифра 270 млрд. гривень прозвучала не на прес-конференції, а на закритій зустрічі уряду з парламентськими фракціями. Народний депутат Ярослав Железняк одразу поділився почутим у своєму телеграм-каналі: за словами першого віцепрем’єра Юлії Свириденко, саме стільки потрібно, щоб закрити дірку в армійському бюджеті та запустити обіцяну реформу заробітних плат. Ці гроші не про «було б добре», а про те, без чого військо просто не витягне наступний рік.
Звідки взялися 270 млрд: дві цифри, які не можна ігнорувати
Сума складається з двох частин, і жодна з них не є дрібницею. Перші 150 млрд. грн. – це дефіцит, який уже є. Тобто армія прямо зараз недоотримує кошти на найнеобхідніше, і це без жодних змін у системі виплат. Другі 120 млрд. – ціна реформи оплати праці, яку анонсували не раз і яка мала б нарешті зробити військову службу фінансово привабливою. Додайте ці дві цифри й отримаєте 270 млрд. – суму, що дорівнює приблизно третині всіх податків, які держава збирає за рік.
Коли чуєш такі числа, легко розгубитися. Але давайте розкладемо по поличках, куди саме мають піти ці гроші.
150 млрд. просто зараз – на що їх не вистачає
Уявіть собі військову частину, яка працює на межі. Боєприпаси є, але не в потрібній кількості. Техніка їздить, але ремонтувати її стає дедалі дорожче. Пальне, харчування, форма, медикаменти – усе це не падає з неба, а купується за бюджетні гроші. І от уже зараз, без жодних експериментів із зарплатами, армія потребує на 150 млрд. більше, ніж закладено в кошторис.
Це не означає, що солдати залишаться голодними чи без зброї. Але це означає, що фінансисти змушені будуть перекидати кошти з однієї статті на іншу, затягувати платежі, відкладати закупівлі. У масштабах країни таке латання дірок призводить до накопичення втоми. І ця втома має цілком конкретний цінник – 150 млрд грн.
Реформа оплати праці: +120 млрд., які змінюють правила гри
А тепер до поточного дефіциту додайте ще одне зобов’язання. Уряд уже не вперше обіцяє переглянути зарплати військових. Ідея проста: замість того щоб боєць отримував десяток різних надбавок – за інтенсивність, за секретність, за вислугу, за умови – має з’явитися чітка система. Базовий оклад плюс плата за посаду плюс фіксована бойова винагорода. І розміри цих виплат мають бути такими, щоб людина не думала про підробіток, а зосереджувалася на службі.
За оцінками уряду, така реформа коштуватиме додатково 120 млрд. грн на рік. Це не просто індексація на відсоток-два. Йдеться про кратне підвищення для рядового й сержантського складу. Наприклад, стрілець, який сьогодні отримує 20–25 тис. грн, міг би розраховувати на 50–70 тис. Для офіцерів цифри ще вищі. І це справді здатне переламати ситуацію з кадрами, коли фахівці йдуть у цивільне життя, бо там стабільніше.
Масштаб, який важко осягнути: 54 роки «Доступних ліків»
Коли політики називають мільярди, око «замилюється». Щоб зрозуміти, наскільки це величезна сума, достатньо одного порівняння. Річний бюджет програми «Доступні ліки», якою користуються мільйони українців, – близько 5 млрд. грн. Виходить, що 270 млрд. – це 54 роки такої програми. Або ж майже половина всіх грошей, які держава збирає від податку на доходи фізичних осіб за рік.
І це порівняння не для того, щоб когось налякати. Воно потрібне, щоб ми всі усвідомили: війна – це не просто новини з фронту. Це колосальний фінансовий тягар, який лягає на плечі кожного платника податків. І коли кажуть «армія – пріоритет номер один», за цими словами стоять саме такі цифри.
Чому оборонний бюджет-гігант однаково тріщить
Але зачекайте, скажете ви, хіба на оборону не виділяють і без того шалені гроші? У 2026 році бюджет сектору безпеки й оборони перевищив 2,5 трлн. грн. – це більше чверті всього ВВП країни. Здавалося б, вистачить на все. Проте є нюанс: більша частина цих коштів спрямовується на зброю, техніку, утримання підрозділів. А пряме фінансування зарплатного фонду – це майже виключно внутрішній ресурс. Міжнародні партнери допомагають танками, ракетами, навчанням, але не дають живих грошей у кишеню українським солдатам. Цю ношу несемо ми самі.
Інфляція, мобілізація та інші мовчазні пожирачі грошей
Інфляція – тихий злодій, який знецінює навіть найбільші бюджети. Якщо ще два роки тому 100 млрд. могли закрити значно більше потреб, то сьогодні ті ж гроші «схудли» майже на третину. Додайте до цього збільшення чисельності війська – адже мобілізація триває, кількість підрозділів зростає, і кожному новому бійцю потрібно платити. Плюс постійне зростання цін на пальне, запчастини, медичне обладнання. Усе це разом і створює той самий дефіцит у 150 млрд., який не залежить від чиєїсь недбалості, а є прямим наслідком війни.
Як насправді має виглядати нова система зарплат
Щоб реформа запрацювала, недостатньо просто додати грошей. Потрібно повністю перебудувати бухгалтерію військових частин, змінити законодавство, прибрати десятки незрозумілих коефіцієнтів. Наприклад, зараз командир може впливати на премію підлеглого, і це створює ґрунт для нерівності. Нова система пропонує три рівні: звання, посада, бойові. І все. Жодних «за складність», «за напруженість», «за особливі умови». Для бійця це означає прозорість – він знатиме, скільки отримає, незалежно від настрою начальника. А для держави – можливість планувати видатки, а не гасити щомісячні пожежі.
Проте навіть найкрасивіша система не запрацює без 120 млрд. на рік. Саме тому ці гроші не можна назвати додатковими побажаннями – це ціна самого переходу на нові правила.
Що станеться, якщо 270 млрд. не знайдуться вчасно
Якщо чесно, катастрофи не станеться – одразу. Армія не розвалиться, бо вона звикла працювати в умовах нестачі. Але почнеться повільне сповзання вниз. Частини будуть рідше оновлювати техніку, менше закуповувати засоби зв’язку, затримувати виплати. Бійці це помітять, хоча рідко скаржаться вголос. Найкритичніше – люди почнуть іти. Не масово, але ті, хто тримає на собі складну роботу: зв’язківці, оператори дронів, медики. Саме їх переманює цивільний ринок із зарплатами хай і нижчими, зате стабільними.
Тому питання не в тому, чи виживе армія. Виживе. Питання в тому, чи зможе вона воювати так само ефективно через рік-два без цих коштів. І відповідь, яка пролунала на закритій зустрічі, звучить досить прямо: ні, не зможе.
Коли наступного разу почуєте, що армія повністю забезпечена, згадайте про 270 млрд. грн. Ця цифра не про чиїсь амбіції. Вона про те, скільки насправді коштує безпека країни, яка воює. І поки триває війна, ця ціна буде тільки зростати.
