Вступна кампанія тільки набирає обертів, а у приймальних комісіях уже виникають непрості ситуації. Частина абітурієнтів приносить військово-облікові документи, де в застосунку «Резерв+» світиться позначка «У розшуку». Одні навчальні заклади приймають такі документи без зайвих питань. Інші радять спочатку розібратися з ТЦК, а потім повертатися.
Давайте подивимося, що каже закон.
Що зобов’язаний перевірити заклад освіти
Коли абітурієнт приходить вступати, виш має чіткий перелік дій щодо його військового статусу. Цей перелік не вигаданий чиєюсь фантазією, а закріплений у пункті 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Його затвердили постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за номером 1487.
Отже, навчальний заклад повинен зробити дві речі. По-перше, перевірити сам військово-обліковий документ, який подає вступник. По-друге, з’ясувати, чи перебуває він на військовому обліку взагалі.
К слову, жодних додаткових обов’язків у цьому пункті не прописано. Немає там норми, яка б вимагала від приймальної комісії аналізувати статуси в «Резерв+» або відстежувати, чи не розшукує ТЦК цю людину. Заклад перевіряє факт обліку та наявність документа, крапка.
Чи можна допускати до іспитів і співбесід
Тут усе досить просто. Закон не забороняє освітнім установам приймати військово-облікові документи зі статусом «У розшуку». Не забороняє він і допускати таких абітурієнтів до співбесід та вступних випробувань.
І це логічно. Вступна кампанія регулюється передусім освітнім законодавством, а не мобілізаційним. Позначка в «Резерв+» – це сигнал для самого військовозобов’язаного і для ТЦК, а не для приймальної комісії університету. Виш не є органом військового управління і не виконує функцій розшуку. Його завдання – організувати чесний відбір студентів за результатами іспитів або співбесід.
А що з самим зарахуванням
Буває, що адміністрація навчального закладу нервує: а раптом оштрафують? Давайте внесемо ясність. Виявлення факту перебування особи в розшуку через систему «Резерв+» не є законною підставою для відмови в зарахуванні на навчання.
Заклад освіти має повне право зарахувати такого призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Жодних спеціальних погоджень із ТЦК для цього не потрібно. Штрафних санкцій навчальному закладу теж боятися нема чого. Законодавство не містить норми, яка б карала виш за те, що він прийняв на навчання людину, яку розшукує ТЦК.
Чому ж тоді виникають різні підходи
Річ у тім, що багато навчальних закладів перестраховуються. Для них простіше попросити абітурієнта спочатку вирішити питання з ТЦК, аніж потім пояснювати щось перевіряльникам. Але ця пересторога не має під собою правового ґрунту.
Тут важливий момент: сама по собі позначка «У розшуку» у «Резерв+» – це ще не вирок і не остаточний юридичний статус. Система може показувати її через те, що ТЦК колись надіслав повістку, а людина її не отримала, змінила адресу або не уточнила свої дані. Іноді розшук оголошують за формальними ознаками, без реальних спроб знайти людину. Тож відмовляти людині в освіті через таку позначку – це подвійне покарання, не передбачене законом.
Чи варто абітурієнту щось робити з цією позначкою
Питання не в тому, чи приймуть документи у виші – їх прийняти зобов’язані. Питання в тому, що статус «У розшуку» не зникне сам собою. І якщо його ігнорувати, рано чи пізно це може створити проблеми. Не для вступу, а для самого військовозобов’язаного.
Тому стратегія тут може бути такою. Спочатку подати документи до навчального закладу, пройти співбесіди й іспити, дочекатися наказу про зарахування. А паралельно або одразу після цього піти до ТЦК і з’ясувати, звідки взявся цей розшук. Уточнити дані, пройти звірку, за потреби написати заяву про зняття з розшуку. Тоді й навчання буде спокійним, і правовий статус – чистим.
Практика це підтверджує
Юристи, які спеціалізуються на військовому праві та супроводі призовників, дедалі частіше стикаються з такими кейсами. І щоразу алгоритм той самий: навчальний заклад не має права відмовляти вступнику через позначку в «Резерв+». Штрафи йому не загрожують.
І ще одне: якщо приймальна комісія наполягає на відмові, варто посилатися на пункт 34 згаданого Порядку № 1487. Письмова відмова із зазначенням причини теж може бути хорошою ідеєю – вона дасть змогу оскаржити рішення, якщо справа дійде до такого. Але, як показує досвід, у більшості випадків достатньо простого усного посилання на норму закону, щоб питання закрилося.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
