Бездіяльність ТЦК – проблема, знайома багатьом військовозобов’язаним. Ви надсилаєте заяву, чекаєте тижнями, місяцями – а у відповідь тиша. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 420/38815/25, яку розглядав Одеський окружний адміністративний суд. І суд сказав своє вагоме слово. Давайте розберемо цю історію детально – вона стане в пригоді кожному, хто зіткнувся з подібним ставленням.
Що сталося
Уявіть: людина має законне право на відстрочку від мобілізації. Вона збирає документи, оформлює заяву і 19 серпня 2025 року надсилає її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Разом із нею – ще одна заява: про зняття з розшуку. Адже до того моменту в Єдиному державному реєстрі «Оберіг» уже красувалася позначка про порушення правил військового обліку.
Обидва листи ТЦК отримав 29 серпня. Підтвердження є – поштові трекери не брешуть.
Минув місяць. Жодної відповіді.
18 вересня позивач, виконуючи усну вимогу працівників ТЦК, надсилає ще один пакет документів – цього разу з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану. Отримано 24 вересня. І знову – тиша.
Тоді в гру вступає адвокат. 15 жовтня представник позивача направляє офіційний адвокатський запит. Вручено 20 жовтня. Вгадайте, що було далі? Правильно – нуль реакції.
Чому це незаконно
Тут важливий момент: ТЦК – не приватна контора, яка може собі дозволити «подумати» пів року. Це суб’єкт владних повноважень, і він зобов’язаний розглядати звернення громадян.
Пункт 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, прямо каже: ТЦК розглядають звернення громадян з питань, що належать до їхньої компетенції. Це не право – це обов’язок.
Так само пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487) покладає на ТЦК функції з ведення реєстру «Оберіг». Іншими словами, якщо ви просите виправити дані в реєстрі – вам зобов’язані дати відповідь.
А тут – чотири звернення за два місяці, і жодної відповіді.
Що вирішив суд
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Харченко Ю.В. розглянув справу і 20 травня 2026 року виніс рішення. Позивач просив чотири речі: визнати бездіяльність ТЦК протиправною, скасувати запис про порушення правил обліку в реєстрі «Оберіг», зобов’язати ТЦК надати відстрочку та зняти з розшуку.
Суд задовольнив позов частково – і ось тут криється важливий нюанс.
По-перше, суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною. Це означає: мовчати у відповідь на заяви громадян – незаконно. Крапка.
По-друге, суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку від призову під час мобілізації по суті. Підстава – пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Але – увага – суд не сказав «надати відстрочку». Він сказав «розглянути заяву та прийняти рішення». Це принципово: суд не підміняє собою ТЦК, а лише змушує його виконати свою роботу.
По-третє, суд зобов’язав виключити з реєстру «Оберіг» інформацію про порушення правил військового обліку. Логіка проста: якщо людина звернулася із заявою, а її проігнорували – з якого дива вона має значитися порушником?
І окремий штрих: суд стягнув із ТЦК на користь позивача 3875,84 грн судового збору. Тобто бюджет військкомату заплатить за його ж бездіяльність.
Чому ТЦК навіть не захищався
Це, мабуть, найпромовистіший момент усієї історії. Відповідач навіть не подав відзив на позов. Жодного аргументу, жодного виправдання.
Стаття 162 КАС України дозволяє суду в таких випадках вирішувати справу за наявними матеріалами. А частина 4 статті 159 КАС України дає можливість кваліфікувати неподання відзиву як визнання позову. Саме так суд і вчинив.
Іншими словами, ТЦК мовчав на етапі розгляду заяв – і продовжив мовчати в суді. Це мовчання дорого йому обійшлося.
Що це означає для вас
По-перше, фіксуйте все документально. Поштові відправлення з трек-номерами, описи вкладення, адвокатські запити – ваш головний захист. Без них довести бездіяльність ТЦК було б набагато складніше.
По-друге, не чекайте місяцями. Якщо минув розумний строк, а відповіді немає – звертайтеся до суду. Як показує справа № 420/38815/25, суди стають на бік громадян, коли бачать відверте ігнорування їхніх звернень.
По-третє, пам’ятайте про статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – саме вона визначає категорії осіб, які мають право на відстрочку. Якщо ви належите до однієї з них – ваше право не може залежати від настрою конкретного працівника ТЦК.
І наостанок: іноді достатньо просто змусити державний орган виконати свою роботу. Суд не дав позивачу відстрочку – він змусив ТЦК нарешті розглянути заяву, чого той уникав місяцями. А це вже половина перемоги.
