Чи можна довести антиконкурентні узгоджені дії без жодного папірця з підписом «домовилися»? Саме це питання стало центральним у справі № 924/871/25, яку 11 червня 2026 року розглянув Верховний Суд. І відповідь, як це часто буває у конкурентному праві, виявилася не в одному вирішальному доказі, а в їхній сукупності.
Що сталося
Уявіть тендер на влаштування пожежної сигналізації для дитячого садка в Бережанах. Очікувана вартість – понад 730 тисяч гривень. Сім учасників, чесна конкуренція, переможець визначений. Здавалося б, звичайна закупівля.
Але Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі – Відділення АМК) помітило дещо підозріле. Двоє учасників – Управління поліції охорони в Тернопільській області та ФОП Савченко В.С. – поводилися на торгах так, ніби їхні дії були заздалегідь узгоджені.
У липні 2025 року Відділення АМК ухвалило рішення: визнати дії обох учасників антиконкурентними узгодженими діями, що спотворили результати торгів. Управлінню призначили штраф – 68 000 гривень. Підстава – пункт 1 статті 50 та пункт 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Управління з цим не погодилося і пішло до суду.
Гойдалка судових рішень
Господарський суд Хмельницької області у грудні 2025 року став на бік АМК: відмовив у позові, рішення залишив чинним. Суд першої інстанції ретельно проаналізував докази і дійшов висновку – так, узгодженість поведінки доведена.
Але апеляція подивилася на справу інакше. Північно-західний апеляційний господарський суд у березні 2026 року скасував рішення першої інстанції та визнав рішення АМК недійсним. Логіка апеляції була такою: всі докази – це лише непрямі ознаки. Самі по собі вони не доводять факту змови. Спільна IP-адреса? Можливо, випадковість. Родинні зв’язки? Не означають автоматичної координації дій. Схожі дефекти на документах? Буває.
І ось тут у гру вступив Верховний Суд.
У чому помилилася апеляція
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов однозначного висновку: апеляційний суд припустився фундаментальної помилки. Він оцінював кожен доказ окремо, а не в сукупності.
А це, чесно кажучи, суперечить сталій практиці Верховного Суду. Роками касаційна інстанція повторює: у справах про антиконкурентні узгоджені дії не можна висмикувати докази по одному і казати «ну, це ще нічого не доводить». Працює саме сукупність. Мозаїка, а не окремі камінці.
Давайте розберемо, що саме встановило Відділення АМК і що підтвердив суд першої інстанції.
Одна IP-адреса на двох
Управління та ФОП Савченко завантажували свої тендерні пропозиції в систему Prozorro 25 червня 2021 року з однієї IP-адреси. Управління – о 8:39, ФОП – об 11:40. А 29 червня обидва заходили в аукціон знову ж таки з тієї самої адреси.
Ключовий момент: ця IP-адреса була закріплена за Управлінням за договором із провайдером «Аляска.нет». Тобто ФОП Савченко, зареєстрована в місті Шостка Сумської області, користувалася інтернетом тернопільського Управління поліції охорони. Випадковість? Сумнівно.
Родинний зв’язок
Тут ще цікавіше. У червні-серпні 2021 року (саме в період торгів) в Управлінні працював електромонтер охоронно-пожежної сигналізації, а згодом інженер сектору супроводження договорів. І цей працівник – син ФОП Савченко.
Звісно, сам по собі родинний зв’язок – не доказ змови. Але разом з іншими обставинами він створює зовсім іншу картину.
Однакові дефекти на документах
Відділення АМК провело справжню технічну експертизу. І виявило, що на документах обох учасників присутній однаковий дефект друку/сканування – характерна цятка з правої сторони ближче до центру аркуша. Цей дефект знайшли на 10 із 13 документів ФОП Савченко та на 27 із 56 документів Управління.
Крім того, PDF-файли обох учасників мали однакові параметри: «виробник PDF» – EPSON Scan, версія – 1.4 (Acrobat 5 x). Це означає, що документи готували на одному обладнанні.
Схожість в оформленні та дивна помилка
Аналіз показав, що довідки та гарантійні листи обох учасників оформлені однаково: назва документа та реквізити виділені жирним шрифтом. І найцікавіше – у гарантійному листі ФОП Савченко помилково вжито займенник «нами» за аналогією з документом Управління. Тобто текст явно копіювали з чужого документа, забувши виправити.
Формальна участь
ФОП Савченко подала на торги лише довідки та гарантійні листи. Жодних кошторисних документів, жодної інформації про обладнання чи працівників. Навіть довідку про незалучення субпідрядника надала, хоча без наявності відповідних сертифікатів ISO виконати роботи самотужки вона не могла. Класичний «технічний учасник» – той, хто створює видимість конкуренції.
Чому це важливо для бізнесу
Позиція Верховного Суду в цій справі – не просто чергове підтвердження практики. Це нагадування всім учасникам тендерів: АМК і суди дивитимуться не на окремі докази, а на загальну картину.
До речі, суд також відкинув аргумент про пропуск строків. Апеляція вважала, що АМК затягнула розгляд справи (торги відбулися у 2021 році, рішення ухвалено у 2025-му). Але Верховний Суд нагадав: частина перша статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює п’ятирічний строк давності. І цей строк було дотримано.
Ще один важливий аспект: для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не потрібно доводити, що хтось зазнав збитків або що переможець торгів отримав перевагу. Достатньо самого факту погодження поведінки. Як зазначив Верховний Суд, «змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії кожного з них, обов’язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією».
Порушення цього принципу – вже достатня підстава для штрафу. І неважливо, що переможцем визнали зовсім іншого учасника – ПП «Юлком-Сервіс». Спотворення конкуренції відбулося в момент узгодження дій.
Касаційну скаргу Відділення АМК Верховний Суд задовольнив. Постанову апеляції скасував, рішення суду першої інстанції залишив у силі. Штраф у 68 000 гривень підтверджено, плюс ще 4 844,80 грн судового збору за касаційний розгляд.
Ця справа – добрий приклад того, як працює доказування в антимонопольних спорах. Жоден із доказів сам по собі не був би переконливим. Але разом вони склалися в картину, яку і АМК, і суд першої інстанції, і Верховний Суд визнали достатньою.
